Головний урок, який має засвоїти Україна з подій на Кавказі, полягає у тому, що треба припинити чвари у владі, щоб проводити послідовну політику. Крім того, треба нарешті пояснити українцям, що таке НАТО і подбати про енергетичну безпеку держави. Можливо, зараз не найкращий час намагатися прискорити переговори про виведення Чорноморського флоту Росії.
Швидкість, з якою просувалися російські війська на Кавказі, свідчить, що Росія була готова діяти і лише шукала підтекст. Грузини, на жаль, таку можливість дали. Масштаби російської операції доводять, що мотивами Москви були не лише становище у Південній Осетії. Російське керівництво дратує незалежний зовнішньополітичний курс Тбілісі, особливо бажання вступити до НАТО і ЄС. Росія також посилає сигнал сусіднім державам, включно з Україною, і Заходу.
Росіяни намагаються створити межу між Європою і колишнім радянським простором. Помилково думати, що Кремль протестує лише проти розширення НАТО. Якщо з’являться реальні шанси вступу України до Євросоюзу, то Москва також буде рішуче проти.
Безпека українців – частково в руках самих українців
Росія грає серйозну гру щодо колишнього радянського простору. Київ має дати таку ж серйозну відповідь. Вона має полягати передовсім у припиненні боротьби між Президентом Віктором Ющенком і Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, які мали б разом проводити послідовну політику. Влада також має говорити з Партією регіонів, яка одного дня може повернутися до влади. Партія регіонів мала б розділяти інтереси влади щодо захисту права України проводити власний зовнішньополітичний курс.
НАТО не прийме державу, населення якої проти вступу в Альянс. Тому завдання української влади пояснити людям, чим є ця організація сьогодні, які переваги і мінуси членства для України. Якщо краще розуміння виллється у більшу громадську підтримку, то це може зміцнити позиції влади у проведенні євроатлантичного курсу.
По-третє, Україна має стати менш уразливою до впливу Росії. Це означає вчасно сплачувати борги, щоб Москва мала менше підтексту для зменшення поставок газу. Це також означає енергозбереження, розвиток внутрішніх покладів нафти і газу, відкрите і прозоре управління газотранспортною системою. Україна, яка подбає про власну енергетичну безпеку і буде надійним і прозорим транспортером газу до Європи, буде менш уразливою до тиску Росії і може стати невід’ємною частиною енергетичного майбутнього Європи.
Дражливий момент – Чорноморський флот Росії
По-четверте, Росія скористалася Південною Осетією та Абхазією, щоб дестабілізувати Грузію. Хоча становище в Грузії та Україні різне, українська влада повинна ретельно стежити за тим, щоб Росія не використовувала мовних та міжетнічних питань для створення тиску, особливо в Криму.
Ще одним дражливим моментом є Чорноморський флот Росії. Як суверенна держава Україна має право наполягати на виведенні флоту у 2017 році, так як це передбачено угодою, так само як і ставити питання перед Москвою про дії кораблів, що базуються в українських портах. Але, можливо, зараз не найкращий час намагатися прискорити переговори про виведення флоту. Україна може бути проєвропейською державою і водночас зберегти добрі відносини з Росією.
Серйозна українська відповідь, а саме послідовна влада, збільшення підтримки євроатлантичного курсу та зміцнення енергетичної безпеки, посилять спроможність України протидіяти російському впливу. Так само це матиме позитивний вплив на те, як західні і євроатлантичні інститути сприймають Україну і її проєвропейський курс.
(Стівен Пайфер – посол США в Україні у 1998-2000 роках, а нині співробітник Інституту Брукінґса у Вашингтоні)
Швидкість, з якою просувалися російські війська на Кавказі, свідчить, що Росія була готова діяти і лише шукала підтекст. Грузини, на жаль, таку можливість дали. Масштаби російської операції доводять, що мотивами Москви були не лише становище у Південній Осетії. Російське керівництво дратує незалежний зовнішньополітичний курс Тбілісі, особливо бажання вступити до НАТО і ЄС. Росія також посилає сигнал сусіднім державам, включно з Україною, і Заходу.
Росіяни намагаються створити межу між Європою і колишнім радянським простором. Помилково думати, що Кремль протестує лише проти розширення НАТО. Якщо з’являться реальні шанси вступу України до Євросоюзу, то Москва також буде рішуче проти.
Безпека українців – частково в руках самих українців
Росія грає серйозну гру щодо колишнього радянського простору. Київ має дати таку ж серйозну відповідь. Вона має полягати передовсім у припиненні боротьби між Президентом Віктором Ющенком і Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, які мали б разом проводити послідовну політику. Влада також має говорити з Партією регіонів, яка одного дня може повернутися до влади. Партія регіонів мала б розділяти інтереси влади щодо захисту права України проводити власний зовнішньополітичний курс.
НАТО не прийме державу, населення якої проти вступу в Альянс. Тому завдання української влади пояснити людям, чим є ця організація сьогодні, які переваги і мінуси членства для України. Якщо краще розуміння виллється у більшу громадську підтримку, то це може зміцнити позиції влади у проведенні євроатлантичного курсу.
По-третє, Україна має стати менш уразливою до впливу Росії. Це означає вчасно сплачувати борги, щоб Москва мала менше підтексту для зменшення поставок газу. Це також означає енергозбереження, розвиток внутрішніх покладів нафти і газу, відкрите і прозоре управління газотранспортною системою. Україна, яка подбає про власну енергетичну безпеку і буде надійним і прозорим транспортером газу до Європи, буде менш уразливою до тиску Росії і може стати невід’ємною частиною енергетичного майбутнього Європи.
Дражливий момент – Чорноморський флот Росії
По-четверте, Росія скористалася Південною Осетією та Абхазією, щоб дестабілізувати Грузію. Хоча становище в Грузії та Україні різне, українська влада повинна ретельно стежити за тим, щоб Росія не використовувала мовних та міжетнічних питань для створення тиску, особливо в Криму.
Ще одним дражливим моментом є Чорноморський флот Росії. Як суверенна держава Україна має право наполягати на виведенні флоту у 2017 році, так як це передбачено угодою, так само як і ставити питання перед Москвою про дії кораблів, що базуються в українських портах. Але, можливо, зараз не найкращий час намагатися прискорити переговори про виведення флоту. Україна може бути проєвропейською державою і водночас зберегти добрі відносини з Росією.
Серйозна українська відповідь, а саме послідовна влада, збільшення підтримки євроатлантичного курсу та зміцнення енергетичної безпеки, посилять спроможність України протидіяти російському впливу. Так само це матиме позитивний вплив на те, як західні і євроатлантичні інститути сприймають Україну і її проєвропейський курс.
(Стівен Пайфер – посол США в Україні у 1998-2000 роках, а нині співробітник Інституту Брукінґса у Вашингтоні)
