Один із провідних фахівців міністерства закордонних справ Італії з політичного планування, Мауріціо Масарі, пропонує на сторінках «Файненшел Таймс» відкласти надання Україні і Грузії Плану дій щодо вступу до НАТО, який планувалося розглянути на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Північноатлантичного альянсу в грудні цього року. Масарі вважає, що не варто штовхати такими кроками Росію на шлях «ізоляції від Заходу, бо це досить небезпечно».
Італійський дипломат пропонує США, НАТО, Росії, ЄС та ОБСЄ створити нове співтовариство з Євроазійської безпеки, де б Росія відігравала рівноправну роль. Це, на думку Масарі, задовольнить амбіції Росії і дозволить потім прийняти до НАТО ті ж Україну й Грузію, але вже при порозумінні з Москвою. Масарі також зауважує, що нова організація має лише «доповнити існуючі інститути безпеки, а не замінити їх». Італійський політичний експерт вважає зручним для початку переговорів між Росією, США, НАТО, ЄС і ОБСЄ наступний рік, коли відзначатимуть 20 років після закінчення «холодної війни».
Австрійська «Дер Штандард» зауважує, що «через 40 років після того, як радянські танки закрили собою весняне небо Праги, нащадки Сталіна і Брежнєва більше не застосовують бронетехніку – вони використовують «нафтову зброю», щоб покарати Чехію санкціями за розміщення американського протиракетного радара». Газета дивується витримці Праги, яка так і не повідомила офіційно Брюссель про те, що Росія значно обмежила постачання нафти Чехії на другий день після підписання чесько-американської угоди про новий радар. «Дер Штандрад» пояснює таку скромну позицію Праги щодо дій Москви побоюванням щодо в цілому інтенсивної економічної співпраці Чехії і Росії. Австрійське видання також вказує на те, що критика «нафтових санкцій» Москви проти Праги, яка прозвучала з уст німецького міністра економіки Міхаєля Ґлоса під час його перебування в російській столиці, також наслідків не мала.
(Прага – Київ)
Італійський дипломат пропонує США, НАТО, Росії, ЄС та ОБСЄ створити нове співтовариство з Євроазійської безпеки, де б Росія відігравала рівноправну роль. Це, на думку Масарі, задовольнить амбіції Росії і дозволить потім прийняти до НАТО ті ж Україну й Грузію, але вже при порозумінні з Москвою. Масарі також зауважує, що нова організація має лише «доповнити існуючі інститути безпеки, а не замінити їх». Італійський політичний експерт вважає зручним для початку переговорів між Росією, США, НАТО, ЄС і ОБСЄ наступний рік, коли відзначатимуть 20 років після закінчення «холодної війни».
Австрійська «Дер Штандард» зауважує, що «через 40 років після того, як радянські танки закрили собою весняне небо Праги, нащадки Сталіна і Брежнєва більше не застосовують бронетехніку – вони використовують «нафтову зброю», щоб покарати Чехію санкціями за розміщення американського протиракетного радара». Газета дивується витримці Праги, яка так і не повідомила офіційно Брюссель про те, що Росія значно обмежила постачання нафти Чехії на другий день після підписання чесько-американської угоди про новий радар. «Дер Штандрад» пояснює таку скромну позицію Праги щодо дій Москви побоюванням щодо в цілому інтенсивної економічної співпраці Чехії і Росії. Австрійське видання також вказує на те, що критика «нафтових санкцій» Москви проти Праги, яка прозвучала з уст німецького міністра економіки Міхаєля Ґлоса під час його перебування в російській столиці, також наслідків не мала.
(Прага – Київ)
