Кажуть, сплячий поліський вулкан уже ніколи не прокинеться. Подібна структура в італійських Везувію та Етни, а також у Гавайських островів. Українські ж базальтові стовпи складаються із численних кам’яних багатогранників до 30 метрів висотою, чітко розташованих один поряд з одним. Найдопитливішим місцеві мешканці можуть показати навіть гирло застиглого вулкану – там стовпи розходяться віялом.
У щілинах між стовпами тим часом зустрічаються і самоцвіти – розповідає провідний геолог Рівненської геологорозвідувальної експедиції Марія Криницька. Це напівдорогоцінне каміння – аметист, агати, які люблять жінки у прикрасах, кварцити, а ще тут виявлений камінь берестовіт (від назви сусіднього села Берестовець), який геологи ще називають мальовничим – він ще не описаний у каталогах, у його розрізах можна побачити цілі картини…
Самоцвіти - супутники базальту
Час збирати каміння
Базальт – ще й головна корисна копалина Рівненщини, чисельністю йому поступається бурштин. Місцеві перекази свідчать, що в козацькі часи один із місцевих мешканців докопався до цього каменю, роблячи криницю, і використав для фундаменту хати. Згодом з базальту, видобутого в тутешніх кар’єрах, викладали бруківкою майдани Парижа, Брюсселя, Відня, Москви, Берліна і Варшави. Нині ж на основі базальту виготовляють теплозахисне покриття для космічних кораблів, тканину для пожежних костюмів і скафандрів, використовують для виробництва турбореактивних двигунів – розповідає голова правління ВАТ «Івано-Долинський спецкар’єр» Галина Довжаниця.
Для місцевих мешканців базальт – джерело добробуту. Ось тільки за нинішніх умов кар’єр може проіснувати ще років з два. Не тому, що немає сировини. Просто Кабмін, захищаючи ліси, у квітні видав постанову про заборону відведення під розробки лісових ділянок. Разом з тим, за даними геологів, самого базальту тут залягає десятки мільйонів кубометрів.
Туристичні перспективи «Базальтових стовпів»
Острів Кохання на Базальтовому озері. Майбутня рекреаційна зона.Тим часом промисловці не тільки вирішують свої виробничі проблеми, а й закликають місцеву владу звернути увагу на вже відпрацьовані базальтові кар’єри, які природним чином перетворюються на чудові озера з мальовничими берегами із вкрапленнями базальтових стовпів. Голова районної ради Віктор Талащук каже – нині це зробити цілком реально завдяки розвитку промисловості в районі. Це дає нам можливість вже на наступний рік саме під цю програму розробити заходи і залучити до розвитку інфраструктури фінанси як районного і місцевого бюджетів, так і кошти підприємств, які тут працюють.
Якщо це станеться – на Рівненщині може з’явитися власна Софіївка, щоправда, для цього не потрібно буде звозити до неї дизайнове каміння та робити штучні озера – вони вже є. А поки що «Базальтові стовпи» мають статус місцевого заказника та за результатами всеукраїнського голосування, яке триває, входять до першої шістнадцятки в проекті «Сім природних чудес України».
(Рівне – Київ – Прага)
У щілинах між стовпами тим часом зустрічаються і самоцвіти – розповідає провідний геолог Рівненської геологорозвідувальної експедиції Марія Криницька. Це напівдорогоцінне каміння – аметист, агати, які люблять жінки у прикрасах, кварцити, а ще тут виявлений камінь берестовіт (від назви сусіднього села Берестовець), який геологи ще називають мальовничим – він ще не описаний у каталогах, у його розрізах можна побачити цілі картини…
Час збирати каміння
Базальт – ще й головна корисна копалина Рівненщини, чисельністю йому поступається бурштин. Місцеві перекази свідчать, що в козацькі часи один із місцевих мешканців докопався до цього каменю, роблячи криницю, і використав для фундаменту хати. Згодом з базальту, видобутого в тутешніх кар’єрах, викладали бруківкою майдани Парижа, Брюсселя, Відня, Москви, Берліна і Варшави. Нині ж на основі базальту виготовляють теплозахисне покриття для космічних кораблів, тканину для пожежних костюмів і скафандрів, використовують для виробництва турбореактивних двигунів – розповідає голова правління ВАТ «Івано-Долинський спецкар’єр» Галина Довжаниця.
Для місцевих мешканців базальт – джерело добробуту. Ось тільки за нинішніх умов кар’єр може проіснувати ще років з два. Не тому, що немає сировини. Просто Кабмін, захищаючи ліси, у квітні видав постанову про заборону відведення під розробки лісових ділянок. Разом з тим, за даними геологів, самого базальту тут залягає десятки мільйонів кубометрів.
Туристичні перспективи «Базальтових стовпів»
Якщо це станеться – на Рівненщині може з’явитися власна Софіївка, щоправда, для цього не потрібно буде звозити до неї дизайнове каміння та робити штучні озера – вони вже є. А поки що «Базальтові стовпи» мають статус місцевого заказника та за результатами всеукраїнського голосування, яке триває, входять до першої шістнадцятки в проекті «Сім природних чудес України».
(Рівне – Київ – Прага)
