Юлія Жмакіна
Київ – Опоненти уряду закидають, що розмаху і наслідкам повені можна було запобігти. Справді, в Україні є спеціальні протипаводкові програми. Ба більше, ще 7 років тому українська влада звернулася за допомогою до НАТО і отримала рекомендації, як діяти в ситуації, яку нині переживає Західна Україна. Це був найбільший цивільний проект НАТО в Україні.
Як провести повітряну розвідку, завчасно оповістити населення про майбутній наступ «великої води», зрештою як евакуювати потерпілих і очищувати забруднену воду? Практичні рекомендації, як це робити, фахівці НАТО розробили і передали Україні 2001 року, після великої повені на Закарпатті.
У рамках пілотного проекту фахівці НАТО тоді відвідали українські станції гідрологічного та метеорологічного спостереження, що на Закарпатті на річці Тиса. І теж виробили рекомендації, як зробити їх ефективнішими, застосовуючи сучасні технології. Крім цього, спеціалісти НАТО оцінили регіональну систему контролю та прогнозування повеней, яку спільно використовують Угорщина, Словаччина та Україна, щоб допомогти зробити її дієвішою.
Чи використовують в Україні нині ці рекомендації НАТО, невідомо. Принаймні, про них нічого не змогли розповісти Радіо Свобода в Міністерстві з надзвичайних ситуацій.
«Влада в Україні не має інституційної пам’яті»
Можливо, тому, що влада в Україні не має інституційної пам’яті, каже Радіо Свобода Вадим Гречанінов, Президент Атлантичної Ради України.
«Я просто думаю, що вони (рекомендації) не використовувалися. Бо влада часто змінюється. І одна команда одне розуміє, інша – інше. Скільки у нас Кабінетів Міністрів з того часу змінилося?! Регіональне керівництво дуже часто змінється. За чергової зміни – змінюється і склад людей, і гроші плануються по-іншому. Я там бував, у Закарпатті, кілька разів, коли ми розглядали питання безпеки з країнами-сусідами. І бачив, як при зміні влади все змінюється, змінюють погляди на питання. Отак вони і залишилися у більшості обіцянками. Влада не працює у цьому напрямку», – зазначив Вадим Гречанінов.
Те, що в Україні призабули рекомендації НАТО, як долати наслідки повеней, не дивує директора Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка.
«Це частина ширшої проблеми: спроможності як організаційної структури використовувати передові розробки. І це стосується не лише НАТО. Хоча ми пам’ятаємо, що у 90-ті роки НАТО дуже допомагало у подоланні стихійних лих. Тим більше такі методичні розробки фахівців дуже корисні. У цілому йдеться про функціональну спроможність у даному випадку МНС виконувати свої функції. Тому що переважно воно діє тоді, коли відбувається якесь лихо. Але якщо ми подивимося на статистику використання тих коштів, які передбачені у бюджеті на створення інфраструктури запобігання повторенню таких лих, то бачимо: щороку ці гроші не довикористовуються», – зауважив директор Інституту Євроатлантичного співробітництва.
І ще, наголошують експерти, НАТО стало зручною темою для українських політиків, але у вузькому розумінні. Політики легко дискутують про ПДЧ, але навряд чи зацікавляться такою політично «негучною» темою, як реалізація рекомендацій НАТО щодо запобігання повені.
(Прага – Київ)
Київ – Опоненти уряду закидають, що розмаху і наслідкам повені можна було запобігти. Справді, в Україні є спеціальні протипаводкові програми. Ба більше, ще 7 років тому українська влада звернулася за допомогою до НАТО і отримала рекомендації, як діяти в ситуації, яку нині переживає Західна Україна. Це був найбільший цивільний проект НАТО в Україні.
Як провести повітряну розвідку, завчасно оповістити населення про майбутній наступ «великої води», зрештою як евакуювати потерпілих і очищувати забруднену воду? Практичні рекомендації, як це робити, фахівці НАТО розробили і передали Україні 2001 року, після великої повені на Закарпатті.
У рамках пілотного проекту фахівці НАТО тоді відвідали українські станції гідрологічного та метеорологічного спостереження, що на Закарпатті на річці Тиса. І теж виробили рекомендації, як зробити їх ефективнішими, застосовуючи сучасні технології. Крім цього, спеціалісти НАТО оцінили регіональну систему контролю та прогнозування повеней, яку спільно використовують Угорщина, Словаччина та Україна, щоб допомогти зробити її дієвішою.
Чи використовують в Україні нині ці рекомендації НАТО, невідомо. Принаймні, про них нічого не змогли розповісти Радіо Свобода в Міністерстві з надзвичайних ситуацій.
«Влада в Україні не має інституційної пам’яті»
Можливо, тому, що влада в Україні не має інституційної пам’яті, каже Радіо Свобода Вадим Гречанінов, Президент Атлантичної Ради України.
«Я просто думаю, що вони (рекомендації) не використовувалися. Бо влада часто змінюється. І одна команда одне розуміє, інша – інше. Скільки у нас Кабінетів Міністрів з того часу змінилося?! Регіональне керівництво дуже часто змінється. За чергової зміни – змінюється і склад людей, і гроші плануються по-іншому. Я там бував, у Закарпатті, кілька разів, коли ми розглядали питання безпеки з країнами-сусідами. І бачив, як при зміні влади все змінюється, змінюють погляди на питання. Отак вони і залишилися у більшості обіцянками. Влада не працює у цьому напрямку», – зазначив Вадим Гречанінов.
Те, що в Україні призабули рекомендації НАТО, як долати наслідки повеней, не дивує директора Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка.
«Це частина ширшої проблеми: спроможності як організаційної структури використовувати передові розробки. І це стосується не лише НАТО. Хоча ми пам’ятаємо, що у 90-ті роки НАТО дуже допомагало у подоланні стихійних лих. Тим більше такі методичні розробки фахівців дуже корисні. У цілому йдеться про функціональну спроможність у даному випадку МНС виконувати свої функції. Тому що переважно воно діє тоді, коли відбувається якесь лихо. Але якщо ми подивимося на статистику використання тих коштів, які передбачені у бюджеті на створення інфраструктури запобігання повторенню таких лих, то бачимо: щороку ці гроші не довикористовуються», – зауважив директор Інституту Євроатлантичного співробітництва.
І ще, наголошують експерти, НАТО стало зручною темою для українських політиків, але у вузькому розумінні. Політики легко дискутують про ПДЧ, але навряд чи зацікавляться такою політично «негучною» темою, як реалізація рекомендацій НАТО щодо запобігання повені.
(Прага – Київ)
