Ласкаво просимо на борт «Галактики», пришвартованої біля берега на річці Маас поблизу голландського містечка Маастріхт. Катрін, Мартін та діти живуть на човні вже близько року. Перед народженням наймолодшого сина молода бельгійська сім'я вирішила змінити невеличку квартиру на щось більше. Переглядаючи рекламні проспекти, випадково натрапили на оголошення про продаж в Амстердамі баржі, що може бути перевтілена у житло. Вартість удвічі менша за звичайний будинок та достатня житлова площа стали визначальними в ухваленні рішення. До того ж, податок на землю, що може нараховувати тисячі євро на рік, для такого роду будинків взагалі не існує.
«Рекламна пропозиція була настільки привабливою, що ми з чоловіком одразу вирішили переобладнати «Галактику» на нормальне житло. Тепер достатньо тільки глянути довкола, щоб усвідомити, що ми насправді любимо. Тому я зовсім не шкодую», – радо пояснює Катрін.
Невелика екскурсія всередині «Галактики» – і переконуєшся в досить незначній різниці водяного будинку від звичайного. Вітальня, спальня, кухня, ванна й дитяча кімнати – загалом, класичний набір всіх благ цивілізації. Єдине, що відрізняє таке помешкання від традиційного, це необхідність регулярної зовнішньої чистки та протикорозійної обробки. Така профілактика зазвичай проводиться раз на 5 років.
Де пришвартувати свій будинок?
Колись мешканцями водяних будинків були тільки човнярі, що займалися перевезеннями вантажів, вони ступали на землю тільки для поповнення запасів провізії. Нині такі поселення стали настільки популярними, що стає дедалі важче знайти місце біля берега.
У кожному з таких плавучих будинків є все необхідне: водо- та електропостачання – через під'єднання до міської мережі. А ще кондиціонери, кабельне та супутникове телебачення. Є й автономні електростанції – вітрові чи на сонячних батареях. Тому, залежно від комфорту, ціни можуть коливатися від десяти – до кількох сотень тисяч євро. Одна із найдорожчих – баржа «Таблонд» коштує понад 400 тисяч. Начинена найновішими досягненнями технічної думки, вона має внутрішній інтер'єр, оздоблений деревиною, привезеною з Мадагаскару.
Життя на воді має свій шарм
Найпривабливіші плавучі будиночки у Франції, переконані місцеві мешканці. Вздовж Сени у Парижі можна побачити справжні витвори архітектурного мистецтва. Нерідко на їхній поверхні знаходять спосіб облаштувати навіть невеликі садки та розкішні пальмові тераси.
Симон Копманс, колишній човняр, а нині пенсіонер, все життя провів на воді. Його невеликому човну під назвою «Женда» близько 50 років. Він упевнений, що навіть коли помре, його відспівуватимуть у наводній церковці, що коливається на хвилях зовсім поруч. Переселення людей з суші на воду він пояснює тим, що людям завжди хочеться чогось особливого.
«Це дешевше за звичайний будинок і при цьому таке помешкання має більше шарму. Жити в ньому спокійніше. Ти з сім'єю живеш біля води, без сусідів, усі човни під'єднані до електрики та водопостачання. Тому, гадаю, це питання вибору свого, особливого способу життя», – пояснює Симон Копманс.
«Рекламна пропозиція була настільки привабливою, що ми з чоловіком одразу вирішили переобладнати «Галактику» на нормальне житло. Тепер достатньо тільки глянути довкола, щоб усвідомити, що ми насправді любимо. Тому я зовсім не шкодую», – радо пояснює Катрін.
Невелика екскурсія всередині «Галактики» – і переконуєшся в досить незначній різниці водяного будинку від звичайного. Вітальня, спальня, кухня, ванна й дитяча кімнати – загалом, класичний набір всіх благ цивілізації. Єдине, що відрізняє таке помешкання від традиційного, це необхідність регулярної зовнішньої чистки та протикорозійної обробки. Така профілактика зазвичай проводиться раз на 5 років.
Де пришвартувати свій будинок?
Колись мешканцями водяних будинків були тільки човнярі, що займалися перевезеннями вантажів, вони ступали на землю тільки для поповнення запасів провізії. Нині такі поселення стали настільки популярними, що стає дедалі важче знайти місце біля берега.
У кожному з таких плавучих будинків є все необхідне: водо- та електропостачання – через під'єднання до міської мережі. А ще кондиціонери, кабельне та супутникове телебачення. Є й автономні електростанції – вітрові чи на сонячних батареях. Тому, залежно від комфорту, ціни можуть коливатися від десяти – до кількох сотень тисяч євро. Одна із найдорожчих – баржа «Таблонд» коштує понад 400 тисяч. Начинена найновішими досягненнями технічної думки, вона має внутрішній інтер'єр, оздоблений деревиною, привезеною з Мадагаскару.
Життя на воді має свій шарм
Найпривабливіші плавучі будиночки у Франції, переконані місцеві мешканці. Вздовж Сени у Парижі можна побачити справжні витвори архітектурного мистецтва. Нерідко на їхній поверхні знаходять спосіб облаштувати навіть невеликі садки та розкішні пальмові тераси.
Симон Копманс, колишній човняр, а нині пенсіонер, все життя провів на воді. Його невеликому човну під назвою «Женда» близько 50 років. Він упевнений, що навіть коли помре, його відспівуватимуть у наводній церковці, що коливається на хвилях зовсім поруч. Переселення людей з суші на воду він пояснює тим, що людям завжди хочеться чогось особливого.
«Це дешевше за звичайний будинок і при цьому таке помешкання має більше шарму. Жити в ньому спокійніше. Ти з сім'єю живеш біля води, без сусідів, усі човни під'єднані до електрики та водопостачання. Тому, гадаю, це питання вибору свого, особливого способу життя», – пояснює Симон Копманс.
