Дубно має всі шанси незабаром відкрити зали замку князів Любомирських для експонування картин з фондів Львівської картинної галереї. А ще – отримати статус національного заповідника.
Набуття статусу історико-культурного заповідника зупинило процес руйнації Дубна і вирішило спочатку дві головні проблеми – визначення власника споруди і приміщень на його території, котрі мають історичну цінність. Адже «господарювання підприємців» під маскою реставраторів призвело до руйнацій і розграбування унікальних раритетів – від черепиці до паркету, труб і кахлів. Протекція тогочасного міністра культури академіка Миколи Жулинського посприяла призупиненню розорення замку, зміні статусу початку нової історії «Міста Дубна».
Замок відроджується
Як розповів міський голова Дубна Леонід Дудко, нині замок переживає друге народження, тут працює цілий комплекс майстерень. Тепер чимало необхідних робіт виконують прямо на місці: працюють ковалі і столярі, каменярі та реставратори. Палацовий комплекс у квітах, отримали друге життя й інші споруди заповідника. А все ж роботи ще непочатий край.
З нагоди 15-річчя заповідника дубенські науковці разом зі львівськими митцями приготували для земляків сюрприз – на стіні замку князів Любомирських відкрили меморіальну дошку гетьманам Іванові Мазепі та Пилипу Орлику. Як пояснив директор заповідника Петро Смолін, у 1705-1706 роках на зимових квартирах у Дубенському замку перебував з шістьма тисячами козаків гетьман Іван Мазепа разом з тодішнім писарем, майбутнім автором першої в Європі Конституції Пилипом Орликом. Саме тоді через протекцію княгині Ганської і за допомогою Орлика Мазепа вперше провів письмові переговори з Карлом 12-м…
Меморіальна дошка – Мазепі й Орлику
Ще донедавна зануритись у таїну стосунків Мазепи із сильними цього світу – Карлом 12-м і Петром I – було дуже важко. Нині ж, як розповів уродженець Дубна, директор Львівської картинної галереї, Герой України Борис Возницький, завіса відкрилася – у Петербурзі віднайдені архіви Мазепи, які прихопив з собою князь Меншиков під час захоплення Батурина.
«Коли Меншиков знищив Батурин – дітей усіх там перерізали (зараз археологічні розкопки це підтверджують) – він забрав архів Мазепи, передав цінні дані з нього Петрові I, і цей архів до цього часу був у Петербурзькому університеті. Він дійшов до мене, і Львів його перевидає. У нинішньому році буде й другий том. Там усі укази Мазепи, листи, вірші, навіть листи до матері. Звісно, наш Президент звернувся до уряду Росії, але вони не дуже його хочуть повернути…», — розповів Борис Візницький.
Заповідник повинен стати національним
Нині Дубно має всі шанси уже в наступному році відкрити зали замку князів Любомирських для експонування картин з фондів Львівської картинної галереї. А ще – отримати статус національного, який дав би поштовх для відродження решти архітектурних пам’яток заповідника.
Втім, незадоволеними залишаються підприємці, які нині орендують приміщення, що мають архітектурно-історичну цінність. Однак науковцям вдалося переконати людей, що від надання статусу національного виграє кожен із жителів давнього міста. Тепер залишилося переконати й … міську владу та Президента.
Набуття статусу історико-культурного заповідника зупинило процес руйнації Дубна і вирішило спочатку дві головні проблеми – визначення власника споруди і приміщень на його території, котрі мають історичну цінність. Адже «господарювання підприємців» під маскою реставраторів призвело до руйнацій і розграбування унікальних раритетів – від черепиці до паркету, труб і кахлів. Протекція тогочасного міністра культури академіка Миколи Жулинського посприяла призупиненню розорення замку, зміні статусу початку нової історії «Міста Дубна».
Замок відроджується
Як розповів міський голова Дубна Леонід Дудко, нині замок переживає друге народження, тут працює цілий комплекс майстерень. Тепер чимало необхідних робіт виконують прямо на місці: працюють ковалі і столярі, каменярі та реставратори. Палацовий комплекс у квітах, отримали друге життя й інші споруди заповідника. А все ж роботи ще непочатий край.
З нагоди 15-річчя заповідника дубенські науковці разом зі львівськими митцями приготували для земляків сюрприз – на стіні замку князів Любомирських відкрили меморіальну дошку гетьманам Іванові Мазепі та Пилипу Орлику. Як пояснив директор заповідника Петро Смолін, у 1705-1706 роках на зимових квартирах у Дубенському замку перебував з шістьма тисячами козаків гетьман Іван Мазепа разом з тодішнім писарем, майбутнім автором першої в Європі Конституції Пилипом Орликом. Саме тоді через протекцію княгині Ганської і за допомогою Орлика Мазепа вперше провів письмові переговори з Карлом 12-м…
Меморіальна дошка – Мазепі й Орлику
Ще донедавна зануритись у таїну стосунків Мазепи із сильними цього світу – Карлом 12-м і Петром I – було дуже важко. Нині ж, як розповів уродженець Дубна, директор Львівської картинної галереї, Герой України Борис Возницький, завіса відкрилася – у Петербурзі віднайдені архіви Мазепи, які прихопив з собою князь Меншиков під час захоплення Батурина.
«Коли Меншиков знищив Батурин – дітей усіх там перерізали (зараз археологічні розкопки це підтверджують) – він забрав архів Мазепи, передав цінні дані з нього Петрові I, і цей архів до цього часу був у Петербурзькому університеті. Він дійшов до мене, і Львів його перевидає. У нинішньому році буде й другий том. Там усі укази Мазепи, листи, вірші, навіть листи до матері. Звісно, наш Президент звернувся до уряду Росії, але вони не дуже його хочуть повернути…», — розповів Борис Візницький.
Заповідник повинен стати національним
Нині Дубно має всі шанси уже в наступному році відкрити зали замку князів Любомирських для експонування картин з фондів Львівської картинної галереї. А ще – отримати статус національного, який дав би поштовх для відродження решти архітектурних пам’яток заповідника.
Втім, незадоволеними залишаються підприємці, які нині орендують приміщення, що мають архітектурно-історичну цінність. Однак науковцям вдалося переконати людей, що від надання статусу національного виграє кожен із жителів давнього міста. Тепер залишилося переконати й … міську владу та Президента.
