Розбіжності всередині самого Європейського Союзу і сумніви в стабільності України не додають певності тому, наскільки близькі відносини Брюссель може запропонувати Києву.
Після засідання міністрів закордонних справ країн ЄС у вівторок комісар Євросоюзу із закордонних відносин Беніта Ферреро-Вальднер прямо заявила: «Ми вважаємо, що Україна має ще багато зробити, щоб стабілізувати свою внутрішню політику. Між Президентом і Прем’єр-міністром існують великі тертя; ми хотіли б, щоб це було інакше».
За її словами, ця стабільність буде одним із питань, яке обов’язково порушать на саміті ЄС – Україна у вересні.
До цього саміту Франція, яка зараз головує в Євросоюзі, запропонувала на обговорення план поглиблення зв’язків із Україною. За цим планом, ЄС мав би укласти з Україною нову розширену угоду, яка мала б назву «Угода про асоціацію».
Асоціації з Європою в кожного свої
Угоди з такою назвою ЄС укладає і з країнами, які збирається прийняти до свого складу (такі угоди свого часу мали країни Середньої і Східної Європи, які нині вже вступили до ЄС), і з державами, які ніколи не стануть його членами – наприклад, із Північної Африки чи Близького Сходу. Все залежить не від назви, а від змісту угоди.
У преамбулах таких угод, які мали раніше нинішні вже нові члени ЄС, було згадано намір Євросоюзу допомагати цим країнам досягти критеріїв членства.
В угоді ж із Україною нічого такого не планують, повідомляє кореспондент Радіо Свобода з Брюсселя. Європейська Комісія, виконавчий орган ЄС, твердо стоїть на позиції, що ймовірний вступ України чи й обіцянка такого вступу відкрили б «скриньку Пандори» у вигляді розширення Євросоюзу.
Єврокомісія аргументує, що до цього не готові ні Європа, ні Україна з її ворожнечами в керівництві і глибоким розколом серед громадськості навколо ставлення до Заходу.
Жодних перспектив. Але двері не зачинятимуть
Тож ЄС натомість лише шукає таке формулювання, щоб, за словами брюссельських дипломатів, «не зачинити двері» перед Україною, але, по суті, й не відчиняти їх.
Брюссель, кажуть у ЄС, намагатиметься задушити в зародку будь-які припущення, що Україна, отримавши «угоду про асоціацію», стане на шлях, який пройшли нинішні нові члени Євросоюзу, що колись мали з ним угоди з цією назвою.
Про це вже відверто сказала й канцлер Німеччини Анґела Меркель, коли побувала в понеділок із офіційним візитом у Києві: ця угода, заявила вона, поглибить відносини між ЄС та Україною, однак не означатиме ніяких конкретних перспектив членства України в Євросоюзі.
Є сумніви, чи Україна в Європі
У ЄС немає єдності навіть щодо того, чи згадувати в декларації майбутнього вересневого саміту, що Україна – європейська держава.
«Усі згодні, що з географічного погляду Україна є європейською країною. Проблема в тому, що в термінології ЄС ці слова мають юридичні наслідки», – цитує одного з урядовців Євросоюзу агентство Reuters, – адже всі європейські країни мають право претендувати на членство в ЄС.
За словами цього європейського урядовця, широкий консенсус полягає в тому, що ЄС може казати Україні на цьому саміті багато позитивних речей, але при цьому не має давати жодних обіцянок чи брати на себе ніяких зобов’язань.
Як кажуть у Брюсселі, там упевнені, що доможуться згоди Києва на такі формулювання, хай і вимушеної. Однією з поступок має стати проголошення на саміті пропозиції почати з Україною переговори про скасування віз.
Замість обіцянки членства – обіцянка розмов про безвізовий режим
Візова тема формально не стосується майбутньої угоди між ЄС і Україною про асоціацію. У мандаті Євросоюзу на переговори щодо цієї угоди пункту про переговори з приводу безвізового режиму немає, повідомив раніше один із європейських чиновників агентству «Інтерфакс-Україна».
Зі слів представників ЄС і країн Євросоюзу випливає, що незалежно від формальної теми таких переговорів мови про дійсно безвізовий режим для українських громадян на осяжну перспективу насправді немає – йтися може лише про лібералізацію нині чинного візового режиму.
Українські керівники й урядовці неодноразово висловлювали бажання, щоб нова угода між Україною та Європейським Союзом була саме угодою про асоціацію, ще й із прямим зазначенням у ній перспективи членства України в ЄС. Вони також говорять про бажання вже упродовж кількох років домовитися з Євросоюзом про безвізові відносини для українських громадян.
Зараз між Україною та ЄС діє угода про спрощення процедури отримання віз. Але Київ скаржиться, що й цю угоду європейська сторона не виконує належним чином.
(Прага – Київ)
Після засідання міністрів закордонних справ країн ЄС у вівторок комісар Євросоюзу із закордонних відносин Беніта Ферреро-Вальднер прямо заявила: «Ми вважаємо, що Україна має ще багато зробити, щоб стабілізувати свою внутрішню політику. Між Президентом і Прем’єр-міністром існують великі тертя; ми хотіли б, щоб це було інакше».
За її словами, ця стабільність буде одним із питань, яке обов’язково порушать на саміті ЄС – Україна у вересні.
До цього саміту Франція, яка зараз головує в Євросоюзі, запропонувала на обговорення план поглиблення зв’язків із Україною. За цим планом, ЄС мав би укласти з Україною нову розширену угоду, яка мала б назву «Угода про асоціацію».
Асоціації з Європою в кожного свої
Угоди з такою назвою ЄС укладає і з країнами, які збирається прийняти до свого складу (такі угоди свого часу мали країни Середньої і Східної Європи, які нині вже вступили до ЄС), і з державами, які ніколи не стануть його членами – наприклад, із Північної Африки чи Близького Сходу. Все залежить не від назви, а від змісту угоди.
У преамбулах таких угод, які мали раніше нинішні вже нові члени ЄС, було згадано намір Євросоюзу допомагати цим країнам досягти критеріїв членства.
В угоді ж із Україною нічого такого не планують, повідомляє кореспондент Радіо Свобода з Брюсселя. Європейська Комісія, виконавчий орган ЄС, твердо стоїть на позиції, що ймовірний вступ України чи й обіцянка такого вступу відкрили б «скриньку Пандори» у вигляді розширення Євросоюзу.
Єврокомісія аргументує, що до цього не готові ні Європа, ні Україна з її ворожнечами в керівництві і глибоким розколом серед громадськості навколо ставлення до Заходу.
Жодних перспектив. Але двері не зачинятимуть
Тож ЄС натомість лише шукає таке формулювання, щоб, за словами брюссельських дипломатів, «не зачинити двері» перед Україною, але, по суті, й не відчиняти їх.
Брюссель, кажуть у ЄС, намагатиметься задушити в зародку будь-які припущення, що Україна, отримавши «угоду про асоціацію», стане на шлях, який пройшли нинішні нові члени Євросоюзу, що колись мали з ним угоди з цією назвою.
Про це вже відверто сказала й канцлер Німеччини Анґела Меркель, коли побувала в понеділок із офіційним візитом у Києві: ця угода, заявила вона, поглибить відносини між ЄС та Україною, однак не означатиме ніяких конкретних перспектив членства України в Євросоюзі.
Є сумніви, чи Україна в Європі
У ЄС немає єдності навіть щодо того, чи згадувати в декларації майбутнього вересневого саміту, що Україна – європейська держава.
«Усі згодні, що з географічного погляду Україна є європейською країною. Проблема в тому, що в термінології ЄС ці слова мають юридичні наслідки», – цитує одного з урядовців Євросоюзу агентство Reuters, – адже всі європейські країни мають право претендувати на членство в ЄС.
За словами цього європейського урядовця, широкий консенсус полягає в тому, що ЄС може казати Україні на цьому саміті багато позитивних речей, але при цьому не має давати жодних обіцянок чи брати на себе ніяких зобов’язань.
Як кажуть у Брюсселі, там упевнені, що доможуться згоди Києва на такі формулювання, хай і вимушеної. Однією з поступок має стати проголошення на саміті пропозиції почати з Україною переговори про скасування віз.
Замість обіцянки членства – обіцянка розмов про безвізовий режим
Візова тема формально не стосується майбутньої угоди між ЄС і Україною про асоціацію. У мандаті Євросоюзу на переговори щодо цієї угоди пункту про переговори з приводу безвізового режиму немає, повідомив раніше один із європейських чиновників агентству «Інтерфакс-Україна».
Зі слів представників ЄС і країн Євросоюзу випливає, що незалежно від формальної теми таких переговорів мови про дійсно безвізовий режим для українських громадян на осяжну перспективу насправді немає – йтися може лише про лібералізацію нині чинного візового режиму.
Українські керівники й урядовці неодноразово висловлювали бажання, щоб нова угода між Україною та Європейським Союзом була саме угодою про асоціацію, ще й із прямим зазначенням у ній перспективи членства України в ЄС. Вони також говорять про бажання вже упродовж кількох років домовитися з Євросоюзом про безвізові відносини для українських громадян.
Зараз між Україною та ЄС діє угода про спрощення процедури отримання віз. Але Київ скаржиться, що й цю угоду європейська сторона не виконує належним чином.
(Прага – Київ)
