Втомившись від безрезультатності переговорів із фірмою-забудовником, мешканці одного з будинків по вулиці Гаркуші на місці, де хотіли б бачити сквер і дитячий майданчик, а не висотний будинок, поставили і освятили хрест на честь 1020-ліття Хрещення Русі. Згодом забудовники привезли свого священика, який «розсвятив» це місце.
Але люди не дозволили демонтувати хрест. Голова товариства співвласників багатоквартирного будинку «Гражда» Христина Довірак каже, що ще три нові будинки на невеликій ділянці землі – це вже забагато.
«На тому місці стояло чотири одноповерхові будиночки, а вони на місці кожного одноповерхового будинку, де жила одна-дві сім’ї, хочуть збудувати 8-поверховий. Причому план роблять на 5–6, а потім виростає вісім», – каже активістка.
Мешканці будинків по вулиці Ленкавського теж освятили землю і хочуть будувати капличку – сподіваються цим відстояти землю від забудови.
Перемагає не правда, а гроші
Схожих конфліктів в Івано-Франківську чимало. Люди починають об’єднуватися, щоб відстоювати свої інтереси і, як кажуть, боротися з недобросовісними забудовниками.
На акцію протесту під стіни міськвиконкому прийшли мешканці будинків з вулиць Гаркуші, Довгої, Ленкавського й ремствують:
– У нас забирають дитячий майданчик, якихось нещасні півтори сотки землі.
– Єдину під’їзну дорогу до нашого 5-під’їзного будинку забирають під будову…
– Ми розуміємо, що місто розростається, але дитячі, спортивні майданчики, озеленення так само повинно бути в місті.
– Кажуть, всі норми дотримані. Звичайно, за гроші всі норми можуть бути дотримані, всі підписи можна купити.
– Нема ніякої прозорості, нема зв’язку з народом.
– Повинні бути якісь громадські слухання перед тим, як будувати будинки. Але ніхто нікого не питає.
– Ми не можемо знайти підтримки у влади.
«Місто вже ніколи не буде селом»
Власне, тому саме під мерію люди прийшли зі своїми протестами. Вони скаржаться, що на їхні численні звернення влада не реагує, а на суди потрібні чималі гроші.
Влада ж суди із забудовниками програє. Приміром, фірма «Транскомсервіс», яка здійснює будівництво по вулиці Гаркуші, не погодилася на компромісний варіант, запропонований міськвиконкомом: на спірному місці новий будинок не зводити, натомість підвищити поверховість сусідніх. І хоч міська рада дозволу на будівництво не дала, забудовники виграли справу у суді.
Перший заступник міського голови Зиновій Фітель каже, що й скаржитись відтак треба вже не на владу: «Рішення суду є вищим, ніж наше небажання, щоб там будували. Люди мають на владу останню надію, і коли ця остання надія рішенням судів у них забирається, тоді є спроба частину вини покласти на владу».
З одного боку, в Івано-Франківську інвестиційне піднесення, люди вкладають кошти в нерухомість, з іншого, місту вже затісні його межі. Як каже Зиновій Фітель, «місто стає урбанізованішим, жорстокішим, воно ніколи вже не буде селом».
Зараз у місті розпочинають інвентаризацію дитячих майданчиків – після цього вони будуть «узаконені», а значить, мали б бути захищені від забудови. А за будинками, де створюють товариства співвласників, міська влада закріплюватиме прибудинкову територію із визначенням меж. Тоді, сподіваються, конфліктів навколо забудов буде менше.
(Івано-Франківськ – Прага – Київ)
Але люди не дозволили демонтувати хрест. Голова товариства співвласників багатоквартирного будинку «Гражда» Христина Довірак каже, що ще три нові будинки на невеликій ділянці землі – це вже забагато.
«На тому місці стояло чотири одноповерхові будиночки, а вони на місці кожного одноповерхового будинку, де жила одна-дві сім’ї, хочуть збудувати 8-поверховий. Причому план роблять на 5–6, а потім виростає вісім», – каже активістка.
Мешканці будинків по вулиці Ленкавського теж освятили землю і хочуть будувати капличку – сподіваються цим відстояти землю від забудови.
Перемагає не правда, а гроші
Схожих конфліктів в Івано-Франківську чимало. Люди починають об’єднуватися, щоб відстоювати свої інтереси і, як кажуть, боротися з недобросовісними забудовниками.
На акцію протесту під стіни міськвиконкому прийшли мешканці будинків з вулиць Гаркуші, Довгої, Ленкавського й ремствують:
– У нас забирають дитячий майданчик, якихось нещасні півтори сотки землі.
– Єдину під’їзну дорогу до нашого 5-під’їзного будинку забирають під будову…
– Ми розуміємо, що місто розростається, але дитячі, спортивні майданчики, озеленення так само повинно бути в місті.
– Кажуть, всі норми дотримані. Звичайно, за гроші всі норми можуть бути дотримані, всі підписи можна купити.
– Нема ніякої прозорості, нема зв’язку з народом.
– Повинні бути якісь громадські слухання перед тим, як будувати будинки. Але ніхто нікого не питає.
– Ми не можемо знайти підтримки у влади.
«Місто вже ніколи не буде селом»
Власне, тому саме під мерію люди прийшли зі своїми протестами. Вони скаржаться, що на їхні численні звернення влада не реагує, а на суди потрібні чималі гроші.
Влада ж суди із забудовниками програє. Приміром, фірма «Транскомсервіс», яка здійснює будівництво по вулиці Гаркуші, не погодилася на компромісний варіант, запропонований міськвиконкомом: на спірному місці новий будинок не зводити, натомість підвищити поверховість сусідніх. І хоч міська рада дозволу на будівництво не дала, забудовники виграли справу у суді.
Перший заступник міського голови Зиновій Фітель каже, що й скаржитись відтак треба вже не на владу: «Рішення суду є вищим, ніж наше небажання, щоб там будували. Люди мають на владу останню надію, і коли ця остання надія рішенням судів у них забирається, тоді є спроба частину вини покласти на владу».
З одного боку, в Івано-Франківську інвестиційне піднесення, люди вкладають кошти в нерухомість, з іншого, місту вже затісні його межі. Як каже Зиновій Фітель, «місто стає урбанізованішим, жорстокішим, воно ніколи вже не буде селом».
Зараз у місті розпочинають інвентаризацію дитячих майданчиків – після цього вони будуть «узаконені», а значить, мали б бути захищені від забудови. А за будинками, де створюють товариства співвласників, міська влада закріплюватиме прибудинкову територію із визначенням меж. Тоді, сподіваються, конфліктів навколо забудов буде менше.
(Івано-Франківськ – Прага – Київ)
