Як повідомило Міністерство курортів і туризму автономії, станом на 15 липня загальна кількість курортників знизилася на майже на 0,2%, а організованих відпочивальників – на 0,02%. Цифри, начебто, невисокі, але урядові прогнози були доволі оптимістичними – очікувалося зростання на 10-15%. Крім того, спостерігається різке, майже у півтора раза, зниження частки російських курортників, найбільш грошовитих. Водночас, цьогорічний український турист відпочиває на півострові переважно за принципом «вихідного дня». Якщо ще на початку літа мінімальний термін оренди житла у приватному секторі складав від 7 до 10 діб, то зараз він скоротився до 2-5 діб.
Скаржаться на не дуже високий наплив курортників не тільки кримські урядовці, але й прості працівники туристично-рекреаційної сфери. Носії всього спектру місцевої інформації – ялтинські таксисти кажуть, що спад відчутний і пов’язують це зі зниженням кількості росіян та переорієнтацією туристів на більш дешеві курорти на Азовському узбережжі, а також у Західному Криму. Проте ті ж таксисти переконані, що у вересні своє повернуть – в «оксамитовий» сезон поїдуть більш заможні відпочивальники. Але, як відзначають експерти, саме в липні-серпні в Криму так званий «високий» сезон, який годує фактично увесь рік.
Ластівчине гніздо біля Ялти
Причини спаду з року в рік ті ж самі
Кримські урядовці називають кілька причин нинішнього спаду: погана погода (дощі і холодна вода на Південному узбережжі Криму), затримка з продажем путівок через Фонд соцстраху, тести і вступна кампанія у вузах, що затягнулися, а також негативна інформація про важкі наслідки екологічної катастрофи в Керченській протоці.
У листопаді минулого року через шторм в Керченській протоці затонуло кілька кораблів, і в море потрапила велика кількість нафтопродуктів, залишки яких знаходили на пляжах азовського узбережжя. Останню причину невдач курортного сезону влада автономії визнала вперше і повідомила, що в Керченському регіоні оздоровниці завантажені менш ніж наполовину.
А провину за «чорний» піар кримських курортів чиновники покладають не тільки на російські мас-медіа, які цього року як ніколи були «щедрі» на негатив про Крим, але й українські засоби масової інформації, що інколи не відставали. Втім, експерти вказують на серйозний прорахунок кримської влади – слабке рекламування курортів Криму.
Рекламний бюджет Міністерства курортів і туризму АРК (лише 2,5 мільйони гривень) не дозволяє у повному обсязі охопити географію регіонів, звідки можливе збільшення потоку туристів – Росію, балтійські країни, а також Східну Європу, зокрема, Польщу, де Крим досить популярний.
Експерти усе ж називають головною причиною нинішніх втрат курортно-рекреаційної сфери півострова високі, неадекватні рівню сервісу ціни. У минулі роки кримські здравниці стримували вартість своїх послуг на 15-20% меншими, аніж на курортах кавказького узбережжя Росії, то тепер у деяких цінових категоріях кримські курорти є навіть дещо дорожчі, аніж краснодарські. Місцеві видання пишуть, що у порівнянні з минулим роком вартість оренди житла на Південнобережжі зросла майже на 50%. Ціни на інших кримських курортах піднялися на третину.
Чиновники визнають такі цінові тенденції, але посилаються на інфляцію всередині країни і на зростання світових цін. Втім, у Міністерстві курортів і туризму АРК ще сподіваються, що озвучену раніше керівниками автономії цифру – 6 мільйонів гостей за сезон-2008 – вдасться досягнути.
(Сімферополь-Київ-Прага)
Скаржаться на не дуже високий наплив курортників не тільки кримські урядовці, але й прості працівники туристично-рекреаційної сфери. Носії всього спектру місцевої інформації – ялтинські таксисти кажуть, що спад відчутний і пов’язують це зі зниженням кількості росіян та переорієнтацією туристів на більш дешеві курорти на Азовському узбережжі, а також у Західному Криму. Проте ті ж таксисти переконані, що у вересні своє повернуть – в «оксамитовий» сезон поїдуть більш заможні відпочивальники. Але, як відзначають експерти, саме в липні-серпні в Криму так званий «високий» сезон, який годує фактично увесь рік.
Причини спаду з року в рік ті ж самі
Кримські урядовці називають кілька причин нинішнього спаду: погана погода (дощі і холодна вода на Південному узбережжі Криму), затримка з продажем путівок через Фонд соцстраху, тести і вступна кампанія у вузах, що затягнулися, а також негативна інформація про важкі наслідки екологічної катастрофи в Керченській протоці.
У листопаді минулого року через шторм в Керченській протоці затонуло кілька кораблів, і в море потрапила велика кількість нафтопродуктів, залишки яких знаходили на пляжах азовського узбережжя. Останню причину невдач курортного сезону влада автономії визнала вперше і повідомила, що в Керченському регіоні оздоровниці завантажені менш ніж наполовину.
А провину за «чорний» піар кримських курортів чиновники покладають не тільки на російські мас-медіа, які цього року як ніколи були «щедрі» на негатив про Крим, але й українські засоби масової інформації, що інколи не відставали. Втім, експерти вказують на серйозний прорахунок кримської влади – слабке рекламування курортів Криму.
Рекламний бюджет Міністерства курортів і туризму АРК (лише 2,5 мільйони гривень) не дозволяє у повному обсязі охопити географію регіонів, звідки можливе збільшення потоку туристів – Росію, балтійські країни, а також Східну Європу, зокрема, Польщу, де Крим досить популярний.
Експерти усе ж називають головною причиною нинішніх втрат курортно-рекреаційної сфери півострова високі, неадекватні рівню сервісу ціни. У минулі роки кримські здравниці стримували вартість своїх послуг на 15-20% меншими, аніж на курортах кавказького узбережжя Росії, то тепер у деяких цінових категоріях кримські курорти є навіть дещо дорожчі, аніж краснодарські. Місцеві видання пишуть, що у порівнянні з минулим роком вартість оренди житла на Південнобережжі зросла майже на 50%. Ціни на інших кримських курортах піднялися на третину.
Чиновники визнають такі цінові тенденції, але посилаються на інфляцію всередині країни і на зростання світових цін. Втім, у Міністерстві курортів і туризму АРК ще сподіваються, що озвучену раніше керівниками автономії цифру – 6 мільйонів гостей за сезон-2008 – вдасться досягнути.
(Сімферополь-Київ-Прага)
