На рахунку Віктора Ющенка таких сходжень на Говерлу вже більше двадцяти. Традиційно приурочував їх до Дня проголошення Акту про державний суверенітет України – 16 липня і Дня незалежності – 24 серпня.
Для багатьох перших керівників областей це, напевно, буде перше підкорення найвищої вершини України. Їх участь матиме і символічне значення, і прикладне: кожен привезе землю з місць звитяги українського духу і зброї зі свого регіону, яку в капсулах закладуть у спеціально зроблений постамент біля пам’ятного знака, каже голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Микола Палійчук.
«Я думаю, що це буде знакова така акція, коли землі з усієї України будуть на найвищій вершині Говерлі. Це буде дуже велике значення мати для об’єднання всієї України», – зазначив Микола Палійчук.
Більше про саму скульптурну композицію і місце, де вона розташується, поки що не відомо.
Чи надмірна масовість потрібна?
Початок сходження запланований на 9.30 зі спортивно-оздоровчої бази в урочищі Заросляк біля підніжжя Говерли. Гарну погоду не можуть обіцяти ні синоптики, ні мольфари (так називають гуцульських чаклунів): для гір є звичними раптові переходи від сонця до грози.
Про посилену готовність рятувальників говорить начальник головного управління МНС в Івано-Франківській області, полковник служби цивільного захисту Микола Джумаджук.
«Перше застереження: телефони і радіостанції залишити бажано вдома, не спілкуватися, тому що зв’язку на Чорногірському хребті, крім вершини, немає ніде. Буде більше задіяно особового складу, більше буде рятувальних постів, буде більше сформовано медицини швидкої допомоги. Таким чином ми повинні забезпечити той порядок, який повинен бути на Говерлі», – каже Микола Джумаджук.
У сходженні на найвищу карпатську вершину передбачається участь більше півтисячі осіб. Між тим науковці вважають, що це забагато. У 2002-2003 роках прикарпатські вчені визначали так зване рекреаційне навантаження власне щодо Говерли, тобто скільки одночасно може перебувати людей на її території.
«Ми тоді обґрунтували, що рекреаційне навантаження для Говерли мало би складати не більше 200 осіб за один день. Але нам відомо, що зараз ця цифра набагато більша, особливо під час масових сходжень», – зазначив завідувач кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор технічних наук Ярослав Адаменко.
До Дня незалежності заплановане встановлення ще одного пам’ятного знаку на Говерлі.
(Івано-Франківщина-Київ-Прага)
Для багатьох перших керівників областей це, напевно, буде перше підкорення найвищої вершини України. Їх участь матиме і символічне значення, і прикладне: кожен привезе землю з місць звитяги українського духу і зброї зі свого регіону, яку в капсулах закладуть у спеціально зроблений постамент біля пам’ятного знака, каже голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Микола Палійчук.
«Я думаю, що це буде знакова така акція, коли землі з усієї України будуть на найвищій вершині Говерлі. Це буде дуже велике значення мати для об’єднання всієї України», – зазначив Микола Палійчук.
Більше про саму скульптурну композицію і місце, де вона розташується, поки що не відомо.
Чи надмірна масовість потрібна?
Початок сходження запланований на 9.30 зі спортивно-оздоровчої бази в урочищі Заросляк біля підніжжя Говерли. Гарну погоду не можуть обіцяти ні синоптики, ні мольфари (так називають гуцульських чаклунів): для гір є звичними раптові переходи від сонця до грози.
Про посилену готовність рятувальників говорить начальник головного управління МНС в Івано-Франківській області, полковник служби цивільного захисту Микола Джумаджук.
«Перше застереження: телефони і радіостанції залишити бажано вдома, не спілкуватися, тому що зв’язку на Чорногірському хребті, крім вершини, немає ніде. Буде більше задіяно особового складу, більше буде рятувальних постів, буде більше сформовано медицини швидкої допомоги. Таким чином ми повинні забезпечити той порядок, який повинен бути на Говерлі», – каже Микола Джумаджук.
У сходженні на найвищу карпатську вершину передбачається участь більше півтисячі осіб. Між тим науковці вважають, що це забагато. У 2002-2003 роках прикарпатські вчені визначали так зване рекреаційне навантаження власне щодо Говерли, тобто скільки одночасно може перебувати людей на її території.
«Ми тоді обґрунтували, що рекреаційне навантаження для Говерли мало би складати не більше 200 осіб за один день. Але нам відомо, що зараз ця цифра набагато більша, особливо під час масових сходжень», – зазначив завідувач кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор технічних наук Ярослав Адаменко.
До Дня незалежності заплановане встановлення ще одного пам’ятного знаку на Говерлі.
(Івано-Франківщина-Київ-Прага)
