Іще на світанку в середу п’ятьох бойовиків «Хезболли» привезли на кордон із Ліваном. Через кілька годин із Лівану доставили дві чорні труни.
Це розвіяло сподівання, що Егуд Ґолдвассер і Елдад Реґев можуть бути живі. Викрадення цих солдатів, які служили на ізраїльсько-ліванському кордоні, бійцями «Хезболли» в 2006 році привело до понад місячної воєнної операції Ізраїлю на теренах Лівану.
Ця війна привела до серйозних втрат серед ізраїльтян, потерпіли багато мирних ліванців, але солдатів так і не знайшли. Про їхню долю нічого не було відомо, аж доки на кордон не привезли труни.
Генетичні тести підтвердили особи загиблих, і п’ять останніх ліванців, що були в ізраїльських в’язницях, передали «Хезболлі» через працівників Міжнародного комітету Червоного Хреста. А солдатів поховають в Ізраїлі з військовими почестями.
«Хезболла» також обіцяє повернути останки ще кількох ізраїльських військових, які загинули під час боїв 2006 року в Лівані.
Переговори про цей обмін тривали за посередництва спеціального представника ООН півтора року. Тепер «Хезболла» розцінює обмін як свою перемогу.
Так само думають і численні прихильники цього популярного в Лівані екстремістського руху. Один із них, власник крамнички в прикордонному з Ізраїлем ліванському містечку Накура Мохаммад Дакер, так і каже: «Це перемога для всього Лівану, для всіх арабських країн. Нам потрібно, щоб іще більше мучеників і в’язнів 1970-х років повернулися до своєї країни. Це велика честь, це перемога!»
Перемога для вбивць?
В Ізраїлі ж нинішній обмін викликав жваві суперечки. Адже серед п’яти звільнених ліванців – і такий собі Самір Кантар, рядовий кривавий терорист-убивця з погляду Ізраїлю, але герой із погляду частини арабів.
Він відбув в Ізраїлі майже 30 із 542 років ув’язнення за напад 1979 року в ізраїльському місті неподалік кордону – тоді нападники вдерлися в одну з квартир і вбили двох чоловіків і чотирирічну дівчинку, якій Кантар розбив голову прикладом.
Задля обміну президент Ізраїлю Шимон Перес мусив оголосити йому помилування, але при цьому наголосив: це помилування, але не прощення.
За цією ж домовленістю, «Хезболла» отримає з Ізраїлю тіла 199 загиблих бойовиків – і своїх, і палестинських. Перший понад десяток трун із їхніми тілами Червоний Хрест уже передав у середу до Лівану.
Серед них і тіло Даляль аль-Муграбі, палестинки, яка зі співучасниками підірвала 1978 року в Ізраїлі викрадений автобус із 36 пасажирами, а потім була знищена в бою. І серед палестинців, і серед ліванців чимало називають її справжньою героїнею й мученицею.
Ізраїль не залишає своїх напризволяще
Одні вважають, що цим обміном Ізраїль платить надто високу ціну. Інші кажуть, що це болісна необхідність.
Речник міністерства закордонних справ Ізраїлю Ар’є Мекель підсумував позицію влади, яка у вівторок остаточно затвердила умови обміну: «В Ізраїлі на це є багато поглядів, але уряд вирішив це позитивно».
За його словами, юдейська релігія, цінності й культура вимагають, щоб не залишати напризволяще жодного єврея – ні живого, ні мертвого.
Ізраїль сподівається, що зможе домовитися про якийсь обмін і з палестинським угрупованням «Хамас», яке утримує іншого ізраїльського солдата Ґілада Шаліта, викраденого поблизу Смуги Гази.
У «Хамасі» ж уже заявили, що тепер від Ізраїлю вимагатимуть за це звільнити з ізраїльських в’язниць сотні своїх бойовиків.
Це вже далеко не перший такий обмін, що його Ізраїль здійснює зі своїми супротивниками.
Цього разу звільнили тільки 5 в’язнів, бо більше ліванців в ізраїльських тюрмах не лишилося. Раніше за тіла загиблих ізраїльтян ліванських чи палестинських в’язнів віддавали десятками, а за живих – сотнями й тисячами.
(Прага – Київ)
Це розвіяло сподівання, що Егуд Ґолдвассер і Елдад Реґев можуть бути живі. Викрадення цих солдатів, які служили на ізраїльсько-ліванському кордоні, бійцями «Хезболли» в 2006 році привело до понад місячної воєнної операції Ізраїлю на теренах Лівану.
Ця війна привела до серйозних втрат серед ізраїльтян, потерпіли багато мирних ліванців, але солдатів так і не знайшли. Про їхню долю нічого не було відомо, аж доки на кордон не привезли труни.
Генетичні тести підтвердили особи загиблих, і п’ять останніх ліванців, що були в ізраїльських в’язницях, передали «Хезболлі» через працівників Міжнародного комітету Червоного Хреста. А солдатів поховають в Ізраїлі з військовими почестями.
«Хезболла» також обіцяє повернути останки ще кількох ізраїльських військових, які загинули під час боїв 2006 року в Лівані.
Переговори про цей обмін тривали за посередництва спеціального представника ООН півтора року. Тепер «Хезболла» розцінює обмін як свою перемогу.
Так само думають і численні прихильники цього популярного в Лівані екстремістського руху. Один із них, власник крамнички в прикордонному з Ізраїлем ліванському містечку Накура Мохаммад Дакер, так і каже: «Це перемога для всього Лівану, для всіх арабських країн. Нам потрібно, щоб іще більше мучеників і в’язнів 1970-х років повернулися до своєї країни. Це велика честь, це перемога!»
Перемога для вбивць?
В Ізраїлі ж нинішній обмін викликав жваві суперечки. Адже серед п’яти звільнених ліванців – і такий собі Самір Кантар, рядовий кривавий терорист-убивця з погляду Ізраїлю, але герой із погляду частини арабів.
Він відбув в Ізраїлі майже 30 із 542 років ув’язнення за напад 1979 року в ізраїльському місті неподалік кордону – тоді нападники вдерлися в одну з квартир і вбили двох чоловіків і чотирирічну дівчинку, якій Кантар розбив голову прикладом.
Задля обміну президент Ізраїлю Шимон Перес мусив оголосити йому помилування, але при цьому наголосив: це помилування, але не прощення.
За цією ж домовленістю, «Хезболла» отримає з Ізраїлю тіла 199 загиблих бойовиків – і своїх, і палестинських. Перший понад десяток трун із їхніми тілами Червоний Хрест уже передав у середу до Лівану.
Серед них і тіло Даляль аль-Муграбі, палестинки, яка зі співучасниками підірвала 1978 року в Ізраїлі викрадений автобус із 36 пасажирами, а потім була знищена в бою. І серед палестинців, і серед ліванців чимало називають її справжньою героїнею й мученицею.
Ізраїль не залишає своїх напризволяще
Одні вважають, що цим обміном Ізраїль платить надто високу ціну. Інші кажуть, що це болісна необхідність.
Речник міністерства закордонних справ Ізраїлю Ар’є Мекель підсумував позицію влади, яка у вівторок остаточно затвердила умови обміну: «В Ізраїлі на це є багато поглядів, але уряд вирішив це позитивно».
За його словами, юдейська релігія, цінності й культура вимагають, щоб не залишати напризволяще жодного єврея – ні живого, ні мертвого.
Ізраїль сподівається, що зможе домовитися про якийсь обмін і з палестинським угрупованням «Хамас», яке утримує іншого ізраїльського солдата Ґілада Шаліта, викраденого поблизу Смуги Гази.
У «Хамасі» ж уже заявили, що тепер від Ізраїлю вимагатимуть за це звільнити з ізраїльських в’язниць сотні своїх бойовиків.
Це вже далеко не перший такий обмін, що його Ізраїль здійснює зі своїми супротивниками.
Цього разу звільнили тільки 5 в’язнів, бо більше ліванців в ізраїльських тюрмах не лишилося. Раніше за тіла загиблих ізраїльтян ліванських чи палестинських в’язнів віддавали десятками, а за живих – сотнями й тисячами.
(Прага – Київ)