Президент Судану Омар Хасан Ахмад аль-Башир заявляє, що висунені проти нього 10 звинувачень у геноциді, злочинах проти людяності й воєнних злочинах – «брехня». Він також нагадав, що його країна не підписувала договір про заснування Міжнародного кримінального суду, Римський статут, а відтак цей суд не може судити її громадян.
«Від самого початку ми заявляли, що ми не є членами цього суду і не підписували його протокол. Суд не має юрисдикції над Суданом», – наголосив Омар аль-Башир.
У цілком протилежному впевнений головний прокурор Міжнародного кримінального суду Луїс Морено-Окампо: адже обов’язок виконати рішення цього Суду Судан має від Ради Безпеки ООН.
«Рішення розпочати геноцид аль-Башир ухвалив особисто. У березні 2003 року аль-Башир вирішив і почав винищувати, зокрема, народи фур, масаліт і загава», – заявив прокурор у понеділок, оголошуючи свої звинувачення й подання до суддів, щоб вирішити справу з ордером на арешт суданського президента.
За даними цього подання, сили й особи, що діяли за вказівкою Омара аль-Башира, безпосередньо вбили принаймні 35 тисяч мирних осіб і спричинили «повільну смерть» іще 80 чи й 265 тисяч, які були змушені залишити домівки через бої.
Влада Судану причетна до дарфурського конфлікту
Сторонами конфлікту в західносуданській області Дарфур, який спалахнув п’ять років тому, є згадані народи фур, масаліт і загава, переважно землероби, з одного боку, і арабськомовні скотарські племена, відомі разом як кочові араби, з іншого.
Останні мають збройне ополчення, знане як «джанджавід», для боротьби з суперниками за землю й воду в посушливому регіоні. Ті у відповідь створили кілька своїх повстанчих угруповань для самозахисту.
Влада Судану формально не втручається в конфлікт, насправді ж широко допомагає «джанджавідам» коштами, зброєю, а то й бойовими силами суданської армії.
Унаслідок конфлікту, за оцінками ООН, загинуло до 400 тисяч осіб, переважно землеробського населення, і близько 2 з половиною мільйонів стали біженцями від воєнних дій.
Правозахисники раді, та не бракує й застережень
Кроком прокурора Міжнародного кримінального суду задоволені правозахисники. Наприклад, речниця однієї з правозахисних організацій, «Г’юмен райтс воч», Джеральдін Маттіолі заявила агентству «Ройтерз»: «Звичайно, ми сподіваємося, що коли не завтра, то одного дня таки стане можливо арештувати президента аль-Башира».
Вона нагадала, що вже не вперше звинувачення висувають чинному голові держави: так було 1999 року зі Слободаном Милошевичем, а 2001 року з тодішнім президентом Ліберії Чарлзом Тейлором, який тепер чекає на суд за злочини в сусідній африканській державі Сьєрра-Леоне. І обох арештували не відразу, а з часом.
Тим часом лунають і голоси цілком протилежного змісту, і не лише в Судані, де прихильники президента не згодні з рішенням прокурора Міжнародного кримінального суду.
Посол Ліги арабських держав у Судані, представник Єгипту Салах Халіма назвав звинувачення проти суданського президента «серйозним ударом по мирних зусиллях у Дарфурі». Міністр закордонних справ Єгипту Ахмед Абуль-Гейт попередив проти «безвідповідальних», на його думку, кроків проти Судану, які можуть зруйнувати безпеку й політичну стабільність. Про те саме говорив у понеділок президент Єгипту Хосні Мубарак, зустрівшись із Генеральним секретарем ООН Пан Ґі Муном.
Різко зреагував на звинувачення Омарові аль-Баширу Ємен. Іран назвав їх «незадовільними». «Глибоку стурбованість» ними висловив Китай, який має з Суданом широкі торговельні контакти.
Особливо занепокоєні в ООН і в Африканському Союзі, які мають у Дарфурі спільні миротворчі сили. Суданські урядовці попередили, що не можуть тепер гарантувати безпеку працівників ООН. У вівторок частину їх почали евакуювати з Судану, іншим вказали не виходити з дому. Самі миротворці побоюються, що тепер напади на них посилять повстанці з усіх боків дарфурського конфлікту.
А в Алжирі одна з газет написала, що Міжнародний кримінальний суд зможе судити Омара аль-Башира тоді, коли засудить за Ірак президента США Джорджа Буша.
(Прага – Київ)
«Від самого початку ми заявляли, що ми не є членами цього суду і не підписували його протокол. Суд не має юрисдикції над Суданом», – наголосив Омар аль-Башир.
У цілком протилежному впевнений головний прокурор Міжнародного кримінального суду Луїс Морено-Окампо: адже обов’язок виконати рішення цього Суду Судан має від Ради Безпеки ООН.
«Рішення розпочати геноцид аль-Башир ухвалив особисто. У березні 2003 року аль-Башир вирішив і почав винищувати, зокрема, народи фур, масаліт і загава», – заявив прокурор у понеділок, оголошуючи свої звинувачення й подання до суддів, щоб вирішити справу з ордером на арешт суданського президента.
За даними цього подання, сили й особи, що діяли за вказівкою Омара аль-Башира, безпосередньо вбили принаймні 35 тисяч мирних осіб і спричинили «повільну смерть» іще 80 чи й 265 тисяч, які були змушені залишити домівки через бої.
Влада Судану причетна до дарфурського конфлікту
Сторонами конфлікту в західносуданській області Дарфур, який спалахнув п’ять років тому, є згадані народи фур, масаліт і загава, переважно землероби, з одного боку, і арабськомовні скотарські племена, відомі разом як кочові араби, з іншого.
Останні мають збройне ополчення, знане як «джанджавід», для боротьби з суперниками за землю й воду в посушливому регіоні. Ті у відповідь створили кілька своїх повстанчих угруповань для самозахисту.
Влада Судану формально не втручається в конфлікт, насправді ж широко допомагає «джанджавідам» коштами, зброєю, а то й бойовими силами суданської армії.
Унаслідок конфлікту, за оцінками ООН, загинуло до 400 тисяч осіб, переважно землеробського населення, і близько 2 з половиною мільйонів стали біженцями від воєнних дій.
Правозахисники раді, та не бракує й застережень
Кроком прокурора Міжнародного кримінального суду задоволені правозахисники. Наприклад, речниця однієї з правозахисних організацій, «Г’юмен райтс воч», Джеральдін Маттіолі заявила агентству «Ройтерз»: «Звичайно, ми сподіваємося, що коли не завтра, то одного дня таки стане можливо арештувати президента аль-Башира».
Вона нагадала, що вже не вперше звинувачення висувають чинному голові держави: так було 1999 року зі Слободаном Милошевичем, а 2001 року з тодішнім президентом Ліберії Чарлзом Тейлором, який тепер чекає на суд за злочини в сусідній африканській державі Сьєрра-Леоне. І обох арештували не відразу, а з часом.
Тим часом лунають і голоси цілком протилежного змісту, і не лише в Судані, де прихильники президента не згодні з рішенням прокурора Міжнародного кримінального суду.
Посол Ліги арабських держав у Судані, представник Єгипту Салах Халіма назвав звинувачення проти суданського президента «серйозним ударом по мирних зусиллях у Дарфурі». Міністр закордонних справ Єгипту Ахмед Абуль-Гейт попередив проти «безвідповідальних», на його думку, кроків проти Судану, які можуть зруйнувати безпеку й політичну стабільність. Про те саме говорив у понеділок президент Єгипту Хосні Мубарак, зустрівшись із Генеральним секретарем ООН Пан Ґі Муном.
Різко зреагував на звинувачення Омарові аль-Баширу Ємен. Іран назвав їх «незадовільними». «Глибоку стурбованість» ними висловив Китай, який має з Суданом широкі торговельні контакти.
Особливо занепокоєні в ООН і в Африканському Союзі, які мають у Дарфурі спільні миротворчі сили. Суданські урядовці попередили, що не можуть тепер гарантувати безпеку працівників ООН. У вівторок частину їх почали евакуювати з Судану, іншим вказали не виходити з дому. Самі миротворці побоюються, що тепер напади на них посилять повстанці з усіх боків дарфурського конфлікту.
А в Алжирі одна з газет написала, що Міжнародний кримінальний суд зможе судити Омара аль-Башира тоді, коли засудить за Ірак президента США Джорджа Буша.
(Прага – Київ)
