Старовинний монастир-скит розташований у мальовничому гірському урочищі в Карпатах. Перші ченці прийшли сюди у 13 ст. Письмові свідчення ж заснування монастиря як чернечої громади датуються 1608 роком, хоча щодо точної дати були різні версії.
Добра слава монастиря
Засновниками монастиря були галичани Йов Княгиницький, один із кращих учнів Острозької академії, згодом її викладач і права рука князя Костянтина, та Іван Вишенський, відомий письменник. Обидва вихованці грецького Афону. Розквіт монастиря припав на середину 17 ст., коли він мав близько 200 ченців і йому були підпорядковані сотні галичанських, буковинських та інших монастирів.
«556 монастирів були підпорядковані саме Манявському. Ігумен Манявського монастиря був протом. Про це свідчить підпис Феодосія на соборі 1621 року», – каже о. Михайло Дарвай.
У той час розвивалися тут ремесла – солеваріння, виноробство, різьблення та іконопис, була і велика бібліотека стародруків, частина якої зараз зберігається у Відні та Львові.
У 1676 р. скит був зруйнований під час турецького нападу і відбудований у 1681-му за підтримки українських гетьманів, молдавських господарів, російських царів і місцевих людей. А через сто років монастир закрили.
Гетьман Виговський заповів себе тут поховати
На території скита похований його засновник Іов Княгиницький. А сьогодні буде освячено усипальницю гетьмана Запорозького козацтва Івана Виговського, якого поляки розстріляли у 1664 р.
«По-перше, зберігся заповіт Виговського, щоб його похоронити саме в цьому монастирі, на той час писалося як Великий скит. А по-друге, є лист дружини Виговського до ігумена Дорофея зі словами похоронити її біля чоловіка. Згідно з архівними даними, Виговський похований в усипальниці під собором», – зазначив
о.Михайло Дарвай.
Після 10-річної реконструкції у 1980-му тут відкрили історико-архітектурний музей. У 1998 р. Манявський скит був переданий Українській Православній Церкві Київського Патріархату, тут зараз міститься Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир. Сьогодні це один з найвідоміших православних монастирів на Західній Україні.
(Івано-Франківщина-Київ-Прага)
Добра слава монастиря
Засновниками монастиря були галичани Йов Княгиницький, один із кращих учнів Острозької академії, згодом її викладач і права рука князя Костянтина, та Іван Вишенський, відомий письменник. Обидва вихованці грецького Афону. Розквіт монастиря припав на середину 17 ст., коли він мав близько 200 ченців і йому були підпорядковані сотні галичанських, буковинських та інших монастирів.
«556 монастирів були підпорядковані саме Манявському. Ігумен Манявського монастиря був протом. Про це свідчить підпис Феодосія на соборі 1621 року», – каже о. Михайло Дарвай.
У той час розвивалися тут ремесла – солеваріння, виноробство, різьблення та іконопис, була і велика бібліотека стародруків, частина якої зараз зберігається у Відні та Львові.
У 1676 р. скит був зруйнований під час турецького нападу і відбудований у 1681-му за підтримки українських гетьманів, молдавських господарів, російських царів і місцевих людей. А через сто років монастир закрили.
Гетьман Виговський заповів себе тут поховати
На території скита похований його засновник Іов Княгиницький. А сьогодні буде освячено усипальницю гетьмана Запорозького козацтва Івана Виговського, якого поляки розстріляли у 1664 р.
«По-перше, зберігся заповіт Виговського, щоб його похоронити саме в цьому монастирі, на той час писалося як Великий скит. А по-друге, є лист дружини Виговського до ігумена Дорофея зі словами похоронити її біля чоловіка. Згідно з архівними даними, Виговський похований в усипальниці під собором», – зазначив
о.Михайло Дарвай.
Після 10-річної реконструкції у 1980-му тут відкрили історико-архітектурний музей. У 1998 р. Манявський скит був переданий Українській Православній Церкві Київського Патріархату, тут зараз міститься Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир. Сьогодні це один з найвідоміших православних монастирів на Західній Україні.
(Івано-Франківщина-Київ-Прага)
