Міліца – студентка Чорногорського університету – на запитання, чому вона вирішила вивчати російську мову, відповіла: «Мене переконували, що це хибна справа, але я залишилася при своєму рішенні, бо вважала, що це має перспективу, а зараз у цьому переконалася, звичайно не зважаючи на великий наплив росіян до наc».
Про наплив росіян до Чорногорії говорять не тільки маси туристів, а й назви готелів та кафе, оголошення про купівлю нерухомості. Це нічого, що західні туристи морщать ніс від золотих кітчових прикрас на 5-зіркових готелях із російськими власниками – все ж місцеві чиновники не вбачають у цьому жодної небезпеки.
Член Приватизаційної ради Предраґ Бошковіч зазначає: «Російські інвестиції у Чорногорії не можна порівняти з тим, якою є російська присутність не тільки в балканському регіоні, а й в інших країнах Європи і світу, адже зараз чи не найбільше грошей (через зростання цін на нафту і нафтові продукти) знаходиться якраз в Росії, і вони той свій капітал намагаються перекинути за кордон. Такою привабливою інвестиційною адресою є Чорногорія, та й не тільки для росіян. Ми в цьому не бачимо ніякої небезпеки російського впливу, навпаки, Чорногорія мала би робити все, що від неї залежить, аби далі привертати увагу іноземних інвесторів, а між ними – й російських».
Інший чиновник, Петар Івановіч, директор державної агенції, що відповідає за інвестиції, розповів Радіо Свобода про ті російські компанії, які вже встигли заволодіти чорногорським ринком.
«Я з точністю можу сказати, що у Чорногорії присутній найбільший світовий виробник алюмінію в світі. Це «Русал», який об’єднався із «Ґленкором» (Glencore), та «Суалом». І це є найбільша приватизація поки що. А якщо брати до уваги величезний вплив, який має виробництво алюмінію на структуру експорту, стає зрозумілим, наскільки присутність російського інвестора тут є важливою», –зазначив Петар Івановіч.
Попит на місцевих «знавців російської» досить високий
Завідувач кафедри російського факультету в місті Нікшич Драґан Копровіца каже, що всі без винятку студенти, які отримують дипломи після навчання на російському факультеті, знаходять працю.
«Це, можливо, межує з чистою фантастикою нині в Чорногорії, що якесь навчання закінчується і відразу ж знаходиться праця. Але – це реальність у Чорногорії. Немає жодного з наших студентів, які б не працювали десь у російських фірмах у Чорногорії – від комбінату «Алюміній», особливо на узбережжі і так далі», – зауважив Драґан Копровіца.
За його словами, російські компанії зацікавлені у перекладачах, а місцеві – у курсах вивчення російської мови, і навіть часто доводиться казати, що «практично наразі не маємо жодного дипломованого студента, який є вільний. Як виглядає, треба вивчати російську».
Студентка російського факультету Славіца розповідає, що
«російська – страшенно важка мова для вивчення; те, що кажуть, мовляв, перекрути сербську і отримаєш російську – звичайно, це чиста дурниця!» «Одного часу був тренд тотального забуття російської мови, її викидали зі шкільних програм. Зараз, через те, що такий наплив росіян у Чорногорію – гадаю, і в майбутньому будемо мати велику перспективу», – каже Славіца.
Чи буде Чорногорія й далі місцем відпочинку для пересічних туристів, чи ж перетвориться на «адріатичну рубльовку» для російських багатіїв, на яких працюватимуть дипломовані перекладачі? За відповіддю можна з’їздити до Карлових Вар у Чехії, котрі, як жартують, «колись були чеським містом», а нині цей курорт став «російськомовним».
(Прага – Київ)
Про наплив росіян до Чорногорії говорять не тільки маси туристів, а й назви готелів та кафе, оголошення про купівлю нерухомості. Це нічого, що західні туристи морщать ніс від золотих кітчових прикрас на 5-зіркових готелях із російськими власниками – все ж місцеві чиновники не вбачають у цьому жодної небезпеки.
Член Приватизаційної ради Предраґ Бошковіч зазначає: «Російські інвестиції у Чорногорії не можна порівняти з тим, якою є російська присутність не тільки в балканському регіоні, а й в інших країнах Європи і світу, адже зараз чи не найбільше грошей (через зростання цін на нафту і нафтові продукти) знаходиться якраз в Росії, і вони той свій капітал намагаються перекинути за кордон. Такою привабливою інвестиційною адресою є Чорногорія, та й не тільки для росіян. Ми в цьому не бачимо ніякої небезпеки російського впливу, навпаки, Чорногорія мала би робити все, що від неї залежить, аби далі привертати увагу іноземних інвесторів, а між ними – й російських».
Інший чиновник, Петар Івановіч, директор державної агенції, що відповідає за інвестиції, розповів Радіо Свобода про ті російські компанії, які вже встигли заволодіти чорногорським ринком.
«Я з точністю можу сказати, що у Чорногорії присутній найбільший світовий виробник алюмінію в світі. Це «Русал», який об’єднався із «Ґленкором» (Glencore), та «Суалом». І це є найбільша приватизація поки що. А якщо брати до уваги величезний вплив, який має виробництво алюмінію на структуру експорту, стає зрозумілим, наскільки присутність російського інвестора тут є важливою», –зазначив Петар Івановіч.
Попит на місцевих «знавців російської» досить високий
Завідувач кафедри російського факультету в місті Нікшич Драґан Копровіца каже, що всі без винятку студенти, які отримують дипломи після навчання на російському факультеті, знаходять працю.
«Це, можливо, межує з чистою фантастикою нині в Чорногорії, що якесь навчання закінчується і відразу ж знаходиться праця. Але – це реальність у Чорногорії. Немає жодного з наших студентів, які б не працювали десь у російських фірмах у Чорногорії – від комбінату «Алюміній», особливо на узбережжі і так далі», – зауважив Драґан Копровіца.
За його словами, російські компанії зацікавлені у перекладачах, а місцеві – у курсах вивчення російської мови, і навіть часто доводиться казати, що «практично наразі не маємо жодного дипломованого студента, який є вільний. Як виглядає, треба вивчати російську».
Студентка російського факультету Славіца розповідає, що
«російська – страшенно важка мова для вивчення; те, що кажуть, мовляв, перекрути сербську і отримаєш російську – звичайно, це чиста дурниця!» «Одного часу був тренд тотального забуття російської мови, її викидали зі шкільних програм. Зараз, через те, що такий наплив росіян у Чорногорію – гадаю, і в майбутньому будемо мати велику перспективу», – каже Славіца.
Чи буде Чорногорія й далі місцем відпочинку для пересічних туристів, чи ж перетвориться на «адріатичну рубльовку» для російських багатіїв, на яких працюватимуть дипломовані перекладачі? За відповіддю можна з’їздити до Карлових Вар у Чехії, котрі, як жартують, «колись були чеським містом», а нині цей курорт став «російськомовним».
(Прага – Київ)
