Президент Союзу європейських футбольних асоціацій (УЄФА) Мішель Платіні прибув для переговорів до Польщі. У зв’язку з цим польська ліберально-консервативна газета Dziennik коментує заяву Платіні про те, що він зробить усе можливе, щоб ці змагання відбулися саме в Україні та Польщі, але остаточне рішення буде ухвалено у вересні. «Подібна заява є абсолютно нормальною тактикою у діловому світі, щоб нагадати партнерам про чинну домовленість. Слід брати до уваги, що футбол є великим бізнесом. УЄФА робить нам дуже привабливу пропозицію. Вона надала Польщі й Україні контракт на підготовку її продукту. Вона заробить на цій події величезні суми і дозволить нам теж одержати прибутки. На кін поставлено забагато для того, щоб нервувати й виглядати смішними у процесі. Аргумент, що позбавити цього контракту на організацію чемпіонату було б поганим для іміджу УЄФА і визнанням ганебної помилки, теж відповідає дійсності. І це є нашим додатковим козирем», – пише польський щоденник.
Президент Польщі Лех Качинський відмовився підписати Лісабонську угоду, хоча парламент країни її ратифікував. Ратифікація у Чехії, Австрії та Німеччині теж під загрозою. Чи може це означати кінець угоди, покликаної реформувати ЄС? Французька La Libération розмірковує, який вплив може мати відмова Качинського на головування Франції в ЄС. «Катастрофа триває. Принаймні, так виглядає. Лише через кілька годин по тому, як учора почалося головування Франції в Раді ЄС, консервативний польський президент Лех Качинський оголосив, що не підпише Лісабонської угоди. Це ще один великий удар для Парижа, де були великі надії на те, що кризи можна уникнути і що 8 країн, які офіційно не ратифікували цей документ, збережуть імунітет до бацили заперечення», – пише французька газета.
А угорська Népszabadság вважає, що євроскептицизм набирає обертів у Європі. Президент Франції Ніколя Саркозі «має проковтнути дві гіркі пігулки з самого початку: ні німецький, ні польський президенти не підписали Лісабонської угоди, принаймні поки що… Спротив Горста Келера, як виглядає, має формальний характер… А польський президент … теж буде відкритий для переконання, хоча й дорогою ціною… У більшості держав-членів ЄС ратифікація Лісабонської угоди відбулася легко. Але було б наївним думати, що євроскептики опинилися у невигідному становищі, звичайно, за винятком ірландських євроскептиків. Цілком можливо, що Лех Качинський, або чеський президент Вацлав Клаус, загальмують дальшу інтеграцію ЄС», наголошує угорський щоденник.
(Лондон – Прага – Київ)
Президент Польщі Лех Качинський відмовився підписати Лісабонську угоду, хоча парламент країни її ратифікував. Ратифікація у Чехії, Австрії та Німеччині теж під загрозою. Чи може це означати кінець угоди, покликаної реформувати ЄС? Французька La Libération розмірковує, який вплив може мати відмова Качинського на головування Франції в ЄС. «Катастрофа триває. Принаймні, так виглядає. Лише через кілька годин по тому, як учора почалося головування Франції в Раді ЄС, консервативний польський президент Лех Качинський оголосив, що не підпише Лісабонської угоди. Це ще один великий удар для Парижа, де були великі надії на те, що кризи можна уникнути і що 8 країн, які офіційно не ратифікували цей документ, збережуть імунітет до бацили заперечення», – пише французька газета.
А угорська Népszabadság вважає, що євроскептицизм набирає обертів у Європі. Президент Франції Ніколя Саркозі «має проковтнути дві гіркі пігулки з самого початку: ні німецький, ні польський президенти не підписали Лісабонської угоди, принаймні поки що… Спротив Горста Келера, як виглядає, має формальний характер… А польський президент … теж буде відкритий для переконання, хоча й дорогою ціною… У більшості держав-членів ЄС ратифікація Лісабонської угоди відбулася легко. Але було б наївним думати, що євроскептики опинилися у невигідному становищі, звичайно, за винятком ірландських євроскептиків. Цілком можливо, що Лех Качинський, або чеський президент Вацлав Клаус, загальмують дальшу інтеграцію ЄС», наголошує угорський щоденник.
(Лондон – Прага – Київ)
