Традиційний сценарій – панахида, покладання квітів до пам’ятника козакам і селянам, проща до кам’яних козацьких хрестів – цього разу був доповнений присутністю незвичних для цього місця гостей – консула Польщі у Луцьку Томаша Яніка та його співвітчизників із військо-патріотичних організацій.
Як розповів один із гостей, Криш Сайни, «Ми представляємо об’єднання стрілецьких братств Польщі – організацію, котра об’єднує тих, хто хоче знати історію і плекати традиції. Ми відвідуємо місця, пов’язані з битвами, в яких брали участь наші земляки. Сюди прибули на запрошення отамана Волинського козацтва. Тут ми вперше, але гадаю, що не востаннє. Бо битва була 357 років тому, а нині ми живемо разом у новій Європі. Ми повинні пам’ятати про наших звитяжців, вшановувати їх, і молитися разом».
Від взаємопрощення – до взаєморозуміння
Представники польського «Братства куркового» поклали квіти до пам’ятника загиблим козакам. Цей крок доброї волі зуміли оцінити українці, розповідає Крайовий отаман Житомирського крайового козацтва «Поліської січі», генерал-осавул Українського козацтва Анатолій Шевчук.
Він зазначив, що буквально місяць тому разом зі своїми соратниками побував під Корсунем, де польське військо в битві з козаками потерпіло поразку, і там побачив представників історико-військових клубів з Італії, Чехії та Польщі. На Поле Берестецької битви Анатолій Шевчук приїжджає вже десятий раз разом зі своїми однодумцями.
Анатолій Шевчук: «Я надзвичайно позитивно оцінюю факт присутності польської делегації, більше того, і факт присутності польського консула – надзвичайно велика позитивна подія, я впевнений, що так ми цивілізовано підходимо до нашої минувшини. Сьогодні на рівні держав і на рівні громадськості ми розуміємо, що історія, хоча вона й була неоднозначною повинна нас об’єднувати сьогодні».
Разом з тим, Анатолій Шевчук бідкається, що поки що немає подібного розуміння з російського боку.
«На превеликий жаль, наша пропозиція так само разом відзначити річницю битви під Конотопом російською стороною сприймається абсолютно негативно. У той же час вони наполегливо прагнуть вшанувати через два роки загиблих під Полтавою росіян. Я за те, щоб і там вшанувати. Ми повинні ставитися до цього серйозно і вчитися. Щоб не допускати подібних негативів, як ті, що були в минулому», – зауважив Анатолій Шевчук.
Як розповів один із гостей, Криш Сайни, «Ми представляємо об’єднання стрілецьких братств Польщі – організацію, котра об’єднує тих, хто хоче знати історію і плекати традиції. Ми відвідуємо місця, пов’язані з битвами, в яких брали участь наші земляки. Сюди прибули на запрошення отамана Волинського козацтва. Тут ми вперше, але гадаю, що не востаннє. Бо битва була 357 років тому, а нині ми живемо разом у новій Європі. Ми повинні пам’ятати про наших звитяжців, вшановувати їх, і молитися разом».
Від взаємопрощення – до взаєморозуміння
Представники польського «Братства куркового» поклали квіти до пам’ятника загиблим козакам. Цей крок доброї волі зуміли оцінити українці, розповідає Крайовий отаман Житомирського крайового козацтва «Поліської січі», генерал-осавул Українського козацтва Анатолій Шевчук.
Він зазначив, що буквально місяць тому разом зі своїми соратниками побував під Корсунем, де польське військо в битві з козаками потерпіло поразку, і там побачив представників історико-військових клубів з Італії, Чехії та Польщі. На Поле Берестецької битви Анатолій Шевчук приїжджає вже десятий раз разом зі своїми однодумцями.
Анатолій Шевчук: «Я надзвичайно позитивно оцінюю факт присутності польської делегації, більше того, і факт присутності польського консула – надзвичайно велика позитивна подія, я впевнений, що так ми цивілізовано підходимо до нашої минувшини. Сьогодні на рівні держав і на рівні громадськості ми розуміємо, що історія, хоча вона й була неоднозначною повинна нас об’єднувати сьогодні».
Разом з тим, Анатолій Шевчук бідкається, що поки що немає подібного розуміння з російського боку.
«На превеликий жаль, наша пропозиція так само разом відзначити річницю битви під Конотопом російською стороною сприймається абсолютно негативно. У той же час вони наполегливо прагнуть вшанувати через два роки загиблих під Полтавою росіян. Я за те, щоб і там вшанувати. Ми повинні ставитися до цього серйозно і вчитися. Щоб не допускати подібних негативів, як ті, що були в минулому», – зауважив Анатолій Шевчук.
