Вибір майбутньої професії – дійсно дуже важливий момент у житті молодої людини. І чим більше можливостей, тим важче вибирати. Та найбільший тягар – переконання, що від твого сьогоднішнього рішення фатальним чином залежать усі подальші успіхи чи поразки. Тому нерідко проблема вибору перетворюється у прямо таки у Гамлетівські страждання «бути чи не бути?».
Чудово, коли у юнака чи дівчини є яскраво виражений талант. Але, хоч і кажуть, що кожна людина чимось обдарована, часом виявити ці дарування дуже непросто. Тож не дивно, що, згідно з соцопитуваннями, половина випускників не впевнені у своєму виборі або взагалі не визначилися. Адже як відбувається вибір професії? Для багатьох вирішальною є мода, престижність фаху. За інших вирішують батьки, на когось впливає вибір друзів. Важливе значення мають і суто практичні міркування: легкість вступу до навчального закладу, фінансові можливості, перспективи працевлаштування. Звичайно, найкраще – вдатися до фахової психологічної профорієнтації. Але і вона визначає лише загальний напрямок, і навіть найкращий спеціаліст не може вказати конкретний заклад і факультет. Ще один гарний метод – спробувати себе у різних сферах діяльності. Та це вимагає часу, а молодь зазвичай поспішає. Та й оточуючі не завжди вітають довгі «пошуки себе».
Змінити своє життя ніколи не пізно
Втім, гарантії від помилок та розчарувань не дає жодний найпрогресивніший метод. Але от «муки вибору» може значно полегшити зміна наших установок. На думку психологів, помилкою є ставлення до вибору професії як до чогось безповоротного і абсолютно незмінного. Адже у наш динамічний час зміни відбуваються дуже швидко, одні професії зникають, інші – з’являються. Та й у межах одного фаху постійно виникають нові напрямки. Виникають зміни на ринку праці. Розвивається, змінюється і сама людина. Недаремно психологи, які займаються профорієнтацією, стверджують, що 30% тих, хто звертається за консультацією – старші 30 років, чимало людей з вищою або незакінченою вищою освітою. Останнім часом все більш популярним є одержання другої освіти. Таке собі «перезавантаження».
І це цілком нормально. Адже змінити своє життя ніколи не пізно. Навіть у такій важливій царині як професія.
(Київ – Прага)
Чудово, коли у юнака чи дівчини є яскраво виражений талант. Але, хоч і кажуть, що кожна людина чимось обдарована, часом виявити ці дарування дуже непросто. Тож не дивно, що, згідно з соцопитуваннями, половина випускників не впевнені у своєму виборі або взагалі не визначилися. Адже як відбувається вибір професії? Для багатьох вирішальною є мода, престижність фаху. За інших вирішують батьки, на когось впливає вибір друзів. Важливе значення мають і суто практичні міркування: легкість вступу до навчального закладу, фінансові можливості, перспективи працевлаштування. Звичайно, найкраще – вдатися до фахової психологічної профорієнтації. Але і вона визначає лише загальний напрямок, і навіть найкращий спеціаліст не може вказати конкретний заклад і факультет. Ще один гарний метод – спробувати себе у різних сферах діяльності. Та це вимагає часу, а молодь зазвичай поспішає. Та й оточуючі не завжди вітають довгі «пошуки себе».
Змінити своє життя ніколи не пізно
Втім, гарантії від помилок та розчарувань не дає жодний найпрогресивніший метод. Але от «муки вибору» може значно полегшити зміна наших установок. На думку психологів, помилкою є ставлення до вибору професії як до чогось безповоротного і абсолютно незмінного. Адже у наш динамічний час зміни відбуваються дуже швидко, одні професії зникають, інші – з’являються. Та й у межах одного фаху постійно виникають нові напрямки. Виникають зміни на ринку праці. Розвивається, змінюється і сама людина. Недаремно психологи, які займаються профорієнтацією, стверджують, що 30% тих, хто звертається за консультацією – старші 30 років, чимало людей з вищою або незакінченою вищою освітою. Останнім часом все більш популярним є одержання другої освіти. Таке собі «перезавантаження».
І це цілком нормально. Адже змінити своє життя ніколи не пізно. Навіть у такій важливій царині як професія.
(Київ – Прага)
