Роман Скрипін: Шановні гості, що залишить в українських гаманцях на осінь бурхлива діяльність політиків?
Валерій Литвицький: В нас реальні доходи зростають темпами приблизно 17%. Може, це Вас здивує, але це набагато більше, ніж минулого року. Минулого року за цей період 10,5%.
Чому? Дуже висока динаміка зростання номінального ВВП і номінальні доходи зростають на рівні історичного максимуму - 46%. Були рік тому десь 25%.
Але друга половина проблеми полягає в тому, що це може бути відповідний період, але є певна депресивна ситуація з інвестиціями. Інвестиції в першому кварталі зростали приблизно на 32%, а в цьому році на 10,5%. Тому в нас взагалі сукупний попит дещо перегрітий. Але не тому, що інвестиції в капітал, в середнє майбутнє, в довге майбутнє зростають швидко, а навпаки, бо уповільнилася динаміка інвестицій.
Причина – інфляція…
Роман Скрипін: Пане Валерію, нас слухають не лише Ваші колеги. А люди дуже важко сприймають числа на вухо, так би мовити. І будь-яке оперування числами насправді є негативним. Тим більше в радіоефірі, коли ми не можемо нічого показати.
Я поставив дуже просте питання: що залишить в українських гаманцях на осінь бурхлива діяльність політиків?
Валерій Литвицький: Простіше я Вам сказати не можу. Доходи в людей номінально зростають, але їх з’їдає інфляція. Що може бути, пане Романе, простіше?
Роман Скрипін: О, бачите, Ви так от просто пояснили.
Валерій Литвицький: От я так просто пояснив, що якщо ми хочемо жити не тільки сьогоднішнім днем, а ще й завтрашнім, треба думати не тільки про споживчий попит, а треба думати про інвестиції, тобто вкладення в майбутнє споживання майбутніх поколінь, а вони зростають темпами в рази три менше, ніж рік тому.
Тому я радію, що відповідаю на Ваше питання. Доходи зростають реально швидше, але вони зростали б ще швидше, якби їх не з’їдала інфляція.
Але ж інфляція, тобто загальне зростання цін, якщо Вам не ясно, що це таке, воно становить 33%. Навіть не 14,6%. Це тільки споживчі ціни, а всі ціни - дефлятор (ну, я ж не буду закручувати, що таке дефлятор) – 30%. В минулому році вдвічі менше було зростання цін. Тобто, доходи ми можемо накручувати і далі за рахунок зростання цін, але їх буде висувати інфляція.
Володимир Лановий: Я підкреслюю, що поки що не видно позитивних тенденцій. Навпаки негативні тенденції з початку року посилюються. І це дійсно проявляється в тому, що реальні доходи людей все менші за темпами зростання.
Я Вам скажу, що в принципі ми поступово входимо в кризову ситуацію зі зростанням виробництва, тому що передвісником його є якраз те, що сказав Валерій Литвицький. Це з однієї сторони.
А з іншої сторони, ми поки що високо збільшуємо виробництво завдяки Росії, як не парадоксально, тому що могутнє зростання Росії, яке відбувається, в тому числі за рахунок нафтодоларів і газодоларів, якщо хочете, такого типу зростання ринку Росії дає змогу нам навіть за дуже поганої ситуації з цінами, з фінансами, з кредитами, з інвестиціями всередині України мати замовлення за закордоном.
Платоспроможний покупець у нас в Росії, і він сьогодні витягує наше машинобудування, і ми маємо позитивні процеси.
Тобто, дуже суперечлива ситуація, вона дуже важка, складна і передкризова з точки зору внутрішньої економіки, але вона є динамічною, і в середньому виглядають цифри по виробництву такі ж, як і в минулому році, не гірші.
Роман Скрипін: Що залишить в кишенях українських громадян на осінь бурхлива діяльність політиків? Тобто, готуватися до кризи, чи в нас будуть напівпорожні кишені? Ну, елементарне ж питання.
Володимир Лановий: Вони фактично в цьому році можуть залишитися на рівні минулого року. Тобто, зростання не буде.
Роман Скрипін: У нас є слухач.
Добрий вечір!
Слухач: Добрий вечір!
Тетяна Левченко, Київ.
Коли ми вже будемо Україну розвивати, ми, люди? Українці завжди були оптимістами. З кризи любої в кожній сім’ї можна виходити. Чому ви тільки про кризу горите? Давайте виходити разом.
І коли калькуляції напишуть нормальні люди розвитку економіки? Коли вже не будемо дивитися на політичній маніфести, що там колись Карл Маркс написав, що там нам Росія. Давайте своє, те, що в нас є, робити. Робімо люди, тому що ніякої кризи немає. Криза в головах у політиків…
Роман Скрипін: А можна дізнатися, що у Вас в гаманці, наша слухачко?
Слухач: У мене в гаманці так, як у всіх людей. Менше, ніж у наших депутатів.
І дайте працювати Юлії Володимирівні. Ото буде в нас діло.
Валерій Литвицький: Зараз у Вас в гаманці в середньому десь 1700 гривень. Я думаю, що до кінця року у Вашому гаманці приблизно на 300 гривень буде більше. Це перша відповідь.
Друга. Я не поділяю знак ситуації, як передкризова і кризова. У нас є галузь, яка дійсно в стані кризи. Це сільське господарство. Там немає майже ніякого приросту – 0,4%. У нас в абсолютно кризовому стані, на жаль, будівництво і нафтопереробка. Всі інші галузі демонструють плюс.
В нас в цілому по економіці поки немає не тільки передкризової ситуації, в нас немає навіть легкого падіння. Є прискорення.
Але мене турбує інше. Економіка прискорено зростає 6,4 ВВП при бюджетному орієнтирі 6,8, але доходи зростають настільки швидко, що в мене є побоювання щодо другої загрози – ваш гаманець на вересень реально може бути менше, ніж я сказав, якщо інфляція не буде взята під контроль.
Інфляція – це найбільший виклик. Економіці не загрожує криза. Нам загрожує всім подальше розкручування цінового тиску. Тому якщо оці тенденції, які намітилися, закріпляться або, як говорять економісти, розвернеться тренд, розвернеться тенденція, то це добре.
Але я поки що не впадав би в раціональну ейфорію, тому що є дуже великі елементи невизначеності щодо перспектив літнього руху цін.
Тому, щоб у нас в гаманцях залишилося більше, то треба, по-перше, вивести з кризи будівництво, по-друге, при перегляді бюджету не захоплюватися надмірним збільшенням видатків на споживчі цілі, по-третє, проіндексувати всі втрати найменш захищених верств населення, але не стільки за рахунок інфляційного податку розкручування цін, скільки за рахунок реального прискорення економіки.
А ще - справитися з врожаєм. У нас в минулому році був нормальний врожай…
Роман Скрипін: Ну, цього року прогнозовано врожай буде більший.
Валерій Литвицький: Зібрати, то зібрано врожай, але ціни зростали темпами, які призвели до того, що реальний внесок сільського господарства в минулому році дорівнював нулю практично.
У нас може бути в цьому році 50 мільйонів, 60 мільйонів врожай, але якщо буде така бездарна політика Міністерства аграрної політики, як в минулому році, то внесок сільського господарства буде на рівні минулого.
Роман Скрипін: Ну, в минулому році був і прем’єр інший, і міністр відповідно інший.
Володимир Лановий: Справа в тому, що зростання економіки чи не зростання – це не інерція, це не якісь оцінки в якихось галузях, а це перспективи, куди вкладати гроші українським учасникам економічного життя чи немає куди.
Так от, я не бачу, що відбуваються структурні зміни, які виведуть нашу економіку на рівень таких галузей, які є конкурентоспроможними у світі, і ми будемо збільшувати свої продажі.
У нас не розвиваються високотехнологічні галузі, у нас немає абсолютно енергозбереження, ми не виходимо з інвестиціями і не маємо розвитку галузей інформаційної економіки, електронної економіки. Все це на допотопному рівні.
Тому ми можемо говорити, що так, ми підтягнемо тут штани, чи тут штани, чи сільське господарство у нас в кризі… Криза сільського господарства – це фундаментальний фактор тягаря для всієї економіки. Що це для нас не зрозуміло? Куди вкладати інвестиції, якщо з землею нічого не зрозуміло?!
Тобто, відсутність реформ, відсутність структурної позиції, профіль, якщо хочете почути, України у світі своїм обличчям, своїми послугами, товарами…
Ну, ми будемо випускати метал на тому ж рівні. Можливо, метал буде збільшуватися у вартості, а ми будемо говорити, що у нас на 10% зросла металургія. Так вона ж не зросла, а просто валютна вартість металу зросла…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
