Згідно з указом, підписаним президентом Росії Дмитром Медведєвим, колишні громадяни СРСР, а нинішні негромадяни Латвії та Естонії можуть в’їжджати на територію Росії без віз. Згадане рішення набуде чинності після отримання відповідних документів дипломатичними представництвами Росії в цих країнах.
Колишній міністр закордонних справ Латвії Атіс Пабрікс вважає, що до цього Росія досить активно використовувала питання латвійських та естонських негромадян у європейських структурах, і рішення скасувати для них візи свідчить про спроби Кремля продемонструвати дієвість своїх обіцянок допомагати цим особам.
«Не таємниця, що Росія пробує розіграти «карту негромадян» для сприяння своїм інтересам у балтійських країнах. І тому ми можемо сказати, що рішення щодо безвізового режиму для негромадян є свого роду бажанням реабілітувати ставлення російських політиків до негромадян. Бо, з одного боку, вони досить часто використовували їх в інтересах Росії в Балтії, а з іншого – нічого для них не робили», – зазначив Радіо Свобода Атіс Пабрікс
Москва свідомо сповільнює процес натуралізації?
Окремі місцеві політики вважають, що запровадження Росією безвізового режиму для негромадян Естонії та Латвії – крок, спрямований на сповільнення процесу натуралізації. Кремль своїм рішенням позбавляє негромадян мотивації набувати громадянство Естонії та Латвії, оскільки піддані цих країн повинні оформлювати візи для в’їзду в Росію.
За словами Атіса Пабрікса, введення в Росії безвізового режиму для латвійських і естонських негромадян не зашкодить процесу натуралізації. Якщо у людини є бажання буди громадянином Латвії, Естонії і загалом ЄС, вона натуралізується. Якщо ж питання полягає тільки у можливості поїхати без візи до Росії, то ця особа поки що не готова стати громадянином.
Водночас Атіс Пабрікс зазначив, що значна кількість негромадян у Латвії та Естонії влаштовує Росію, оскільки допомагає збільшити свій вплив у цих балтійських країнах.
«Я особисто не вірю в те, що Росію цікавить інтеграція негромадян у латвійське суспільство, оскільки, якщо ці негромадяни інтегруються, то стануть патріотами Латвії і будуть підтримувати країну, тоді у Росії буде набагато менше засобів впливу на внутрішньополітичні процеси в балтійських країнах. Ми не можемо виключити того, що негромадяни є тим фактором, який допомагає Росії збільшити тут свій вплив», – зауважив колишній міністр закордонних справ Латвії Атіс Пабрікс.
«Я не бачу ніяких проблем, провокацій, втручання»
Натомість представник лівої латвійської опозиції, керівник фракції партії «Центр злагоди» в Сеймі Латвії Яніс Урбанович каже, що рішення Росії про безвізовий режим для негромадян є кроком доброї волі Росії.
«Я не бачу тут ніяких проблем, провокацій, втручання. З точки зору політики Росії стосовно співвітчизників це є логічним кроком, просто так збіглось, що рішення було ухвалене новим президентом Росії», – зауважив Яніс Урбанович.
У Латвії зараз проживає 372 тисячі негромадян, в Естонії – 113 тисяч. Значна кількість російськомовного населення вже пройшла процес натуралізації, в основному це представники молодого і середнього покоління. Для набуття громадянства необхідно 5 років прожити в Латвії, здати іспит на знання державної мови, Конституції та історії країни.
Колишній міністр закордонних справ Латвії Атіс Пабрікс вважає, що до цього Росія досить активно використовувала питання латвійських та естонських негромадян у європейських структурах, і рішення скасувати для них візи свідчить про спроби Кремля продемонструвати дієвість своїх обіцянок допомагати цим особам.
«Не таємниця, що Росія пробує розіграти «карту негромадян» для сприяння своїм інтересам у балтійських країнах. І тому ми можемо сказати, що рішення щодо безвізового режиму для негромадян є свого роду бажанням реабілітувати ставлення російських політиків до негромадян. Бо, з одного боку, вони досить часто використовували їх в інтересах Росії в Балтії, а з іншого – нічого для них не робили», – зазначив Радіо Свобода Атіс Пабрікс
Москва свідомо сповільнює процес натуралізації?
Окремі місцеві політики вважають, що запровадження Росією безвізового режиму для негромадян Естонії та Латвії – крок, спрямований на сповільнення процесу натуралізації. Кремль своїм рішенням позбавляє негромадян мотивації набувати громадянство Естонії та Латвії, оскільки піддані цих країн повинні оформлювати візи для в’їзду в Росію.
За словами Атіса Пабрікса, введення в Росії безвізового режиму для латвійських і естонських негромадян не зашкодить процесу натуралізації. Якщо у людини є бажання буди громадянином Латвії, Естонії і загалом ЄС, вона натуралізується. Якщо ж питання полягає тільки у можливості поїхати без візи до Росії, то ця особа поки що не готова стати громадянином.
Водночас Атіс Пабрікс зазначив, що значна кількість негромадян у Латвії та Естонії влаштовує Росію, оскільки допомагає збільшити свій вплив у цих балтійських країнах.
«Я особисто не вірю в те, що Росію цікавить інтеграція негромадян у латвійське суспільство, оскільки, якщо ці негромадяни інтегруються, то стануть патріотами Латвії і будуть підтримувати країну, тоді у Росії буде набагато менше засобів впливу на внутрішньополітичні процеси в балтійських країнах. Ми не можемо виключити того, що негромадяни є тим фактором, який допомагає Росії збільшити тут свій вплив», – зауважив колишній міністр закордонних справ Латвії Атіс Пабрікс.
«Я не бачу ніяких проблем, провокацій, втручання»
Натомість представник лівої латвійської опозиції, керівник фракції партії «Центр злагоди» в Сеймі Латвії Яніс Урбанович каже, що рішення Росії про безвізовий режим для негромадян є кроком доброї волі Росії.
«Я не бачу тут ніяких проблем, провокацій, втручання. З точки зору політики Росії стосовно співвітчизників це є логічним кроком, просто так збіглось, що рішення було ухвалене новим президентом Росії», – зауважив Яніс Урбанович.
У Латвії зараз проживає 372 тисячі негромадян, в Естонії – 113 тисяч. Значна кількість російськомовного населення вже пройшла процес натуралізації, в основному це представники молодого і середнього покоління. Для набуття громадянства необхідно 5 років прожити в Латвії, здати іспит на знання державної мови, Конституції та історії країни.