Уздовж неї стоять сірі обеліски, хрести, що потемніли, камені-пам’ятники, що нагадують про важке минуле закарпатців, про загибель мужніх бокорашів, яких безжальний потік скидав із плотів-бокорів, розбивав об каміння, топив у водоверті.
Один із останніх закарпатських бокорашів 77-річний Василь ще й досі пригадує ті страшні часи: «Бокори я сплавляв 4 роки. За моєї пам’яті троє людей потонули неподалік греблі...»
Музей лісу і сплаву відновлять у первісному вигляді
За попередніми підрахунками, 12 з половиною мільйонів гривень необхідно для того, щоб відбудувати унікальний музей. Щонайменше два роки працюватимуть на ньому спеціалісти, складна техніка.
Зголосилася допомогти й місцева громада: у Синевирі є майстри, які знають тонкощі роботи з деревом, а саме з нього доведеться зводити значну частину комплексу.
Що має вийти, розповідає головний будівельник Йосип Вайда: «На сьогодні плануємо розпочати будівництво музею, буде демонтована частина старої споруди, яка була зруйнована паводками. Згідно з проектом, який нам передали, буде розпочате будівництво споруди, відновлення до того стану, в якому вона була до зруйнування. По часу займе це щонайменше два літні періоди».
Навіть до напівзруйнованого Музею лісу і сплаву з’їжджаються сьогодні тисячі туристів із усієї Європи. Кажуть, найчастіше тут полюбляють відпочивати жителі Чехії – вони милуються тими краєвидами, про які так багато писав один із найвідоміших чеських письменників Іван Ольбрахт.
