Європейські структури надали на реалізацію проекту місцевого розвитку громад в Україні понад 13 мільйонів євро, повідомив міжнародний менеджер проекту Джайсінґг Сах. Рівнянам із цієї суми дістанеться 490 тисяч, розповіла асистент проекту в області Ольга Кашевська.
«Нашою метою є створення середовища для стабільного розвитку на місцевому рівні шляхом самоорганізації громадян – підвищення їхньої активності і забезпечення сталості їхнього розвитку, тобто надання певних інструментів, користуючись якими, люди в громадах надалі могли б вирішувати свої проблеми і підвищувати якість власного життя», – пояснює представниця проекту.
Як в Олександрії відродили парк
Проект не є суто інвестиційним. Важливо довести інтерес і бажання місцевого населення поліпшити свій побут і довкілля, кажуть працівники проекту. Це робиться з залученням і власних зусиль та місцевих коштів.
А проблем, особливо на селі, досі вистачає. Втім, на Рівненщині є чимало небайдужих до свого краю людей. Скажімо, таких, як Тарас Гоюн. У сусідньому селі Олександрія він знайшов однодумців, котрі створили ініціативну групу «Сталий розвиток».
«Ми написали проект «Відновимо Олександрійський парк – гордість нашого села». Виграли грант в Комітету виборців України, серед двадцяти громад три громади виграли. Парк був просто занедбаний, ніхто туди не заходив, все було у смітті й чагарниках, арматурі, де діти могли покалічитися… Ми очистили територію парку, зробили лавки, смітники. Спортивний майданчик зробили, натягнули волейбольну сітку. Є ще плани зробити там освітлення, доріжки…Є ще гранти, на які можна подавати. Можна все зробити. Моя мета – активізувати громаду, не чекати, поки хтось принесе на тарілочці… Від цього гранту ми отримали тільки три тисячі. Плюс залучили місцевих спонсорів. Казали старші люди – через два тижні тут нічого не буде, все поламають… Але до цих пір стоїть. З осені зроблене, бо це робили діти, школярі допомагали, тому воно вже буде підтримуватись», – каже Тарас Гоюн.
Ентузіастів працювати для громади достатньо
Близько півсотні подібних проектів, котрі стосуються ремонту шкіл і клубів, створення фельдшерсько-акушерських пунктів і доріг мешканці області вже реалізували за сприяння найрізноманітніших фондів. Нині ж уже відібрані вісім районів для втілення нової програми місцевого розвитку, запропонованої Євросоюзом та ПроООН.
Заступник Голови облдержадміністрації Степан Павлюк каже, що відбою від претендентів на участь у проекті не буде, адже Рівненщина виявилась єдиною областю, всі райони якої взяли участь у попередньому конкурсі.
«Тому з урахуванням активності наших громад і виконавчих органів керівництво проекту ухвалило рішення, що в нашій області буде зосереджений центр – саме тут буде апробований проект як зразок для всієї України», – каже представник обласного керівництва.
Днями представники дев’яти областей з’їхалися у Дубровицю на півночі Рівненщини – переймати досвід громадської активності, започаткований тут завдяки Чорнобильській програмі розвитку. Як запевнив Степан Павлюк, свою частку для нових проектів рівненська влада вже надала. Тож наступним етапом стане змагання між громадами на оригінальність ідей у вирішенні нагальних проблем.
«Нашою метою є створення середовища для стабільного розвитку на місцевому рівні шляхом самоорганізації громадян – підвищення їхньої активності і забезпечення сталості їхнього розвитку, тобто надання певних інструментів, користуючись якими, люди в громадах надалі могли б вирішувати свої проблеми і підвищувати якість власного життя», – пояснює представниця проекту.
Як в Олександрії відродили парк
Проект не є суто інвестиційним. Важливо довести інтерес і бажання місцевого населення поліпшити свій побут і довкілля, кажуть працівники проекту. Це робиться з залученням і власних зусиль та місцевих коштів.
А проблем, особливо на селі, досі вистачає. Втім, на Рівненщині є чимало небайдужих до свого краю людей. Скажімо, таких, як Тарас Гоюн. У сусідньому селі Олександрія він знайшов однодумців, котрі створили ініціативну групу «Сталий розвиток».
«Ми написали проект «Відновимо Олександрійський парк – гордість нашого села». Виграли грант в Комітету виборців України, серед двадцяти громад три громади виграли. Парк був просто занедбаний, ніхто туди не заходив, все було у смітті й чагарниках, арматурі, де діти могли покалічитися… Ми очистили територію парку, зробили лавки, смітники. Спортивний майданчик зробили, натягнули волейбольну сітку. Є ще плани зробити там освітлення, доріжки…Є ще гранти, на які можна подавати. Можна все зробити. Моя мета – активізувати громаду, не чекати, поки хтось принесе на тарілочці… Від цього гранту ми отримали тільки три тисячі. Плюс залучили місцевих спонсорів. Казали старші люди – через два тижні тут нічого не буде, все поламають… Але до цих пір стоїть. З осені зроблене, бо це робили діти, школярі допомагали, тому воно вже буде підтримуватись», – каже Тарас Гоюн.
Ентузіастів працювати для громади достатньо
Близько півсотні подібних проектів, котрі стосуються ремонту шкіл і клубів, створення фельдшерсько-акушерських пунктів і доріг мешканці області вже реалізували за сприяння найрізноманітніших фондів. Нині ж уже відібрані вісім районів для втілення нової програми місцевого розвитку, запропонованої Євросоюзом та ПроООН.
Заступник Голови облдержадміністрації Степан Павлюк каже, що відбою від претендентів на участь у проекті не буде, адже Рівненщина виявилась єдиною областю, всі райони якої взяли участь у попередньому конкурсі.
«Тому з урахуванням активності наших громад і виконавчих органів керівництво проекту ухвалило рішення, що в нашій області буде зосереджений центр – саме тут буде апробований проект як зразок для всієї України», – каже представник обласного керівництва.
Днями представники дев’яти областей з’їхалися у Дубровицю на півночі Рівненщини – переймати досвід громадської активності, започаткований тут завдяки Чорнобильській програмі розвитку. Як запевнив Степан Павлюк, свою частку для нових проектів рівненська влада вже надала. Тож наступним етапом стане змагання між громадами на оригінальність ідей у вирішенні нагальних проблем.
