Українська гідроенергетика стала об'єктом уваги міжнародних фінансових донорів, причому перші результати їхнього фінансування вже можна побачити в роботі – на Київській ГАЕС. Представники ЄБРР та Міжнародного інвестиційного банку пояснюють свою увагу тим, що гідроенергетика є найбільшим у державі виробником енергії з відновлюваних джерел, і при цьому вона здатна найшвидше збільшувати або зменшувати генерацію, балансуючи енергосистему країни в умовах ринку. Експерти наголошують: інвестиції та позики, що йдуть, зокрема, на модернізацію гідроакумуляційних станцій, досить швидко окуповуються. На пуску першої модернізованої на західні кошти турбіни побувало Радіо Свобода.
Машинний зал на березі Київського водосховища вмурований у крутий дніпровий берег. Це – Київська ГАЕС, найстаріша в Україні. Вночі та на вихідні, коли в Україні перевиробництво електроенергії, ГАЕС вмикає потужні турбіни, які споживають цю енергію і накачують воду у водойму на вершині пагорба. І вже через декілька годин, коли електроенергії може не вистачити, вода біжить назад. І ці ж турбіни – вже виробляють енергію.
Ранок 16 липня. Оператор біля комп'ютерної панелі чекає сигналу. Отримавши його, натискає дві кнопки на сенсорному екрані. У машинному залі починається вібрація, ротор турбіни за спиною працівника набирає обертів із оглушливим ревінням. За п'ять секунд його швидкість стає максимальною. Київське море біля берега вкривається піною і брижами: вода, закачана у верхнє водосховище вночі, біжить вниз, виробляючи електроенергію.
«47 мегават, максимальна потужність!» – звітує оператор, перекрикуючи ревіння і вібрації.
Так вранці 16 липня запрацював у тестовому режимі другий гідроагрегат Київської гідроакумуляційної станції, який замінили в рамках угоди з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) і ЄБРР.
Нова турбіна, виготовлена під ключ українськими підрядниками «Турбоатом» та «Електроважмаш» за найсучаснішими європейськими технологіями, має працювати без заміни щонайменше 40 років. Вона керується комп’ютером, запускається за кілька секунд, її потужність – майже 47 МВт, а коефіцієнт корисної дії – 95%, обидва ці показники на 11% вищі, ніж у старої турбіни, пояснив Радіо Свобода генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота. За його словами, українські виробники витримали сувору конкуренцію з європейськими і перемогли в конкурсі.
Кредит на 20 років, який надали «Укргідроенерго» два міжнародні донори, ЄБРР та Європейський інвестиційний банк, розрахований на три з шести гідроагрегатів (турбін) Київської ГАЕС. Перший з яких вже працює, другий – в процесі заміни. Загальна вартість проєкту – 468 мільйонів гривень, дві третини з них надали кредитори, третина – кошти «Укргідроенерго».
Втім, це лише частина масштабної реконструкції основних ГЕС та ГАЕС України, яка триває з 1996 року, та під час якої вже замінили 87 зі 103 гідроагрегатів, пояснює Ігор Сирота. Однак, за його словами, вперше основну частину витрат на цю роботу беруть на себе західні донори.
«Ми взяли амбітний план: до 2026 року провести повну реконструкцію та модернізацію усіх наших об’єктів. Ми послідовно його реалізовуємо і введення в дослідну експлуатацію гідроагрегату №2 Київської ГАЕС – яскравий тому приклад. Основні наші вимоги, які висувалися підрядникам – підвищення екологічних стандартів агрегатів, збільшення робочої потужності щонайменше на 10% та термін експлуатації обладнання – 40 років. З цим завданням вони успішно впоралися. Ми хочемо передати майбутнім поколінням модернізовані, сучасні об’єкти, які відповідатимуть європейським стандартам», – запевняє очільник підприємства.
Ми змогли замінити всі деталі, які раніше постачалися з Росії. Зараз 80% комплектуючих у проекті – українського виробництва, 20% – вироблені у країнах ЄСВіктор Суботін
Модернізація за кошти західних донорів відбувається паралельно з імпортозаміщенням та повною відмовою від російського обладнання, пояснив Радіо Свобода директор одного з виробників нової турбіни, харківського «Турбоатому» Віктор Суботін.
«Ми змогли замінити всі деталі, які раніше постачалися з Росії. Зараз 80% комплектуючих у проєкті – українського виробництва, 20% – вироблені у країнах ЄС», – розповів директор підприємства.
Керівник представництва Європейського інвестиційного банку в Україні Жан-Ерік де Загон пояснив зацікавленість банку в цьому проєкті його екологічною складовою та наближенням української енергетики до стандартів ЄС.
Цей проєкт наближує Україну до стандартів ЄС та допоможе інтегруватися українській енергетичній системі в об'єднану енергетичну систему Європейського союзуЖан-Ерік де Загон
«У Європейського інвестиційного банку в Україні близько 38 проєктів на суму шість мільярдів євро. Цей проєкт є особливо важливим для нас, оскільки він є першим у сфері енергетики та надзвичайно важливим з точки зору екології. Ми підрахували, що, реалізувавши його, зможемо знизити обсяги викидів вуглецевих газів в атмосферу на 380 кілотонн на рік. Це важливо в контексті переходу на відновлювані джерела енергії. Для Європейського інвестиційного банку одним із ключових положень є те, що цей проєкт наближує Україну до стандартів Європейського союзу та допоможе інтегруватися українській енергетичній системі в об'єднану енергетичну систему Європейського союзу», – пояснив Жан-Ерік де Загон.
Зі свого боку Ігор Сирота припустив, що в умовах нового ринку електроенергії «Укргідроенерго» зосередиться на внутрішньодобовому продажі, продажі на добу вперед та на послугах балансування системи, а це означатиме продаж електроенергії за більш вигідними цінами та додаткові кошти для інвестицій. Точну частку підприємства на ринку балансування він пообіцяв оприлюднити упродовж місяця.
За попередніми даними державної компанії «Укренерго», гідроенергетика забезпечує приблизно 21% балансування української енергосистеми в режимі «завантаження» (збільшення виробництва в години пік) та 12% в режимі «розвантаження» (зменшення виробництва на вимогу оператора).
В умовах нового ринку електроенергії, який діє з липня, «Укргідроенерго» виконує функції балансування енергосистеми та продажу електроенергії на добу наперед, а також – виконує «спецобов’язки»: продає 30% виробленої енергії за фіксованою ціною, щоб забезпечити нижчі тарифи для населення.
Інвестиції та позики, які йдуть на будівництво та заміну потужностей ГАЕС, мають досить швидко окупитися, стверджує в коментарі Радіо Свобода колишній заступник міністра палива та енергетики, президент Вищої ради енергоаудиторів та енергоменеджерів Вадим Улида.
«Така модернізація пов’язана зі структурою української енергетики. Їй не вистачає маневрових потужностей, і частина блоків АЕС та ТЕС не можуть бути використані. ГАЕС купують електроенергію, закачують воду у свої верхні водосховища і в години пік – виробляють електроенергію за рахунок того, що ця вода тече вниз. Виділення таких коштів – це ті речі, які проходять експертизу та які погоджує уряд. Багато це чи ні – нам покаже ринок електроенергії. ГАЕС балансують ринок: купують електроенергію, коли вона є дешевою, і виробляють та продають, коли вона є найдорожчою. Тому ці інвестиції досить швидко окуповуються», – пояснює ексзаступник міністра палива та енергетики.
Нова турбіна за європейські гроші балансує енергосистему України – фото
«Укргідроенерго» – державна компанія, що включає в себе десять електростанцій на річках Дніпро та Дністер та низку гідроакумулятивних станцій, а також Канівську ГАЕС та Каховську ГЕС-2, які готуються до будівництва. Наразі сумарна потужність української гідроенергетики перевищує 5,7 тисячі мегават, це більше ніж 10% у загальному виробництві електроенергії у державі.
Європейський інвестиційний банк – банк ЄС, який надає довгострокові кредити під досить низькі відсотки. Він, а також ЄБРР, із 2012 року уклали з Україною 12 контрактів щодо модернізації гідроенергетики. Частина з них – вже в процесі реалізації. Нова турбіна на Київській ГАЕС – перший результат цих проєктів, який безпосередньо впливає на електрогенерацію України.
