Перерва в пленарних засіданнях парламенту працює на Гройсмана – політолог

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться майже через місяць – 16 травня. Під час такої перерви народні обранці планують працювати у комітетах, у Європі – з місцевими політиками, і в Україні – на мажоритарних округах. Деякі політики й експерти вважають, що парламент не мав би брати таку довгу паузу. Є оглядачі, які переконують, що цей час не марнуватимуть ані провладні парламентарії, ані опозиція. Перед перервою законодавці відхилили два резонансних документи – про окуповані території й відмовилися змінювати так званий «закон Савченко». Чи повернуться парламентарі до них пізніше і що не встигли депутати розглянути до канікул?

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій оголосив перерву в пленарних засіданнях до 16 травня. До цього часу депутати мають працювати в округах і в комітетах. У випадку необхідності голова парламенту пообіцяв зібрати 150 підписів парламентаріїв і скликати пленарне засідання.

«У парламенті перерви немає. Є робота в комітетах і робота в округах. А хто планує собі робити канікули, хай звітує перед виборцями за таку свою позицію», – заявив спікер 12 квітня.

У кінці квітня велика делегація українських парламентаріїв має працювати в Страсбурзі – на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. У складі делегації – 24 народних депутати.

Перерва подобається не всім законодавцям. Проти неї виступила не тільки фракція Опозиційного блоку, але й інші окремі депутати. Зокрема представник ВО «Свобода» Андрій Іллєнко.

«Ми всі розуміємо, що робота в комітетах – це повна фікція. Робота в округах залежить від депутата – ті, котрі працюють в округах, вони і так працюють, і їм для цього не потрібний офіційний тиждень. Тільки у «Свободи» більше сотні зареєстрованих законопроектів, з яких до розгляду доходять одиниці», – заявив він. Першочерговими проблемами Іллєнко назвав питання окупованих територій, дипломатичних стосунків і торгівлі з країною агресором, а також мовні квоти.

Замість роботи в комітетах депутати можуть роз’їхатися з Києва – РПР

Перерва спрацює в інтересах уряду Володимира Гройсмана, вважає політолог Володимир Фесенко. Проте говорити про відпустку не коректно, наголосив він. На травневі свята депутати відпочивають традиційно, а в квітні в них були напружені часи – пленарні тижні були подвійними.

«Думаю, що у другій половині квітня частина депутатів будуть працювати – мажоритарники будуть в округах, деякі депутати в комітетах попрацюють. Плюс достатньо велика парламентська делегація України буде наприкінці квітня працювати в Страсбурзі на сесії ПАРЄ. Тактично це спрацювало на користь уряду Гройсмана. Виникла перерва в розгляді питання про звіт уряду, а також можливих інтригах, які могли бути пов’язані із ініціюванням вотуму недовіри», – говорить Фесенко.

У парламенті накопичилось достатньо законопроектів для розгляду, тому народні депутати самі говорять про зменшення перерв, говорить співголова ради «Реанімаційного пакету реформ», директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко.

«Одне з ключових питань, яке, з точки зору РПР, має бути розглянуте першочергово, це закон про антикорупційні суди. Ця ініціатива має забезпечити повний цикл розгляду антикорупційних справ – від НАБУ до суду. Тим більше, антикорупційний суд входить до списку вимог МВФ, які Україна зобов’язалася виконувати», – заявив Шевченко. Громадський активіст вважає, що депутати можуть роз’їхатися з Києва, і тоді роботи в комітетах не вийде.

Парламент не ухвалив два неоднозначних закони

В останні пленарні дні народні депутати проголосували щодо кількох важливих законопроектів, зокрема відхилили законопроект про окуповані території і зміни до так званого «закону Савченко». Останній передбачає зарахування до терміну ув’язнення часу, який підсудний провів у слідчому ізоляторі, за формулою «один день за два». Згідно зі змінами, цю формулу треба було застосовувати тільки після року відсидки в СІЗО. Проте голосів не вистачило – 209 з 226 потрібних.

На думку правозахисника, представника громадської організації «Донецький меморіал» Олександра Букалова, до цієї теми ще можуть повернутися. Тема стала політизованою, і все залежить від того, наскільки ініціатори змін будуть приховувати непрофесійність «законом Савченко», наголосив правозахисник.

«Весь контекст ухвалення цього закону має дуже велику політичну складову, на відміну від професійної. Тому що до тих, хто зараз сидить по в’язницях, цей закон уже застосували. Усе залежить від того, чи будуть ініціатори цього закону намагатися і надалі його використовувати як певний політичний чинник. Імітуючи боротьбу за безпеку, боротьбу зі злочинністю», – заявив Букалов.

До закону про окуповані території також ще повернуться, говорить юрист громадської організації «ВостокСОС» Альона Луньова. Вона брала активну участь у обговоренні і роботі над текстом законопроекту, який подавала віце-спікер парламенту, представник фракції «Самопоміч» Оксана Сироїд. Громадські активісти виступали проти положень законопроекту, які, на їхню думку, порушують права людини – заборона транспортного сполучення із окупованими територіями, а також будь-яких господарських зв’язків із ними.

«Законопроект відхилили не тому, що він залишився дискримінаційним, а через неможливість передати його на голосування. Був текст, який запропонувала Сироїд, але робоча група, яку створив комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, переписала текст десь на 80%. І зараз комітет не може рекомендувати його до зали, тому що це не той текст, який зареєструвала народний депутат. Я можу сказати впевнено, що його відхилили з формальних причин, не через зміст», – заявила Луньова.

З 18 по 21 квітня народні депутати будуть працювати в комітетах, фракціях і групах, з 24 по 28 – з виборцями, а з 3 по 12 травня – знову в комітетах.