Кожен четвертий ліфт Києва відпрацював свій ресурс
Із 95.779 тисяч ліфтів, що працюють в Україні, 34. 877 тисяч працюють понад 25 років, повідомив Петро Пошкурлат, начальник відділу нагляду в будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду Держпромгірнагляду МНС України. Водночас він стверджує, що інспектори цього комітету зараз можуть лише констатувати технічні негаразди у того чи іншого ліфта. А негайно запломбувати його у них тепер права немає. «Є спеціалізовані організації, які складають договір зі власником на технічне обслуговування ліфтів. Наше ж завдання – безпечне пересування людини в ліфті. А зараз, у зв’язку з виходом Постанови Кабінету Міністрів України №502, 21.05.2009., Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року, взагалі забороняється зупиняти ліфти. Можна давати припис і вимагати упродовж 30 днів усунути порушення».
Перевірка одного ліфта після 25 терміну експлуатації коштує близько тисячі гривень, зазначає начальник відділу з питань охорони праці Київської міської державної адміністрації Віктор Журавський. Коштів на утримання і ремонт ліфтового господарства столиці обмаль, це при тому, що київські підйомники у порівнянні з ліфтами південно-східних регіонів ще не в найгіршому стані. «У Дніпропетровську, Донецьку, Сімферополі – зовсім ніхто нічого не робить. Найгірший стан у Києві в Оболонському, Дніпровському та Святошинському районах. По місту Києву близько 6 тисяч ліфтів відпрацювали вже свій ресурс (25 років). Це не значить, що вони погані. Зараз потрібно провести їх обстеження і якщо вони в нормальному стані, продовжимо експлуатацію. Тисяча гривень – це не дуже великі гроші, але після обстеження буде видно ряд недоліків, які потрібно буде усувати і там потрібні будуть мільйони».
Львів’яни бояться їздити в ліфтах, воліють ходити пішки
Днями на розгляд виконкому львівської міськради буде представлено спеціальну програму щодо покращення роботи комунальних ліфтів. До 2013 року планують відремонтувати 2000 ліфтів. А загалом у власності територіальної громади майже 3 тисячі підйомників, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.
На сьогодні у місті не працює 11 ліфтів. Однак доволі часто у будинках ліфти вимикають на кілька днів поспіль. На цей рік бюджетом передбачено більше 4. 600мільйонів гривень, за ці гроші планують замінити, відремонтувати чи осучаснити 39 ліфтів у 31 будинку.
А ось проект програми з поліпшення роботи комунальних ліфтів передбачений на 5 років, але для його реалізації необхідно майже 130 мільйонів гривень.
Метою цієї програми є забезпечити належну експлуатацію ліфтів, замінити ті, які уже працюють 25 і більше років, а ще створення диспетчерських систем. Адже наразі ця служба у Львові не налагоджена. Якщо людина застрягає в ліфті, то телефоном викликає технічного працівника. І лише в одному районі міста є комп’ютеризована система спостереження за ліфтами, якщо якийсь з них ламається, то одразу є повідомлення. Таку диспетчерську службу планують створити по всьому місту.
Ліфти в Харкові зношені на 90 %
Три роки тому в одному з харківських будинків на 10-му поверсі обірвався ліфт. У його кабіні був дитячий візочок з немовлям. Лише завдяки долі і майстерності нейрохірургів восьмимісячна дитина вижила. Через рік після інциденту відбувся суд, розповідає харківська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Журавльова.
Винним суддя визнав електромеханіка Олександра Краснорукова. Саме він у травні 2006 року лагодив ліфт, який першою після ремонту викликала мати маленького Дениса. Вона вкотила візок у кабіну і ліфт різко зірвався вниз. Хлопчик випав із кабіни в шахту ліфта і отримав численні пошкодження мозку, через що потрапив до реанімації і переніс кілька операцій. Але в підсумку лікарі визнали його інвалідом, бо навіть через рік у дитини не запрацювали ані ліва рука, ані нога.
Олександр Красноруков визнав свою провину, але заявив: причина того, що сталося, суто технічна. Адже він перевів управління кабіною зі звичайного в машинний режим. Це означало, що викликати ліфт з поверху було неможливо, що підтвердила і експертиза. Проте чому ліфт спрацював на виклик, так і лишилося загадкою. Висновок судді: нещасний випадок стався через порушення правил безпеки. При цьому помилку допустив як електромеханік, так і мати малюка, яка мала спочатку сама зайти в кабіну ліфта, а потім завести візок із дитиною. Електромеханік отримав 4 роки із дворічним випробувальним строком.
Саме після цієї трагедії в Харкові всерйоз замислились над станом підйомників. Чиновники з управління житлово-комунального господарства розповіли, що ліфти в Харкові зношені на 90 % і в бюджет щороку закладатимуть гроші на їх заміну та ремонт. А щоб не купувати дорого потрібні деталі, відкрили в місті 2 спеціальних заводи, де виготовляють все: від котушок, що їх постійно крадуть через дорогий метал, до повністю готових підйомників, розповідає директор КП «Харківміськліфт» Анатолій Кандауров. «Вже ми не купуємо апарати виклику по 120 гривень в комерційних структурах. Якщо раніше не працювало десь 1.5 тисячі ліфтів, то сьогодні вже одиниці. Заміни в нас потребують 28 ліфтів, а капітального ремонту – десь 200 штук. Вони ще експлуатуються. Експерти дають дозволи. Це ліфти 1928-1932 років. Вже ми їх тягнемо-тягнемо, але вже треба міняти».
Утримання ліфта закладене в квартплату і навіть справна оплата за квитанцією не гарантує, що сьогодні або завтра ліфт у під’їзді не зупиниться. Справа навіть не в тому, що середній вік підйомників понад 30 років, а в діях мисливців за кольоровими металами. Адже багато деталей від ліфтів міліція знаходить у пунктах збору металобрухту.
«Архаїчні» ліфти Дніпропетровська
У 2009 році в Дніпропетровську в кожному під’їзді буде хороший ліфт, обіцяв півроку тому міський голова Іван Куличенко. Тоді місто мало надії господарювати на Євро-2012 і, принаймні на словах, проголошувало європейські стандарти сервісу. Зі втратою права Дніпропетровська на проведення чемпіонату оптимістичні прогнози зникли. А городяни продовжують їздити у ліфтах, більше половини з яких вже «вийшли на пенсію», повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.
Із понад 4 тисяч кожен другий технічно застарілий, кожен десятий так і лишився без ремонту. А з тих, що встигли відремонтувати, чимало знову стоять – справа рук вандалів та шукачів металобрухту.
Утім, ліфтовики відповідальність за це на себе брати не хочуть. Кажуть, ліфти вони ремонтують лише один раз, а за подальший захист від крадіїв відповідають мешканці під'їзду, хай хоч охоронців наймають.
«Без власників будинків ми не зможемо вирішити проблему. Часто, коли лунає звук сигналізації, ніхто з мешканців не виходить, чутно звук кувалди чи «болгарки» – ніхто не намагається докласти зусиль», – нарікає начальник міського житлового управління Анатолій Коваленко.
Якщо відремонтований комунальниками ліфт все ж не вбережуть, відновлювати його мешканцям доведеться зі власної кишені. Залежно від обсягів крадіжки, ремонт коштуватиме від 3 до 10 тисяч гривень за один ліфт.
Загалом вартість бюджетної міської програми з повного ремонту або заміни ліфтів Дніпропетровська –200 млн. грн. Але навряд чи в умовах кризи міський бюджет продовжить її активно фінансувати. Натомість у міськраді вигадали, як можна стимулювати людей вчасно сплачувати за користування підйомниками.
Управління житлового господарства вирішило зупиняти ліфти в під’їздах, де люди за них мало платять. Кажуть, захід вимушений, бо борги населення вже сягнули мільйонів гривень. «На жаль, за такою роботою, за такою новацією ми перші в Україні», – говорить керівник ліфтового господарства підприємства Дмитро Кордиш.
Ходити пішки мешканці висоток-боржників будуть аж до повної сплати за користування підйомниками.
Близько тисячі гривень коштує перевірка технічної справності одного ліфта, який відслужив 25 річний термін. Загалом, як стверджують фахівці Держгірпромнагляду - установи, яка перевіряє роботу підйомників, третину ліфтів в Україні використовують вже понад чверть столітя, вони потребують модернізації.
Із 95.779 тисяч ліфтів, що працюють в Україні, 34. 877 тисяч працюють понад 25 років, повідомив Петро Пошкурлат, начальник відділу нагляду в будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду Держпромгірнагляду МНС України. Водночас він стверджує, що інспектори цього комітету зараз можуть лише констатувати технічні негаразди у того чи іншого ліфта. А негайно запломбувати його у них тепер права немає. «Є спеціалізовані організації, які складають договір зі власником на технічне обслуговування ліфтів. Наше ж завдання – безпечне пересування людини в ліфті. А зараз, у зв’язку з виходом Постанови Кабінету Міністрів України №502, 21.05.2009., Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року, взагалі забороняється зупиняти ліфти. Можна давати припис і вимагати упродовж 30 днів усунути порушення».
Перевірка одного ліфта після 25 терміну експлуатації коштує близько тисячі гривень, зазначає начальник відділу з питань охорони праці Київської міської державної адміністрації Віктор Журавський. Коштів на утримання і ремонт ліфтового господарства столиці обмаль, це при тому, що київські підйомники у порівнянні з ліфтами південно-східних регіонів ще не в найгіршому стані. «У Дніпропетровську, Донецьку, Сімферополі – зовсім ніхто нічого не робить. Найгірший стан у Києві в Оболонському, Дніпровському та Святошинському районах. По місту Києву близько 6 тисяч ліфтів відпрацювали вже свій ресурс (25 років). Це не значить, що вони погані. Зараз потрібно провести їх обстеження і якщо вони в нормальному стані, продовжимо експлуатацію. Тисяча гривень – це не дуже великі гроші, але після обстеження буде видно ряд недоліків, які потрібно буде усувати і там потрібні будуть мільйони».
Львів’яни бояться їздити в ліфтах, воліють ходити пішки
Днями на розгляд виконкому львівської міськради буде представлено спеціальну програму щодо покращення роботи комунальних ліфтів. До 2013 року планують відремонтувати 2000 ліфтів. А загалом у власності територіальної громади майже 3 тисячі підйомників, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.
На сьогодні у місті не працює 11 ліфтів. Однак доволі часто у будинках ліфти вимикають на кілька днів поспіль. На цей рік бюджетом передбачено більше 4. 600мільйонів гривень, за ці гроші планують замінити, відремонтувати чи осучаснити 39 ліфтів у 31 будинку.
А ось проект програми з поліпшення роботи комунальних ліфтів передбачений на 5 років, але для його реалізації необхідно майже 130 мільйонів гривень.
Метою цієї програми є забезпечити належну експлуатацію ліфтів, замінити ті, які уже працюють 25 і більше років, а ще створення диспетчерських систем. Адже наразі ця служба у Львові не налагоджена. Якщо людина застрягає в ліфті, то телефоном викликає технічного працівника. І лише в одному районі міста є комп’ютеризована система спостереження за ліфтами, якщо якийсь з них ламається, то одразу є повідомлення. Таку диспетчерську службу планують створити по всьому місту.
Ліфти в Харкові зношені на 90 %
Три роки тому в одному з харківських будинків на 10-му поверсі обірвався ліфт. У його кабіні був дитячий візочок з немовлям. Лише завдяки долі і майстерності нейрохірургів восьмимісячна дитина вижила. Через рік після інциденту відбувся суд, розповідає харківська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Журавльова.
Винним суддя визнав електромеханіка Олександра Краснорукова. Саме він у травні 2006 року лагодив ліфт, який першою після ремонту викликала мати маленького Дениса. Вона вкотила візок у кабіну і ліфт різко зірвався вниз. Хлопчик випав із кабіни в шахту ліфта і отримав численні пошкодження мозку, через що потрапив до реанімації і переніс кілька операцій. Але в підсумку лікарі визнали його інвалідом, бо навіть через рік у дитини не запрацювали ані ліва рука, ані нога.
Олександр Красноруков визнав свою провину, але заявив: причина того, що сталося, суто технічна. Адже він перевів управління кабіною зі звичайного в машинний режим. Це означало, що викликати ліфт з поверху було неможливо, що підтвердила і експертиза. Проте чому ліфт спрацював на виклик, так і лишилося загадкою. Висновок судді: нещасний випадок стався через порушення правил безпеки. При цьому помилку допустив як електромеханік, так і мати малюка, яка мала спочатку сама зайти в кабіну ліфта, а потім завести візок із дитиною. Електромеханік отримав 4 роки із дворічним випробувальним строком.
Саме після цієї трагедії в Харкові всерйоз замислились над станом підйомників. Чиновники з управління житлово-комунального господарства розповіли, що ліфти в Харкові зношені на 90 % і в бюджет щороку закладатимуть гроші на їх заміну та ремонт. А щоб не купувати дорого потрібні деталі, відкрили в місті 2 спеціальних заводи, де виготовляють все: від котушок, що їх постійно крадуть через дорогий метал, до повністю готових підйомників, розповідає директор КП «Харківміськліфт» Анатолій Кандауров. «Вже ми не купуємо апарати виклику по 120 гривень в комерційних структурах. Якщо раніше не працювало десь 1.5 тисячі ліфтів, то сьогодні вже одиниці. Заміни в нас потребують 28 ліфтів, а капітального ремонту – десь 200 штук. Вони ще експлуатуються. Експерти дають дозволи. Це ліфти 1928-1932 років. Вже ми їх тягнемо-тягнемо, але вже треба міняти».
Утримання ліфта закладене в квартплату і навіть справна оплата за квитанцією не гарантує, що сьогодні або завтра ліфт у під’їзді не зупиниться. Справа навіть не в тому, що середній вік підйомників понад 30 років, а в діях мисливців за кольоровими металами. Адже багато деталей від ліфтів міліція знаходить у пунктах збору металобрухту.
«Архаїчні» ліфти Дніпропетровська
У 2009 році в Дніпропетровську в кожному під’їзді буде хороший ліфт, обіцяв півроку тому міський голова Іван Куличенко. Тоді місто мало надії господарювати на Євро-2012 і, принаймні на словах, проголошувало європейські стандарти сервісу. Зі втратою права Дніпропетровська на проведення чемпіонату оптимістичні прогнози зникли. А городяни продовжують їздити у ліфтах, більше половини з яких вже «вийшли на пенсію», повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.
Із понад 4 тисяч кожен другий технічно застарілий, кожен десятий так і лишився без ремонту. А з тих, що встигли відремонтувати, чимало знову стоять – справа рук вандалів та шукачів металобрухту.
Утім, ліфтовики відповідальність за це на себе брати не хочуть. Кажуть, ліфти вони ремонтують лише один раз, а за подальший захист від крадіїв відповідають мешканці під'їзду, хай хоч охоронців наймають.
«Без власників будинків ми не зможемо вирішити проблему. Часто, коли лунає звук сигналізації, ніхто з мешканців не виходить, чутно звук кувалди чи «болгарки» – ніхто не намагається докласти зусиль», – нарікає начальник міського житлового управління Анатолій Коваленко.
Якщо відремонтований комунальниками ліфт все ж не вбережуть, відновлювати його мешканцям доведеться зі власної кишені. Залежно від обсягів крадіжки, ремонт коштуватиме від 3 до 10 тисяч гривень за один ліфт.
Загалом вартість бюджетної міської програми з повного ремонту або заміни ліфтів Дніпропетровська –200 млн. грн. Але навряд чи в умовах кризи міський бюджет продовжить її активно фінансувати. Натомість у міськраді вигадали, як можна стимулювати людей вчасно сплачувати за користування підйомниками.
Управління житлового господарства вирішило зупиняти ліфти в під’їздах, де люди за них мало платять. Кажуть, захід вимушений, бо борги населення вже сягнули мільйонів гривень. «На жаль, за такою роботою, за такою новацією ми перші в Україні», – говорить керівник ліфтового господарства підприємства Дмитро Кордиш.
Ходити пішки мешканці висоток-боржників будуть аж до повної сплати за користування підйомниками.
Близько тисячі гривень коштує перевірка технічної справності одного ліфта, який відслужив 25 річний термін. Загалом, як стверджують фахівці Держгірпромнагляду - установи, яка перевіряє роботу підйомників, третину ліфтів в Україні використовують вже понад чверть столітя, вони потребують модернізації.
| Чи справно працює ліфт(ліфти) у Вашому будинку? | |
 | Валентина Олександрівна, пенсіонерка: Ми живемо в Деснянському районі. Новий ліфт, але застряє щонеділі. Мій чоловік застряг на 5 поверсі, сидів там півгодини, ледь інфаркту не було. |
 | Мирослав, студент: Я живу на 7 поверсі гуртожитку на Лук’янівці. Ліфт у нас їде лише вгору, а вниз – ні. |
 | Надія Іванівна, пенсіонерка: Скільки я до дочки на Виноградар не їздила, а в них будинок старенький, то ніколи ліфт не зупинявся. |
 | Володимир Семенович, пенсіонер: У нас 2 ліфти( вантажний і пасажирський) на Харківському масиві, працюють більш-менш добре. Ламаються по черзі й приблизно раз у 3 місяці. |
 | Мирослава, студентка: Я знімаю квартиру на Печерську, то мені за 8 місяців лише двічі доводилось ходити пішки й лише в один бік. |
