Андрєй Боґданов (ITAR-TASS) |
На прес-конференції у Москві Андрей Богданов заявив, що він сподівається на підтримку щонайменше чверті російських виборців.
«Так складається ситуація, що я буду єдиним кандидатом від демократів. Сподіваюся, що того, що вийшло на виборах до Державної Думи через розрізненість демократичних сил, більше не буде. Все-таки вийде здобути більший відсоток, ніж отримали демократи в сумі на думських виборах, вийде закликати на виборчі дільниці тих, хто завжди голосував за демократів. Гадаю, що в нас все буде добре», – зазначив Богданов.
«Кишеньковий, слухняний кандидат» Кремля?
Андрей Богданов — економіст за першою освітою, випускник Академії імені Плеханова, згодом захистив кандидатську дисертацію з політології. Він став головою Демократичної партії Росії у 2005 році, вигравши двобій у колишнього прем’єра Михаіла Касьянова. Тоді Касьянов говорив, що Богданова за лаштунками піднімає по кар‘єрній драбині Кремль.
Те саме сказав Радіо Свобода політолог Євгеній Волк з Фонду «Спадщина» у Москві: «Це кандидатура повністю залежна від Кремля, створена ним для створення видимості демократичності виборів, і я думаю, що та обставина, що йому дозволили зареєструватися, свідчить, що це кишеньковий, слухняний кандидат».
Справді, Богданов легко зібрав понад два мільйони підписів на підтримку своєї кандидатури на посаду президента Росії. Водночас на минулорічних виборах до Державної Думи його маловідома Демократична партія здобула 90 тисяч голосів, це 0,13 відсотка голосів виборців.
Ніколи публічно не критикував Путіна
Як зауважують російські оглядачі, Богданов ніколи публічно не критикував президента Путіна, а в 2002-2003 роках працював в Управлінні громадських зв‘язків правлячої партії «Единая Россия». А коли Демократична партія Богданова збиралася на з’їзд у вересні, то провела його в санаторії під Москвою, що належить Адміністрації Президента Росії.
Політолог Євгеній Волк пояснив: «На жаль, російська дійсність така, що ніхто її не сприймає серйозно, але тим не менше ті, хто, її планують, намагаються створити видимість демократії. Тому, коли будуть якісь претензії з боку ОБСЄ чи Парламентської асамблеї Ради Європи, то їм будуть казати: але ж у нас Богданов, Демократична партія, представник правих сил. У нас представлені і комуністи, і націоналісти, і праві, будь-ласка. Це такий штучний аргумент».