Говорячи про зміни до Конституції, президентські соратники наполягали, що Україна має стати президентською республікою. Однак, у концепції оновленого Основного Закону, розробленого робочою групою, йдеться про інше.
За словами члена цієї групи Георгія Крючкова, концепція передбачає змішану форму правління, однак повноваження Президента зазнають змін. Зокрема, пропонується позбавити Главу держави можливості вносити на призначення кандидатури міністрів закордонних справ та оборони: «Парламентсько-президентська форма, скоріше за все, залишиться. Тільки більш чітко будуть вибудовані відносини між різними гілками влади, і передусім між Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів. Пропонується, щоб уряд формувався за однаковою схемою. Але, оскільки Президент, за Конституцією, відповідає за зовнішню політику та оборону, то логічно буде, щоб це питання, перед тим як вносилося, узгоджувалося з Президентом. Але в Конституції ми пропонуємо цього не записувати».
Робота група розвінчає міф?
Нинішня концепція Конституції, на думку політолога Володимира Фесенка, розвіє міф, що Конституційна рада запропонує саме такий проект Основного Закону, на який сподівався Президент: «Руйнується міф, що буде запропонований проект суперпрезидентської республіки. Той проект концепції, який ми побачимо, дійсно буде відрізнятися від прогнозів, які були ще декілька місяців тому».
Однак, на думку політичного експерта Костя Бондаренка, не виключено, що такий проект Конституції задовольнить Президента: «Враховуючи те, що Президент сумнівається у тому, що він стане Президентом на другий термін, цілком можливо, що він послаблює функції наступного Президента. Це було б набагато логічніше».
Зміни ж до Конституції спричинили війну заяв всередині коаліції. Представники Блоку Юлії Тимошенко наполягають, що для розробки змін до Основного закону у парламенті має бути створена конституційна комісія. Дехто ж із нунсівців заявляв, що у такому випадку «Наша Україна – Народна самооборона» має ставити питання про вихід із коаліції.
За словами члена цієї групи Георгія Крючкова, концепція передбачає змішану форму правління, однак повноваження Президента зазнають змін. Зокрема, пропонується позбавити Главу держави можливості вносити на призначення кандидатури міністрів закордонних справ та оборони: «Парламентсько-президентська форма, скоріше за все, залишиться. Тільки більш чітко будуть вибудовані відносини між різними гілками влади, і передусім між Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів. Пропонується, щоб уряд формувався за однаковою схемою. Але, оскільки Президент, за Конституцією, відповідає за зовнішню політику та оборону, то логічно буде, щоб це питання, перед тим як вносилося, узгоджувалося з Президентом. Але в Конституції ми пропонуємо цього не записувати».
Робота група розвінчає міф?
Нинішня концепція Конституції, на думку політолога Володимира Фесенка, розвіє міф, що Конституційна рада запропонує саме такий проект Основного Закону, на який сподівався Президент: «Руйнується міф, що буде запропонований проект суперпрезидентської республіки. Той проект концепції, який ми побачимо, дійсно буде відрізнятися від прогнозів, які були ще декілька місяців тому».
Однак, на думку політичного експерта Костя Бондаренка, не виключено, що такий проект Конституції задовольнить Президента: «Враховуючи те, що Президент сумнівається у тому, що він стане Президентом на другий термін, цілком можливо, що він послаблює функції наступного Президента. Це було б набагато логічніше».
Зміни ж до Конституції спричинили війну заяв всередині коаліції. Представники Блоку Юлії Тимошенко наполягають, що для розробки змін до Основного закону у парламенті має бути створена конституційна комісія. Дехто ж із нунсівців заявляв, що у такому випадку «Наша Україна – Народна самооборона» має ставити питання про вихід із коаліції.