Законопроект про Кабінет Міністрів, внесений Президентом, суттєво обмежує права Прем’єр-міністра. Її чи його позбавляють права координувати роботу міністерств та інших органів виконавчої влади, міністри самостійно призначатимуть своїх заступників, а уряд має виконувати рішення Ради національної безпеки та оборони, схвалені Президентом. Міністри оборони та закордонних справ призначаються на посади виключно за поданням Президента. Подання про їх звільнення також вноситься за згодою Президента. Президент може також і не погодитися із запропонованою Верховною Радою кандидатурою глави уряду.
За це у першому читанні проголосували 246 депутатів. Це коаліціянти плюс Блок Володимира Литвина. І хоча БЮТ та НУНС були готові ухвалити цей документ у цілому вже сьогодні, литвинівці на це не погодилися. Тож спікер Арсеній Яценюк вирішив не ставити це питання на голосування.
За словами представника Блоку Литвина Олега Зарубінського, нинішній законопроект є кроком уперед, але він потребує серйозного доопрацювання.
«Є там деякі позиції, які, м’яко кажучи, не узгоджуються з положеннями Конституції. Наша фракція, безумовно, подасть свої пропозиції. Але ми всі 20 голосів віддали за ухвалення відповідного законопроекту в першому читанні, виходячи з того, що, безумовно, він є кроком уперед у порівнянні з тим законом про Кабмін, який є чинним», – зазначив Олег Зарубінський.
Довкола перевиборів мера Києва ще чимало проблем
Що ж до постанови про перевибори мера Києва, то ясності у цьому питанні не було до останнього. Ходили чутки, що за це питання не голосуватимуть нунсівці, яких називають групою Балоги. А позиції комуністів та литвинівців не були визначеними. Однак за ухвалення цієї постанови таки проголосували 246 депутатів: 155 бютівців, 59 нунсівців, 26 комуністів та 6 литвинівців.
Відтак, за словами голови слідчої комісії із розслідування діяльності київської влади, бютівця Миколи Томенка, вибори київського міського голови мають відбутися на початку червня.
«Чинне законодавство говорить про те, що не пізніше, як за 70 днів, повинні бути оголошені дострокові вибори міського голови і Київради. Є багато технологічних проблем, які треба буде вирішити: територіальна виборча комісія є фактично ручною, є проблеми з ЦВК», – заявив Микола Томенко.
У НУНСі ж заявляють, що найбільшою проблемою щодо цього на сьогодні є неготовність коаліції до визначення єдиного кандидата на посаду столичного мера.
Лідер фракції В’ячеслав Кириленко зауважив: «Ані наші партнери із БЮТ, ані інші політичні сили поки що не готові давати відповідь стосовно початку проведення процедури визначення єдиного кандидата від демократичних сил. З боку НУНС готовність до такої розмови є. Це є додатковим ризиком для демократичних сил».
Експерти ж зазначають: щодо дострокових виборів київської влади можуть виникнути ще чимало питань, головне з яких – це судові позови, в результаті чого вибори можуть затягтися на невизначений термін.
За це у першому читанні проголосували 246 депутатів. Це коаліціянти плюс Блок Володимира Литвина. І хоча БЮТ та НУНС були готові ухвалити цей документ у цілому вже сьогодні, литвинівці на це не погодилися. Тож спікер Арсеній Яценюк вирішив не ставити це питання на голосування.
За словами представника Блоку Литвина Олега Зарубінського, нинішній законопроект є кроком уперед, але він потребує серйозного доопрацювання.
«Є там деякі позиції, які, м’яко кажучи, не узгоджуються з положеннями Конституції. Наша фракція, безумовно, подасть свої пропозиції. Але ми всі 20 голосів віддали за ухвалення відповідного законопроекту в першому читанні, виходячи з того, що, безумовно, він є кроком уперед у порівнянні з тим законом про Кабмін, який є чинним», – зазначив Олег Зарубінський.
Довкола перевиборів мера Києва ще чимало проблем
Що ж до постанови про перевибори мера Києва, то ясності у цьому питанні не було до останнього. Ходили чутки, що за це питання не голосуватимуть нунсівці, яких називають групою Балоги. А позиції комуністів та литвинівців не були визначеними. Однак за ухвалення цієї постанови таки проголосували 246 депутатів: 155 бютівців, 59 нунсівців, 26 комуністів та 6 литвинівців.
Відтак, за словами голови слідчої комісії із розслідування діяльності київської влади, бютівця Миколи Томенка, вибори київського міського голови мають відбутися на початку червня.
«Чинне законодавство говорить про те, що не пізніше, як за 70 днів, повинні бути оголошені дострокові вибори міського голови і Київради. Є багато технологічних проблем, які треба буде вирішити: територіальна виборча комісія є фактично ручною, є проблеми з ЦВК», – заявив Микола Томенко.
У НУНСі ж заявляють, що найбільшою проблемою щодо цього на сьогодні є неготовність коаліції до визначення єдиного кандидата на посаду столичного мера.
Лідер фракції В’ячеслав Кириленко зауважив: «Ані наші партнери із БЮТ, ані інші політичні сили поки що не готові давати відповідь стосовно початку проведення процедури визначення єдиного кандидата від демократичних сил. З боку НУНС готовність до такої розмови є. Це є додатковим ризиком для демократичних сил».
Експерти ж зазначають: щодо дострокових виборів київської влади можуть виникнути ще чимало питань, головне з яких – це судові позови, в результаті чого вибори можуть затягтися на невизначений термін.