Найгірші прогнози з приводу забруднення Чорного моря нафтопродуктами, починають збуватися – кримські екологи

У Керченській протоці виявлені точкові забруднення мазутом. Як повідомили у прес-службі Головного управління МНС України в Криму, на території від мису Такіль до Аршинцевської коси спостерігалося забруднення «у вигляді промаслених морських водоростей і незначне забруднення берегової смуги нафтопродуктами».

«Характер забруднення осередковий. Забруднення спостерігається від води на метр-півтора, його лінія переривчаста, розкидані окремі плями діаметром до 10 сантиметрів. Цей нафтопродукт змішаний із піском і водоростями. Практично за сьогодні його приберуть, бо його не так уже й багато», – повідомив представник МНС.

Відомий кримський еколог, голова Асоціації «Екологія і мир» Віктор Тарасенко сьогодні повернувся з Керчі і його свідчення цілком інші.

«Невелике судно «Еколог», йдучи фарватером Керченської протоки, виявило нафтову пляму площею 5 тисяч квадратних метрів. Міняючи свої контури, ця пляма рухалася у напрямку мису Такіль. І цей удар прийшовся на територію ураження від 7 до 8 кілометрів. Ця пляма, прибившись до берега, почала розходитися, розноситися течіями вздовж цієї території», – повідомив Віктор Тарасенко.

«Чому так зверхньо і недбало ставляться до природи Криму?»

Еколог стверджує, що разом із колегами уже спостерігав і десятки загиблих бакланів, і цілі колонії мертвих, нафторайдужних медуз, і рибу в мазуті, і забруднені рибальські неводи. Він каже, що найгірші прогнози з приводу забруднення Чорного моря нафтопродуктами після кораблетрощ 11 листопада минулого року в Керченській протоці, починають збуватися.

Через шторм тоді зазнали аварій понад 10 суден. А з російського танкера «Волгонєфть», що розламався навпіл, у море вилилося понад 1200 тонн мазуту. Екологи назвали наслідки шторму катастрофічними і закликали владу вжити екстрених і радикальних заходів.

Але пройшло майже три місяці й екологи знову ставлять перед владою такі ж запитання.

«Чому так пихато ставляться до природи Криму? Недбало, бундючно! Чому сьогодні не проводяться наукові дослідження, чому не залучаються вчені? А найнебезпечніше те, що немає серйозних моніторингових спостережень. А наші пропозиції з організації постійних дистанційних методів? Є фахівці і технології, потрібні гроші, можливо, навіть, не дуже великі!», – обурюється голова Асоціації «Екологія і мир» Віктор Тарасенко.

Кримська влада поки що з цього приводу мовчить.