Серед перших країн, які визнали незалежність Косова, були США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія та Албанія. Афганістан та Туреччина є першими неєвропейськими державами. Приштину привітала і Організація «Ісламська конференція» (OIC).
Прем’єр-міністр Косова Хашим Тачі тепло зустрів першу хвилю визнань. У понеділок він висловив на адресу США такі слова подяки: «Дякуємо Вам, президенте Буш, дякуємо урядові та громадянам Америки. Інституції Косова та громадяни Косова, як уряд так і народ, завжди будуть вдячні вам, американській нації».
Держави із сепаратистськи настроєними меншинами вагаються визнавати незалежність Косова
Попри те, що частина світу вітає наймолодшу державу, в інших місцях можна чути стриманість. Іспанія, яка терпить від сутичок сепаратистів у баскському регіоні, заявила, що не визнає Косово. Румунія також відмовилася визнати незалежність Приштини. Головною причиною Бухареста є власна численна угорська громада у Трансильванії, історія добросусідських зв’язків із Сербією та побоювання, що для сепаратистів Придністров’я у Молдові випадок Косова буде прецедентом для своїх домагань. Така ж ситуація вимальовується і коли йдеться про Кіпр, який хоче собі повернути північ своєї країни.
Азербайджан, Грузія, Шрі-Ланка та Китай також є країнами, які дуже вагаються, чи критично ставляться до одностороннього проголошення незалежності краю Косово. Усі вони мають проблеми з неспокійними меншинами у своїх країнах.
Але найголосніше проти визнання Косовської декларації незалежності виступає Росія, головний союзник Сербії. Москва, яка вела дві війни з сепаратистами в Чечні та й далі продовжує боротися з ними, відмовляється визнати одностороннє проголошення незалежності. Тим часом вона підтримує сепаратистські анклави у Грузії, так само як і у Придністров’ї у Молдові.
А Сербія, що розлючено реагувала на проголошення незалежності Приштиною, і досі не показує жодних ознак примирення з цим фактом. Сербський президент Борис Тадич з такими словами звернувся до Ради Безпеки ООН на засіданні у понеділок: «Вісім років минуло, і зараз демократичну та миролюбну Сербію карають знову, позбавляючи її частини території. Взагалі, цю формальну логіку та цю формальну правду неможливо пояснити чи зрозуміти».
А найвпливовіші політичні партії у Сербії заявили про масовий протест у Белграді під гаслом «Косово – Сербія», який має відбутися у четвер.
Прем’єр-міністр Косова Хашим Тачі тепло зустрів першу хвилю визнань. У понеділок він висловив на адресу США такі слова подяки: «Дякуємо Вам, президенте Буш, дякуємо урядові та громадянам Америки. Інституції Косова та громадяни Косова, як уряд так і народ, завжди будуть вдячні вам, американській нації».
Держави із сепаратистськи настроєними меншинами вагаються визнавати незалежність Косова
Попри те, що частина світу вітає наймолодшу державу, в інших місцях можна чути стриманість. Іспанія, яка терпить від сутичок сепаратистів у баскському регіоні, заявила, що не визнає Косово. Румунія також відмовилася визнати незалежність Приштини. Головною причиною Бухареста є власна численна угорська громада у Трансильванії, історія добросусідських зв’язків із Сербією та побоювання, що для сепаратистів Придністров’я у Молдові випадок Косова буде прецедентом для своїх домагань. Така ж ситуація вимальовується і коли йдеться про Кіпр, який хоче собі повернути північ своєї країни.
Азербайджан, Грузія, Шрі-Ланка та Китай також є країнами, які дуже вагаються, чи критично ставляться до одностороннього проголошення незалежності краю Косово. Усі вони мають проблеми з неспокійними меншинами у своїх країнах.
Але найголосніше проти визнання Косовської декларації незалежності виступає Росія, головний союзник Сербії. Москва, яка вела дві війни з сепаратистами в Чечні та й далі продовжує боротися з ними, відмовляється визнати одностороннє проголошення незалежності. Тим часом вона підтримує сепаратистські анклави у Грузії, так само як і у Придністров’ї у Молдові.
А Сербія, що розлючено реагувала на проголошення незалежності Приштиною, і досі не показує жодних ознак примирення з цим фактом. Сербський президент Борис Тадич з такими словами звернувся до Ради Безпеки ООН на засіданні у понеділок: «Вісім років минуло, і зараз демократичну та миролюбну Сербію карають знову, позбавляючи її частини території. Взагалі, цю формальну логіку та цю формальну правду неможливо пояснити чи зрозуміти».
А найвпливовіші політичні партії у Сербії заявили про масовий протест у Белграді під гаслом «Косово – Сербія», який має відбутися у четвер.