Сербська влада також висловилась проти скерування до країни місії ЄС із підтримання порядку. Це поставить під загрозу суверенність, територіальну цілісність і конституцію Сербії, мовиться в документі.
Переговори між сербами та албанцями не дали результату
Минулого тижня завершився останній раунд переговорів щодо статусу краю між сербською владою та косовськими албанцями за участі міжнародних посередників. Представники Євросоюзу та США заявили, що діалог у рамках Ради Безпеки ООН не допоміг досягти компромісу, тож продовжувати його немає сенсу.
Натомість Росія наполягає, що питання досі стоїть на порядку денному Ради Безпеки ООН і наступне його обговорення відбудеться у середині січня. До того часу офіційна Москва обіцяє підготувати свої пропозиції мирного врегулювання проблеми.
Міністр закордонних справ Росії Серґей Лавров застеріг: «Ми б не хотіли, щоб ситуація пішла шляхом одностороннього проголошення незалежності. Саме тому, що ми не хочемо такого розвитку подій, ми наголошуємо на неминучій прецедентності косовського випадку. Відповідальність лежить на тих, хто намагатиметься абсолютно невиправдано, неаргументовано заявляти про те, що Косово унікальне і в жодному іншому місці Землі таке повторитись не може».
У ЄС немає повної єдності, на Словенію чекає складне завдання
Під час саміту в середині грудня країни-члени Євросоюзу наблизилися до згоди. Деякі з них зняли свої попередні застереження, і більшість заявила про готовність підтримати незалежність Косова.
Скептичною залишилась лише Республіка Кіпр, яка теж побоюється створення прецеденту: адже на її теренах уже майже півстоліття точаться суперечки між спільнотою кіпріотів-турків і кіпріотами-греками, які складають більшість населення острова.
А наприкінці минулого тижня міністри закордонних справ Греції, Румунії й Болгарії підписали спільну заяву із закликом дати більше часу дипломатії в конфлікті навколо майбутнього Косова.
Із 1999 року край Косово, який формально входить до складу Сербії, перебуває під адміністрацією ООН. У першій резолюції, ухваленій у лютому, парламент Сербії запропонував надати Косову максимальну автономію. Однак косовські албанці, які складають більшість мешканців краю, наполягають виключно на незалежності.
Із наступного року проблема статусу Косова значною мірою ляже на Словенію, яка перебирає на себе шестимісячне головування в ЄС. Міністр закордонних справ країни Дімітрій Рупель сподівається, що Словенія зможе зробити внесок у вирішення цієї проблеми під час її президентства.
«Беручи до уваги події останніх місяців, ми розуміємо, що впродовж наступних півроку Словенії доведеться мати справу з найскладнішими процесами. Ми очікуємо, що вони завершаться до липня», – заявив міністр.