Газ для України та французько-російські відносини (огляд європейської преси)

Британський діловий щоденник Financial Times пише про згоду щодо умов виплати боргу у 2 мільярди доларів, який, начебто, існує за постачання природного газу з Росії в Україну. Ґазета зазначає: «Угоду було підписано у перебігу візиту до Москви Віктора Януковича, який незабаром залишає свою посаду… Зокрема, Київ гарантував, що українські компанії відшкодують борги до 1 листопада. Частково – грішми, частково – газом з величезних підземних сховищ».

Борги ведуть до підвищення ціни на газ

Ґазета нагадує, що угоді передували погрози Ґазпрому минулого тижня скоротити постачання до України, якщо до 1 листопада не буде виплачено борг у 1.3 мільярда доларів. Віктор Зубков, прем''єр-міністр Росії, заявив, що до початку жовтня борг виріс до 2 мільярдів доларів, тоді як представники «РосУкрЕнерго», монопольного постачальника газу до України, дали зрозуміти, що прострочена заборгованість Ґазпрому до вівторка становила лише 929 мільйонів доларів… За словами Зубкова, «РосУкрЕнерго» поверне Ґазпрому газ на суму близько 1,2 мільярда доларів. Нині у підземних сховищах «РосУкрЕнерго» поблизу кордону Євросоюзу зосереджено близько 10 мільярдів кубометрів газу.

Незважаючи на те, що угода з виплати боргу, ймовірно, допоможе уникнути відключення газу, спостерігачі попереджають, що він значно посилить позицію Ґазпрому на майбутніх російсько-українських переговорах щодо ціни на цю сировину, пише британський діловий щоденник Financial Times.

«Троїстий союз Путіна, Шредера та Ширака проти Вашинґтона вже у минулому

Коментуючи візит президента Франції Ніколя Саркозі до Росії, швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung пише: «За президента Саркозі Франція взяла жорсткіший курс щодо Кремля, ніж за його попередника Ширака. Перед першим офіційним візитом до Москви голова Французької держави дуже старався заспокоїти побоювання колишніх радянських республік у Східній Європі, що може бути продовження політики Ширака щодо пріоритету інтересів Росії. Імпровізований троїстий союз Путіна, Шредера та Ширака проти Вашинґтона вже у минулому. Більш жорсткий курс канцлера Німеччини Анґели Меркель відлунює позицію Саркозі, що не хоче дозволити Берлінові вести перед у стосунках зі східними європейцями.

А чеське щоденне видання Mlada fronta dnes публікує думку французького філософа Андре Ґлюксманна, який звинуватив «старих» європейців у наївності щодо Росії та Путіна. Він, зокрема, сказав: «Путін має другий за розміром ядерний арсенал і контролює величезні запаси газу й нафти. Його самого ніхто не контролює, бо в Росії немає вільної преси. Було б наївно вірити, що така владна людина не становить загрози. Мені боляче бачити, як мало Франція, Німеччина та Італія відреагували на попередження нових партнерів у ЄС та НАТО. Якщо ЄС хоче і далі грати активну роль, першочерговою є угода щодо спільної енергетичної політики».