Білорусь переходить на власні види пального.

Ще минулого року президент Лукашенка особисто відвідував райцентри та невеликі міста Білорусі для участі у церемонії запуску природного газу, кожного разу він урочисто запалював газовий смолоскип. Аляксандар Лукашенка відносив газифікацію регіонів до стратегічних завдань та до позитивних прикладів своєї політики інтеграції з Росією. Після газонафтової суперечки з Кремлем газові смолоскипи в білоруських райцентрах погасли. Перед місцевою владою поставлено інше завдання – заощадження енергоресурсів та перехід на місцеві види пального.

Президент Лукашенка з цього приводу готує спеціальну Директиву щодо економії енергоносіїв – це документ, не передбачений Конституцією, який видається лише в екстремальних випадках і є обов’язковим для всіх. Персональну відповідальність за виконання цієї директиви покладено на прем’єр-міністра Білорусі Сяргєя Сідорськага.

Дехто вже перейшов на опалення дровами і тирсою

Уряд уже повернув на перегляд енергобаланс Білорусі на 2007 рік, повідомив віце-президент Національної академії наук Пьотр Віцязь: “Мета цього – збільшити долю місцевих ресурсів, не лише торфу та дерева, а також бурого вугілля та сланців. Завдання стоїть довести цю долю до 15% від загального енергобалансу, в тому числі за рахунок енергії води, вітру і сонця”.

Завдання для житлового господарства в регіонах більш кардинальне – перейти на 60% місцевих видів пального. У багатьох малих містах котли, в яких горіли газ та мазут, погашені, котельні масово переходять на дрова та тирсу.

Це сталося, наприклад, у місті Клімовичи Могільовської області. Голова місцевого житлово-комунального господарства Мікалай Прошка говорить, що його служби перейшли на заготівлю дров: “Створено три бригади, вони укомплектовані і пилами, і вальщиками, у них є транспорт, який забезпечує відвезення, є маніпулятор для механічного завантаження... І на всіх котельних ми маємо резерв. Ми заготовили близько 15 тисяч кубометрів дров”.

Перш за все, необхідні ринкові реформи, а не адаптація старих підприємств

Незалежні білоруські аналітики вважають, що виходом із ситуації є не державна кампанія енергозбереження, а ринкові реформи, приватизація, тому що приватні підприємства краще адаптуються до нових умов. Але білоруський уряд не хоче віддавати контроль над економікою, наголошує економіст Леанід Заіка: “У Білорусі 75% промисловості – це великі й середні державні підприємства, зведені в часи торжества ідей соціалізму, вони мають великі площі та високі столи, їх дуже важко спалити. Радянська модель важко адаптується”.

На думку білоруського лідера Аляксандра Лукашенка, кардинальне вирішення енергетичної проблеми полягає у будівництві власної АЕС, він вже наказав уряду інтенсифікувати підготовчі роботи заради зведення атомної станції.

Матеріали до теми:

• Яку перспективу має в Україні біологічне паливо? • Європейці за використання відновлювальних джерел енергії. • Нафтогазовий конфлікт Білорусі та Росії поховав союзну інтеграцію.