Москва намагається знайти компроміс між своїм твердженням, що спільне використання Ґабалинської РЛС можливе лише в разі відмови США від їхніх планів щодо ПРО в Європі і заявами Вашингтона, що він від своїх планів не відмовиться, кажуть оглядачі.
Про це прагнення Москви, на їхню думку, свідчить і заява напередодні нинішніх переговорів керівника російської делегації Александра Якушина.
«Саме вже те, що ми показуємо Ґабалинську радіолокаційну станцію, яка реально діє і виконує завдання особливої державної ваги і є особливо режимним об’єктом Міністерства оборони, саме це вже свідчить, що ми готові повністю і відкрито доповісти, показати, розповісти на цих тристоронніх консультаціях про склад, призначення, вирішувані завдання, перспективи розвитку цієї станції. І ми цілковито відкриті для того, щоб проводити діалог щодо цього», – сказав російський представник.
Росія незадовго до парламентських і президентських виборів не хоче псувати стосунки із Заходом, через що і виникла пропозиція з Ґабалою, каже один із керівників московського Інституту США і Канади Віктор Кременюк.
А один із провідних російських експертів із питань безпеки Александр Ґольц вважає, що Президент Росії Владімір Путін має власні підстави висувати на перший план військові питання, такі як американські плани щодо ПРО.
«Сама американська програма протиракетної оборони і російські реакції на неї більше стосуються політики, ніж власне військової стратегії. Владімір Путін хоче змінити порядок денний у відносинах із Заходом – він хоче обговорювати військово-політичні питання, а не питання переходу влади, наприклад», – каже експерт.
Радіолокаційна станція, збудована 1984 року поблизу Ґабали в Азербайджані, була однією із найпотужніших радянських систем раннього попередження про ракетний напад, здатною стежити за простором до частини Африки й Індійського океану.
Нині вона перейшла у власність Азербайджану, а Росія орендує її до 2012 року.
Ідея розташувати нову американську систему протиракетної оборони (ПРО) у Чехії та Польщі, як стверджують США, ґрунтується на необхідності відстежувати «ракетний рух» у потенційно небезпечних державах, таких, як Іран та Північна Корея.
Радіолокаційна станція в азербайджанській Ґабалі мала б стати альтернативою цим планам Вашингтона, наполягає Москва, яка виступає проти розташування системи ПРО майже поруч зі своїм західним кордоном.
Фахівці у США ідеєю зацікавились – але не як альтернативою, а як додатком до свого плану.
Про це прагнення Москви, на їхню думку, свідчить і заява напередодні нинішніх переговорів керівника російської делегації Александра Якушина.
«Саме вже те, що ми показуємо Ґабалинську радіолокаційну станцію, яка реально діє і виконує завдання особливої державної ваги і є особливо режимним об’єктом Міністерства оборони, саме це вже свідчить, що ми готові повністю і відкрито доповісти, показати, розповісти на цих тристоронніх консультаціях про склад, призначення, вирішувані завдання, перспективи розвитку цієї станції. І ми цілковито відкриті для того, щоб проводити діалог щодо цього», – сказав російський представник.
Росія незадовго до парламентських і президентських виборів не хоче псувати стосунки із Заходом, через що і виникла пропозиція з Ґабалою, каже один із керівників московського Інституту США і Канади Віктор Кременюк.
А один із провідних російських експертів із питань безпеки Александр Ґольц вважає, що Президент Росії Владімір Путін має власні підстави висувати на перший план військові питання, такі як американські плани щодо ПРО.
«Сама американська програма протиракетної оборони і російські реакції на неї більше стосуються політики, ніж власне військової стратегії. Владімір Путін хоче змінити порядок денний у відносинах із Заходом – він хоче обговорювати військово-політичні питання, а не питання переходу влади, наприклад», – каже експерт.
Радіолокаційна станція, збудована 1984 року поблизу Ґабали в Азербайджані, була однією із найпотужніших радянських систем раннього попередження про ракетний напад, здатною стежити за простором до частини Африки й Індійського океану.
Нині вона перейшла у власність Азербайджану, а Росія орендує її до 2012 року.
Ідея розташувати нову американську систему протиракетної оборони (ПРО) у Чехії та Польщі, як стверджують США, ґрунтується на необхідності відстежувати «ракетний рух» у потенційно небезпечних державах, таких, як Іран та Північна Корея.
Радіолокаційна станція в азербайджанській Ґабалі мала б стати альтернативою цим планам Вашингтона, наполягає Москва, яка виступає проти розташування системи ПРО майже поруч зі своїм західним кордоном.
Фахівці у США ідеєю зацікавились – але не як альтернативою, а як додатком до свого плану.