Луганська писанкарка відродила втрачену техніку розпису

Скільки зроблено писанок за останні 15 років, Тетяна Коновал не знає. Вона припинила рахувати років із чотири тому — тоді їх було 10 тисяч. Звісно, майстриня прославилася не завдяки кількості робіт. Їй вдалося відтворити техніку, яку вважали втраченою.

Писанки пані Тетяни особливі: дивні візерунки на яйцях не намальовані — вони рельєфні, немовби вирізьблені. Але це не різьба.

Про те, що колись майстри застосовували метод окислювання, Тетяна Коновал дізналась зі старовинного каталогу писанок. Там про цю техніку йшлося в загальних рисах, отже, довелося винаходити цей спосіб наново. Малюнок захищають шаром воску, а решту поверхні яйця оброблюють оцтом.

Уся Україна здивувалась красі білих орнаментів на білому тлі, а пані Тетяна продовжувала винаходити нові методи.

«Одного року на Великдень у нас не було білих яєць, і ми спробували окислювати коричневі. Без фарби виходить малюнок: коли знімаєш верхній шар, шкарлупа дедалі світлішає до самого білого. І ось тепер, коли я вожу по всій Україні наші писанки, сама Україна дала нам ім’я: сучасні луганські писанки», — розповідає Тетяна Коновал.

Автентичне — з Луганщини

В кожнім краю є свої орнаменти для писанок, свої кольори. На півночі Луганщини можна зустріти слобожанський традиційний розпис, на півдні — причорноморський. Проте автентичного розпису, пов’язаного саме з назвою Луганщина, не було. Тепер він з’явився.

«Останні два сторіччя у нас, на основній частині Луганщини, писанкарів не з’являлось. Хоча зазвичай писанкарством займаються люди із сіл, селищ, які зі своєї скромності могли сидіти тихенько, писати писанки на Великдень, і про це ніхто ніколи не взнає. А так, щоб вони десь засвітились, щоб про них всі знали — такої інформації я не знайшла», — каже Тетяна Коновал.

Сьогодні сучасні луганські писанки, роботи Тетяни Коновал, можна побачити в багатьох музеях України, зокрема і в знаменитому музеї писанок у Коломиї. Десятки писанок пані Тетяни дарував державним діячам Президент Віктор Ющенко.

Роботи майстрині з луганського містечка Свердловська стали одним із символів України. Їх купують на згадку канадці, американці, європейці, японці. Щойно відкрилась виставка її шедеврів у Секретаріаті Президента України.

Крім курячих, Тетяна Коновал бере до роботи гусячі яйця та навіть страусові. В них шкарлупа товстіша, тому візерунки виходять більш рельєфними.

Із повагою до традицій

Проте до традиційних українських орнаментів, у яких переплелися язичницька та християнська символіки, вона ставиться дуже тремтливо.

«Я завжди шукала шлях до традиційної писанки, намагалася зберегти її первинне обличчя, не вплинути на неї своїми якимись своїми творчими новаціями. Я хотіла зберегти неторканними орнаменти, які до нас дійшли ще з язичницьких часів», — каже Тетяна Коновал.

Авторського свідоцтва на свою техніку писанкарка оформлювати не стала. Тетяна Коновал вважає справжнім власником давніх секретів народ України, тому вона охоче ділиться вмінням із кожним, хто хоче навчитись цьому мистецтву.

Матеріали до теми:

• Щоб Великодній стіл був святковим • Як Великдень на Поліссі святкували і святкують • «Путін підтримує тих православних, яких виростила кремлівська номенклатура за останні 60 років» • Один із польських майстрів писанкарства мешкає неподалік українсько-польського кордону • Майстер-клас із писанкарства • Спільний Великдень для католиків і православних в Італії • СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ