«Турецький гамбіт» Зеленського: про що домовилися Київ і Анкара?

Візит до Туреччини президента України Володимира Зеленського відбувся на тлі загострення на Донбасі та стягування Росією військ до українських кордонів. І на Банковій, і в експертному середовищі вважають таку взаємодію Києва та Анкари важливою для посилення безпеки в Чорноморському регіоні, а також для руху України до НАТО та для деокупації Криму та Донбасу. Втім, крім безпекової тематики Зеленський та його турецький колега Реджеп Ердоган поговорили про економіку, туризм, інфраструктуру, про стримування коронавірусу й інші питання. Радіо Свобода зібрало найважливішу інформацію про цей візит.

Президент України Володимир Зеленський разом з низкою українських урядовців відвідав із офіційним візитом Туреччину. Він дві години говорив віч-на-віч з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, а крім того – країни підписали низку документів, які стосуються співпраці в секторі безпеки (зокрема, в питаннях деокупації Криму та частини Донбасу), а також в економіці, в розвитку інфраструктури, в гуманітарній та культурній площині. Частина домовленостей – зафіксована в Декларації дев'ятого засідання Стратегічної ради України та Туреччини, яке відбулося під час візиту українських високопосадовців до Стамбула.

Україна та Туреччина є стратегічними партнерами, окрім того – від початку російської збройної агресії Анкара незмінно підтримує відновлення Україною територіальної цілісності та постачає Україні критично важливе озброєння. Саме тому експерти, і навіть представники опозиції схвально оцінюють візит Зеленського до Туреччини, який відбувся на тлі загострення на Донбасі та накопичення Росією військової сили на біля українських кордонів і на окупованих територіях.

Говорячи про підсумки свого візиту, Володимир Зеленський називає свого турецького колегу Реджепа Ердогана другом і дякує за Туреччині за підтримку України в умовах російської агресії.

«Добре мати надійного сусіда, навіть якщо наш спільний кордон – ціле море. Туреччина стрімко рухається вперед і мотивує розвиватися та використовувати всі можливості для комфортного життя людей. Я мав приємність віч-на-віч спілкуватися з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом дві години замість запланованої однієї. Пишаюся, що ми називаємо один одного другом. Туреччина підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та готова долучитися до Кримської платформи. Це важливий сигнал, що дії Росії – виклик і для країн Чорноморського регіону. Анкара зацікавлена у сильній незалежній Україні в межах кордонів, що визнані у світі. Співпраця наших країн з точкової впевнено переросла в масштабну», – запевнив Зеленський, щойно повернувшись до Києва.

«Ми маємо спільне бачення ситуації та готовність до спільних дій заради щасливого спільного майбутнього наших країн. І все це вкотре підтвердила наша сьогоднішня зустріч», – сказав український президент, спілкуючись із турецькими ЗМІ під час візиту.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган під час зустрічі з українським колегою теж наголосив, що радий зустрітися «зі своїм другом Володимиром Зеленським», та що Туреччина незмінно підтримує Україну.

«Ми підтверджуємо наше бажання продовжувати стратегічне партнерство з Україною... Туреччина твердо підтримує територіальну цілісність та суверенітет України; ми підтверджуємо нашу незмінну позицію – невизнання незаконної анексії Криму. Ми засвідчили про свою підтримку Кримської платформи (українська ініціатива – ред.), яка покликана відновити територіальну цілісність України», – наголосив турецький президент, підсумовуючи засідання Стратегічної ради України та Туреччини.

Які теми обговорили та про що домовилися Україна і Туреччина?

Військово-технічна співпраця: не «Байрактарами» єдиними

Безпекова співпраця – була однією з основних тем візиту української делегації до Туреччини. Лідери обох держав називають цю тему «локомотивом» співробітництва України та Туреччини.

На тлі російської ескалації на Донбасі зустріч Зеленського та Ердогана є потужним сигналом для Кремля, визнають експерти. Це підтверджує й нервова реакція російської сторони.

Напередодні, коли стало стало відомо про візит української делегації до Туреччини, президент Росії Володимир Путін зателефонував своєму турецькому колезі Реджепу Ердогану і заявив про «провокаційні дії» України на лінії фронту на Донбасі. А також попросив дотримуватися конвенції Монтре про статус чорноморських проток, оскільки Туреччина будує новий канал в обхід Босфору.

Турецька сторона нічого не повідомляє про зміст розмови Путіна з Ердоганом.

Проте, за день до візиту Зеленського до Стамбула, Туреччина повідомила про прохід військових кораблів США з Середземного моря в Чорне та назад. Сполучені Штати пояснили, що їхні кораблі входять в Чорне море для підтримки України, через небезпечну активність Росії біля українських кордонів.

10 квітня у Стамбулі міністри оборони України та Туреччини Андрій Таран і Хулусі Акар обговорили розвиток воєнно-політичного діалогу між Україною і Турецькою Республікою.

Йшлося, зокрема, про реалізацію контрактів, підписаних у грудні 2020 року: щодо будівництва кораблів класу «корвет», щодо постачання безпілотних авіаційних комплексів «Bayraktar» та боєприпасів, а також щодо нових спільних проєктів, зокрема в авіаційній галузі.

Окрім того, Хулусі Акар підтвердив, що Туреччина зацікавлена у тіснішій співпраці між Україною та НАТО і в тому, щоб Україна зрештою стала членом Альянсу.

«Байрактар»

Ударні безпілотники «Байрактар» (модель Bayraktar TB2) Україна купує в Туреччини з 2019 року. В умовах сучасної війни вони показали високу ефективність – зокрема у вірменсько-азербайджанському конфлікті в Нагірному Карабасі.

Нещодавно Україна і Туреччина уклали угоди про спільне виробництво цих БПЛА. Один з варіантів їхньої комплектації – використання українських двигунів (вони вже постачаються до Туреччини), а в якості озброєння – українських ракет. Українська спеціалізована компанія «Укрспецекспорт» визнає, що Україна має намір невдовзі отримати 48 бойових безпілотників «Байрактар». На переговорах 10 квітня йшлося і про те, як посувається реалізація цієї угоди. Це підтверджує і турецька національна інформагенція Anadolu.

Турецькі ударні безпілотники Україна купує від часу президентства Петра Порошенка. Перше застосування цього БПЛА на Донбасі відбулося 10 квітня 2021 року

Українські військові вже два роки навчаються використовувати турецькі безпілотники. В рамках навчань їх запускали зокрема і поруч із окупованим Кримом, що викликало обурення Кремля.

Показово, що перше практичне застосування турецького «Байрактара» на Донбасі відбулося саме 10 квітня – в день візиту української делегації до Туреччини. Безпілотник не знищував цілей супротивника: він виконав розвідувальний політ над окупованою територією, причому виявив в зоні відведення важких озброєнь цілий перелік військової техніки Росії: зокрема, заборонені мінськими угодами танки та зенітно-ракетні комплекси. Про це повідомив волонтер та депутат від «Слуги народу» Юрій Мисягін.

Українсько-турецький корвет

Україна втратила більшість своїх бойових кораблів під час російської анексії Криму.

Відтоді Київ власними зусиллями розбудовує «москітний флот» – ракетні катери, зокрема і для Азовського моря, а також шукає можливостей купувати кораблі в західних партнерів.

В цьому контексті українсько-турецькі домовленості виглядають дуже доречними: йдеться про спільне з Туреччиною виробництво корветів класу ADA. Корвет – це легкий бойовий корабель, значно більший за ті катери, які Україна виготовляє самостійно. Він може мати озброєння різного типу: для протикорабельної, протичовнової та протиповітряної оборони. Корвети вважаються найпоширенішим типом бойового корабля у світі.

Україна отримає перший корвет, виготовлений в Туреччині. А надалі вони виготовлятимуться спільно, на потужностях підприємства «Океан» у Миколаєві. Україна та Туреччина домовилися про це ще восени 2020 року, наразі сторони обговорили реалізацію цього проєкту.

Українсько-турецький Ан-178

Україна та Туреччина обговорюють спільне виробництво українського військово-транспортного літака Ан-178 на потужностях підприємства «Антонов». Це вкладається в логіку пошуку нових партнерів в авіабудуванні, який Україна веде з 2014 року, після розриву військово-технічної співпраці з Росією.

Втім, будівництво спільних літаків – є лише частиною українсько-турецьких домовленостей від 2020 року про спільне виробництво турбінних двигунів усіх видів, зокрема і тих, які використовуються в військовій авіації.

Співпрацю в цьому напрямку посадовці обох країн також обговорили 10 квітня.

Ще кілька напрямків безпекової співпраці Україна і Туреччина окреслили в Декларації за підсумками роботи Стратегічної ради двох держав:

• Координація кроків обох держав задля деокупації Криму і Донбасу, зокрема на рівні ООН, Ради Європи та ОБСЄ.
• Спільні зусилля України та Туреччини у боротьбі з тероризмом, екстремізмом та сепаратизмом, нелегальним обігом наркотиків, зброї, кіберзлочинністю, а також спільна протидія торгівлі людьми.
• Спільні зусилля для наближення України до стандартів НАТО, отримання Україною ПДЧ та зрештою – для членства в Альянсі.
• Розбудова безпекової співпраці в Чорноморському регіоні.

Безпекове та військово-технічне співробітництво між Україною та Туреччиною є перспективним, визнає в розмові з Радіо Свобода виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

«Щодо військово-технічного співробітництва, то є хороша перспектива, враховуючи окреслений на сьогодні напрямок: закупівля БПЛА та співробітництво щодо будівництва кораблів. З іншого боку, цілком можливо, що Зеленський хоче заручитися підтримкою Ердогана, можливо, через Ердогана донести певні меседжі до Путіна, або ще якимось чином використати авторитет Туреччини у форматі тих процесів, які відбуваються навколо загострення ситуації на сході України та концентрації військ Росії біля наших кордонів», – пояснює експерт контекст українсько-турецьких переговорів.

Навіть частина представників української опозиції називають візит української делегації до Туреччини вчасним, з урахуванням російської «гри м'язами» на кордонах України та на лінії фронту.

Про це говорить, зокрема, український дипломат, колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Візит президента України до Туреччини, на відміну від пляжного відпочинку в Катарі, – вчасний і правильний. Про це свідчить істерика Росії і вчорашній панічний дзвінок Путіна Ердогану. Це потрібно напередодні проходження військових кораблів США Босфором у Чорне море і вкрай важливо під час чергового етапу української війни за незалежність. У нас немає такого рівня взаємодії, як в Туреччини з Азербайджаном. Але у нас є Крим, який Росія нахабно вкрала в 2014 році. Анкара не менше за Київ переживає за долю кримських татар», – пояснює експосадовець.

Економіка: інвестиції, енергетика, інфраструктура, туризм

Володимир Зеленський закликає Туреччину інвестувати в Україну. Особливо – в інфраструктуру, оскільки досвід і можливості Туреччини він вважає гідними поваги.

«Наші партнери долучаються до втілення багатьох інфраструктурних проектів в Україні. Дороги в Туреччині я вважаю одними з найкращих у світі. Тож турецький досвід додає українському «Великому будівництву» швидкості та якості. Ми запрошуємо інвестувати і в розвиток аеропортів. Як морська країна, Туреччина може взяти участь у концесії українських портів», – звітує Зеленський про підсумки свого візиту».

Зі свого боку, Реджеп Ердоган зауважив, що обсяг торговельних відносин між двома країнами не знизився навіть попри пандемію. На його думку, це означає, що економіки України та Туреччини доповнюють одна одну. Він висловив сподівання на якомога швидше підписання Угоди про вільну торгівлю між Україною й Турецькою Республікою, що дасть змогу досягти спільної мети: збільшення обсягу торгівлі до 10 мільярдів доларів.

Також турецький лідер назвав туризм одним із пріоритетних напрямків співпраці. Торік, попри пандемію, Туреччину відвідало близько мільйона українських туристів. Цього року Туреччина відкриває додаткові авіарейси між найбільшими українськими містами та своїми курортами, відтак пасажирське авіасполучення з Туреччиною стало найбільшим напрямком для України, свідчить статистика.

Економічні теми, які обговорили Україна та Туреччина:

• Підготовка до підписання двосторонньої угоди про зону вільної торгівлі, зокрема - «аудит всіх спірних моментів» у проєкті угоди.
• Розвиток туризму між двома країнами, і як один з аспектів – співпраця у сфері вакцинації та створення «сертифікату безпечного туризму».
• Участь Туреччини в українській «великій приватизації», зокрема в придбанні портів та енергетичних об'єктів, а також – посилення співпраці двох країн у сфері енергетики.
• Розбудова інфраструктури: портів, аеропортів та доріг.
• Вдосконалення та спрощення прикордонного контролю.
• Взаємне заохочення та захист інвесторів.
• Співпраця у стримуванні пандемії COVID-19 та в подоланні її наслідків для суспільства та для економіки України та Туреччини.

Крим: деокупація і житло для кримських татар

Протидія незаконній анексії Криму та її наслідкам – одна з ключових тем українсько-турецьких переговорів.

Ось лише кілька домовленостей щодо Криму:

• Спільна робота України і Туреччини задля деокупації Криму, зокрема – підтримка української ініціативи «Кримська платформа».
• Координація зусиль України та Туреччини для захисту прав людини в окупованому Криму та в місті Севастополі.
• Боротьба за звільнення всіх незаконно утримуваних кримчан, зокрема і кримських татар.
• Співпраця задля будівництва житла для кримських татар, які вимушено залишили Крим.

Щодо цього питання – віце-прем’єр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков і міністр навколишнього середовища та містобудування Туреччини Мурат Курум підписали Рамкову угоду між урядом України та урядом Турецької Республіки про співробітництво у сфері будівництва житла для представників кримськотатарського народу та пільгових категорій громадян України.

Так, Туреччина надасть безповоротну фінансову допомогу для будівництва 500 квартир: у місті Миколаєві – 200 квартир, у місті Херсоні – 200 квартир і в Києві – 100 квартир.

«Для нас є історичним обов'язком підвищити рівень життя для тих кримських татар, які були вимушені залишити свою Батьківщину», – так пояснив мотивацію турецької сторони у цьому проєкті Реджеп Ердоган.

Втім, Україна могла би посилити «кримський» аспект переговорів з Туреччиною, якби Банкова включила до своєї офіційної делегації представників Меджлісу кримськотатарського народу, вважають експерти.

Зокрема про це говорить український дипломат, колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Шкода, що Зеленський не здогадався включити в делегацію керівництво Меджлісу, не зважаючи на їх партійні уподобання, адже мова йде про долю України. Переконаний, особиста розповідь кримських татар про безчинства і дискримінацію, які коїть російська окупаційна влада щодо них, як найкращі сини і дочки зникають і їх вбивають, як цькують їх дітей у школах, і як на могилах предків окупанти будують ковзанки - могла б суттєво вплинути на хід переговорів. Не вірю, що турки залишили би своїх одновірців в біді і відмовили в повномасштабній допомозі Україні», – наголошує Омелян.

Президент України Володимир Зеленський офіційно відвідав Туреччину вже втретє. Він зустрічався з президентом Ердоганом в Анкарі у серпні 2019 року та у Стамбулі у жовтні 2020 року. Лідер Туреччини відвідав з візитом Київ у лютому 2020 року. У серпні того ж року Ердоган у Стамбулі приймав делегацію України на чолі з віцепрем’єр-міністром Олегом Уруським.

Україна та Туреччина уклали низку угод щодо військового співробітництва. Зокрема, у царині оборонної промисловості держави підписали меморандум, що засвідчує наміри сторін розпочати спільні проєкти з будівництва бойових кораблів, безпілотних літальних апаратів та усіх видів турбінних двигунів.

Країни також мають рамкову військову угоду, що, серед іншого, передбачає обмін розвідувальними даними.

Крім того, Київ та Анкара підписали угоду про прямі постачання, яка передбачає продаж Україні Туреччиною корветів класу ADA та ударних безпілотних літальних апаратів «Байрактар».

6 квітня 2021 року відбулася зустріч між президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем.

Євросоюз та Туреччина можуть посилити співробітництво в галузях економіки, нових технологій, навколишнього середовища та щодо розвитку митного союзу, заявила після зустрічі президентка Єврокомісії.

Водночас вона зазначила, що Брюссель, не вагаючись, засудить будь-які негативні події в Туреччині в майбутньому. Вона та президент Європейської Ради Шарль Мішель наголосили, що повага до основних прав та верховенства закону має вирішальне значення для ЄС.

За словами фон дер Ляєн, Туреччина повинна дотримуватися міжнародних норм про права людини, а вихід Анкари зі Стамбульської конвенції про захист прав жінок викликає глибоке занепокоєння.

Передумовою для переговорів Брюсселя з Анкарою стали резолюції саміту ЄС півтора тижня тому. Глави держав та урядів Євросоюзу домовились поступово відновлювати відносини з Туреччиною.

Напруга між Брюсселем і Анкарою склалась рік тому внаслідок суперечки між Грецією та Туреччиною щодо розвідки покладів газу в східній частині Середземного моря. Греція, яку підтримує також Кіпр, звинувачує Туреччину в незаконній розвідці родовищ природного газу поблизу грецьких островів. Натомість уряд в Анкарі відкидає звинувачення Афін і стверджує, що ця частина акваторії Середземного моря належить до турецького континентального шельфу.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Дивангейт»: президентці Єврокомісії не знайшлося місця поруч з Ердоганом під час саміту ЄС-Туреччина