Невдовзі після перемоги Джо Байдена на американських виборах минулого листопада Володимир Зеленський оптимістично оцінив вступ нового президента на посаду, який, як Зеленському здавалося, краще підходив Україні ніж його попередник.
Байден, як-не-як, відповідав за український напрямок на посаді віцепрезидента США, яку він займав у 2009–2017 роках. За цей час він відвідав Україну 6 разів і бачив на власні очі в Україні боротьбу проти російської агресії та цілком української корупції.
Тодішній віцепрезидент США Джо Байден під час візиту до України. Київ, 22 липня 2009 року
У грудневій розмові з New York Times Зеленський наголосив на «міцних зв’язках» Байдена з Україною і сказав, що його президентство «дуже допоможе посилити відносини й посилити процес врегулювання війни на Донбасі й деокупації наших територій».
Ця обставина разюче відрізняє Байдена від Трампа, який критично висловлювався про Україну протягом свого президентського терміну. Трамп звинувачував Київ у втручанні у вибори 2016 року на користь ексдержсекретарки Гіларі Клінтон, опонентки Трампа. У 2019 році він тиснув на Зеленського для отримання компромату на Байдена та його діяльність у Києві. Це спровокувало розслідування у справі про імпічмент Трампа, у той час як українсько-американські відносини перейшли в стан застою.
Минуло сім місяців президентства Байдена, вже 1 вересня Зеленський вперше відвідає Білий дім, а, незважаючи ні на що, двосторонні відносини все так само застійні як і за Трампа.
Колишній президент США Дональд Трамп
За сім місяців Байдена Білий дім неодноразово висловлював розчарування через, начебто, відсутність прогресу в українських реформах та боротьбі проти корупції.
Тим часом для України російська загроза – це питання життя чи смерті, тож там не задоволені, начебто, відсутністю військової підтримки від США. Це ж стосується і рішенням Байдена про скасування санкцій проти «Північного потоку-2». Це рішення може призвести до втрати Україною щорічно 2 мільярдів доларів США з транзиту, починаючи 2025 року.
У червневому та серпневому інтерв’ю для американських медіа Зеленський виявляв розчарування в адміністрації Байдена.
Директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук каже, що українська влада була занадто оптимістично налаштована через досвід Байдена та висловлений під час виборчих змагань 2019 року коментар, в якому він назвав Україною «пріоритетом у зовнішній політиці».
«Наразі є легке розчарування», – каже вона і додає, що внутрішня політика США також має вплив на цю ситуацію. «Схоже, Байден намагається дистанціюватися від України».
Дуже багато чого змінилося у США та за кордоном з того часу, коли Байден назвав Україну «зовнішньополітичним пріоритетом» у коментарі для Council on Foreign Relations.
Пандемія понівечила світову економіку, мільйони американців втратили роботу. Расове напруження різко зросло після вбивства поліцією неозброєної чорношкірої людини у Міннесоті у травні 2020 року. А на зовнішньополітичному фронті загострилося протистояння з Китаєм.
Наразі Байден намагається пролобіювати декілька законів для використання державою 4,5 трильйонів доларів, що може стати найбільш пам’ятним досягненням його президентства. На його очах поглиблюється афганська криза.
«Байден не хоче мати Україну на першому плані, – каже Вілльям Померанц, заступник директора Kennan Institute у Вашингтоні. – У нього і так клопоту повна голова. Я не думаю, що він хоче застрягти у ще одній зовнішньополітичній ситуації».
Померанц також зауважив, що Байден, схоже, хоче бути «президентом з фокусом на внутрішніх питаннях».
Російська агресія
Білий дім виголошував підтримку Україні, коли у березні-квітні цього року Росія нагнала більше ніж 100 тисяч військових до східних кордонів України, а також на адміністративний кордон України із окупованим Кримом. Вашингтон називав це спробою залякати Київ.
Все ж США скасувала заплановане прибуття двох есмінців у Чорне море через побоювання спровокувати загострення і без того напруженої ситуації в регіоні.
Україна хоче стати членом НАТО для захисту проти російської агресії, що Кремль нещодавно назвав «червоною лінією».
У червні Байден сказав, що Україна не готова для вступу до НАТО і пояснив це високим рівнем корупції. Втім, не уточнив, як саме будуть оцінювати прогрес країни на шляху до НАТО, що знервувало Київ.
Померанц вважає, що «США просто не хоче приймати геостратегічну відповідальність зі захисту України» проти російської агресії.
Аналітики стверджують, що Байден хоче мати стабільні відносини з Росією для фокусування на Китаї, який вони розглядають як більшу загрозу США та ліберальному світовому порядку. Це означає, що доведеться не сильно зачіпати проблему України.
На підтримку цієї тези аналітики нагадують, що Байден зустрівся у Женеві з Путіним у червні, тобто раніше ніж прийняв Зеленського у Вашингтоні. До того ж, Байден зняв санкції з «Північного потоку-2», незважаючи на заперечення Києва.
Україна відчуває, що у ситуації з «Північним потоком-2» Білий Дім Байдена «погано обійшовся» з нею, каже експосол США в Україні (2003–2006) та аналітик Atlantic Council.
На додачу Білий дім призначив візит Зеленського до США на кінець серпня, за декілька днів до повернення Конгресу з канікул, а це майже унеможливлює зустріч українського лідера з членами Конгресу.
Обидві партії у Конгресі США потужно підтримували Україну, її протистояння Росії. Майже весь Конгрес підтримував санкції проти «Північного потоку-2».
Коли два попередніх українських прозахідних президенти – Віктор Ющенко та Петро Порошенко – вперше відвідували Вашингтон, то обидва зверталися до «об’єднаного» засідання Конгресу.
У Білому домі заперечують припущення, згідно з якими, візит спеціально був спланований так, щоб Зеленський не перетнувся з членами Конгресу.
Зустріч у Білому домі
Візит Зеленського співпадає з останнім терміном відводу американських військових із Афганістану, що потенційно може затьмарити зустріч двох лідерів.
Байден та Зеленський не планують відповідати на питання від медіа після перемовин.
Очікується, що США та Україна оголосять нову рамкову угоду у сфері безпеки, що поглибить тренування та спільні військові вишколи. Також, скоріш за все, ухвалять угоду про економічну співпрацю.
Військовослужбовці України і США на полігоні на Львівщині, 20 квітня 2015 року
Згідно з безпековим американсько-українським договором, що був ухвалений у 2016-му, та припиняє дію у 2021 році, Вашингтон допомагає Києву посилювати українську армію і реформувати оборонний сектор у відповідності до стандартів НАТО.
За інформацією Держдепартаменту США, Україна щороку отримує від Америки 400 мільйонів доларів допомоги для безпекового сектору, що включає тренування та освіту.
Під час військових навчань на Рівненщині в умовах, максимально наближених до реальних бойових, із використанням ракетних комплексів «Джавелін» (Javelin) та безпілотників Bayraktar TB2. Рівненська область, 26 травня 2021 року
Втім, прогнозують, що новий безпековий договір не задовольнить очікування Києва, який хоче отримати більше предметної підтримки, зокрема повітряного чи морського військового обладнання. Це могло б спровокувати Росію.
Гетьманчук каже, що американсько-українські відносини можуть на перший погляд «здаватися добрими, але з точки зору України в них не вистачає конкретних дій».
Орися Луцевич, дослідниця програми Євразії та Росії аналітичного лондонського центру Chatham House, стверджує, що зустріч все одно буде символічно важливою та продемонструє, що США надалі підтримує Україну.
Вона вважає, що Путін хоче, щоб США та Європа «кинули Україну».
Корупція, реформи
Очікують, що під час зустрічі Байден буде підштовхувати Зеленського до проведення реформ та боротьби з корупцією, включно з покращенням управління великими державними підприємствами.
З 2014 року США та Європа надали Україні мільярди доларів у фінансовій та нелетальній військовій підтримці, але умовою цієї підтримки були політичні та економічні зміни, які б покращили рівень верховенства права в країні та направили її на шлях до інтеграції зі Заходом.
За ці роки Україна дещо просунулася у держзакупівельній, банківській та земельній сферах, але цей рух був повільнішим, ніж очікували на Заході.
Спостерігачі стверджують, що Білий дім, ймовірно, може бути розчарованим у ситуації за президенства Зеленського.
У березні 2020 року він звільнив реформістський уряд та генерального прокурора, які пропрацювали лише 6 місяців. Багатьом здалося, що Зеленський рухається у протилежному напрямку.
Згодом, у травні його уряд звільнив голову державного «Нафтогазу» у спосіб, що не відповідає кращим практикам у корпоративному правлінні. Це розізлило Вашингтон.
За 30 років усі найбільші корупційні скандали в Україні оберталися навколо «Нафотогазу», тож чистка цього підприємства була у центрі уваги західних урядів з 2014 року.
Експрем’єр-міністр України (2014–2016) Арсен Яценюк у липні провів низку зустрічей у Вашингтоні і на конференції Atlantic Council заявив, що там він відчув «справжню відсутність довіри» до Києва.
Білий дім вважає реформи та оборону проти Росії «двома сторонами однієї медалі», каже Луцевич.
Вона додає, що з американської точки зору, «корупція тісно пов’язана зі шкідливим впливом Росії».
Однак Луцевич вважає, що Зеленський матиме що показати Байдену під час візиту. Вона має на увазі низку заходів, які український президент запровадив для боротьби з деякими проблемами країни.
У лютому Зеленський ввів санкції проти проросійського олігарха Віктора Медведчука через підозру в підтримці «проросійських терористів» у ОРДЛО. Зеленський заблокував канали Медведчука, які були звинувачувані у просуванні російської дезінформації в Україні.
Згодом президент запровадив санкції проти Дмитра Фірташа, олігарха якого розшукує США через корупційну діяльність. Зеленський запропонував парламенту законопроєкт, який направлений на обмеження впливовості таких олігархів.
У липні партія Зеленського ухвалила закон про судову реформу, який може стати важливою віхою у реформі, вважають в українському громадянському суспільстві.
Парламент все ще працює над законопроєктом про реформу спецслужб.
США уважно слідкуватиме за впровадженням цього закону.