Розведення. Золоте-4 та «сіра» Катеринівка – фоторепортаж

Усі дороги й під’їзди до селища Золоте-4 перекриті патрулями озброєних поліцейських, які чергують тут вдень і вночі. Пересуватися нам (кореспондентам) машиною заборонили. Тож увесь день ми провели на ногах

У селищі розташована шахта «Родіна», яка зараз не працює. Недалеко також шахти «Золота» і «Карбонід» – фактично єдине місце роботи для місцевих жителів

Наразі у селі проживає 526 людей. До війни, кажуть, було більш ніж тисячу

У селі багато військових, нацгвардійців і поліції, які патрулюють вулиці. Одна з причин – присутність тут ветеранів-добровольців полку «Азов», які виступають проти відведення військ від теперішніх передових. У самому селищі місцеві розділилися на два табори – «за розведення» і «категорично проти». Обидва табори одночасно поєднує і розділяє одне – страх перед майбутнім

Чотири рази на день із селища до Лисичанська ходить автобус

71-річна Любов Семенівна розповідає і показує нам наслідки обстрілу її хати зі стрілецької зброї пару днів тому (28 жовтня). Кулі калібру 7,62 посікли стіни й дах

Цей песик пережив влучення міни у літню кухню жінки. Собаку разом з будою далеко відкинуло вибуховою хвилею. Від кухні не лишилося нічого

На висотах за селом розташовані запасні позиції другої лінії оборони української армії

Наразі українські військові, які тримають оборону перед селищем Золоте-4, не відходять зі своїх позицій. Ділянка розведення № 2 розташовується між селищами Золоте-4 і Луганське (№1 – це Станиця Луганська). На фото – український прапор на стовпі у Золотому-4

Йдемо пішки із Золотого-4 до Катеринівки, частина якої опинилася у «сірій зоні». Ліворуч від дороги чемні написи з застереженням, що стріляють без попередження. За посадкою раніше був «нуль», тепер військові відходять звідти

Це поле перед новими позиціями ЗСУ. На ньому викопані свіжі фортифікаційні споруди і розтягнуті ряди колючого дроту. Дозволу знімати нові позиції від військових ми не мали, тож просто пройшли поруч, розглядаючи їх. Нові позиції на вигляд солідні

ОБСЄ спостерігає за процесом розведення військ біля в’їзду до Катеринівки

Першою на вулицях Катеринівки ми зустріли 79-річну Іванівну. Про розведення вона прочитала «на стовбі» і каже, що їй це не подобається

За умовами розведення, одна сторона вулиці у Катеринівці тепер, так би мовити, українська, інша – «сіра». Селище раніше вже було у «сірій зоні» – з 2014-го по січень 2018-го, коли українська армія повернула його під свій контроль

Жителька Катеринівки баба Люба розповідає про ситуацію в селі. Вже пару днів, каже вона, зовсім тихо і не стріляють. Вона «за розведення», і «аби ж не стріляли». Але й у «сірій зоні» вона жити не хоче і каже, що якби їй держава запропонувала виїхати звідси, вона б погодилася

Молодь на вулиці Катеринівки

Дорогою назад проходимо покинутий будинок, де раніше стояли військові. Стіни розписані назвами рідних для вояків міст України

Ми відзняли репортаж і поїхали, а над уже вдруге «сірою» Катеринівкою сходив молодий місяць. Було тихо