«Стіна надії: матері забутих синів». У Дніпрі відкрили виставку про зниклих безвісти на Донбасі військових

«Надія залишається. Від влади чекаємо, щоб нарешті розпочалися реальні пошуки наших синів» – мати зниклих безвісти двох українських бійців-добровольців

30 серпня в Україні вперше відзначають Всесвітній день зниклих безвісти – для вшанування жертв насильницьких зникнень. У Дніпрі, в театрі імені Шевченка, громадська організація рідних зниклих безвісти «Надія», за підтримки Міжнародного комітету Червоного Хреста та Посольства Швейцарії, розгорнули виставку «Стіна надії: матері забутих синів».

Вона присвячена зниклим безвісти під час війни на Донбасі українським військовим, а також їхнім матерям, які вже кілька років чекають своїх дітей додому.

«Дайте мені 100% гарантії, що це мої сини»

Катерина Хом’як з Луцька – мати сімох дітей. На війні вона втратила двох своїх синів – обоє вважаються зниклими безвісти. Обоє служили в батальйоні «Айдар». Старшому було 24, молодшому – 20. У вересні 2014 року на Луганщині її сини разом з товаришами, розказує мати, потрапили в засідку російських військових. Зв'язок з ними урвався, були лише чутки, що вони – в полоні.

Катерина Хом’як

Матір кілька разів інформували про співпадіння її ДНК із ДНК тіл загиблих на Донбасі, жодній експертизі жінка не повірила.

«Два – на Старобільському, два – на Краснопільському. І ще нібито з «Чорного тюльпану» казали, що мої два в одній могилі поховані… П’ять! Але в мене тільки два сини! Я ж не кошенят чи цуценят забираю, це – мої сини! Дайте мені 100% гарантії, що це мої сини. Надія залишається. Від влади чекаємо, щоб нарешті розпочалися реальні пошуки наших синів», – сказала Радіо Свобода мати зниклих безвісти.

«Навіть якщо його немає серед живих – щоб була точна інформація»

Сподіванням достеменно знати, що сталося з її сном, живе й Тамара Міщишина з Солонянського району Дніпропетровщини. Жінка – мати чотирьох дітей.

Тамара Міщишина (справа) біля світлин сина

Один з її синів – Віталій – до війни працював на заводі токарем. Був мобілізований до війська 2014 року. Зник в Іловайському «котлі».

Даним ДНК-експертизи, яка підтвердила загибель Віталія родина не вірить. Один зі звільнених із заручників бойовиків говорив, що бачив схожого хлопця в полоні, розказує сестра зниклого безвісти Ірина.

«Є підстави не довіряти ДНК-експертизі. Тіло не співпало – ні за зубною картою, ні за зростом, ні за розміром ноги, ні за одягом. Є моменти», – зазначає сестра зниклого безвісти.

«Ми хочемо, щоб наших хлопців шукали! Щоб було зрозуміло, де він. Навіть якщо його немає серед живих – щоб була точна інформація», – додає мати.

Дитячі іграшки й світлини розказують про зниклих безвісти

Виставка у Дніпрі розказує історії 120 українців, які зникли в зоні бойових дій на Донбасі. У центрі експозиції – скульптура Івана Кавалерідзе «Бунт», яка, за задумом організаторів, передає стан душі жінок, які вже 7 років продовжують шукати дітей і домагатися правди про їхні долі.

Скульптура «Бунт»

Найзворушливіші експонати – іграшки, які належали зниклим безвісти, коли вони були дітьми, й досі є великою цінністю для матерів, а також планшети з їхніми дитячими фотографіями.

Одна з іграшок, представлених на виставці

Під кожною світлиною – QR-код, який допоможе дізнатись конкретну історію.

Реєстр і пошук

Голова об’єднання рідних зниклих безвісти «Надія», яке ініціювало виставку, Ядвіга Лозинська – сама є матір’ю бійця, даних про якого немає від часу Іловайської трагедії. Андрія Лозинського. Каже: головна мета проєкту – показати світові родини, які сім років чекають на своїх близьких, розповісти про їхні емоції та стан, про надію та відчай.

«Стіна надії: матері забутих синів»

Головна проблема наразі, додає вона, – відсутність у державі повного реєстру й об’єктивного щодо зниклих безвісти на Донбасі, а також реальних зусиль з пошуку.

Зараз ми зібрали інформацію про 139 людей, і цей реєстр постійно доповнюється
Ядвіга Лозинська

«Чим більше інформації про зниклих людей, тим більше шансів їх знати. Повного реєстру в Україні немає: у кількох відомств – свої реєстри, які різняться. Ми зробили сайт і самі збираємо реєстр зниклих безвісти «Надія». Зараз ми зібрали інформацію про 139 людей, і цей реєстр постійно доповнюється», – сказала Ядвіга Лозинська.

Після відкриття на сцені театру показали прем’єру вистави «З вірою і надією в серці». Побачити експозицію в Дніпрі можна буде протягом трьох днів. Далі виставка вирушить іншими містами країни.

Матері зниклих безвісти

За даними з облдержадміністрації, на Дніпропетровщині мешкає 38 родин зниклих безвісти на Донбасі військових та дві родини цивільних.

Раніше в Міністерстві закордонних справ України, з посиланням на офіс омбудсмена, повідомили, що зниклими безвісти на тимчасово окупованих частинах територій Донецької та Луганської областей вважаються 258 людей, у тому числі 67 військовослужбовців та резервістів.

Крім того, за наявною інформацією, від початку російської окупації щонайменше 44 людей стали жертвами насильницьких зникнень на території Криму.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Міжнародний день жертв насильницьких зникнень США нагадали Росії про її дії в Криму