Національна спілка журналістів України прагне оприлюднити всі випадки злочинів проти представників ЗМІ та домагається притягнення винних до відповідальності. 1 листопада у залі «Розстріляна свобода слова» київського Музею історії Другої світової війни відбулася акція солідарності «Воєнні злочини проти журналістів не можуть залишатися безкарними», де побували кореспонденти проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».
Відкриваючи дискусію, перший секретар НСЖУ Ліна Кущ наголосила, що в період з 2006 до 2023 року у світі були вбиті понад 1 600 журналістів, причому у 9 випадках із 10 злочинці залишаються непокараними, тому цей захід присвячений Міжнародному дню припинення ситуації безкарності злочинів проти журналістів, заснованому Генеральною асамблеєю ООН у 2013 році. Його провели НСЖУ, Київський центр солідарності журналістів за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders та ЮНЕСКО. Цей день встановлено в пам'ять про вбивство французьких журналістів у Малі 2 листопада 2013 року.
У заході взяли участь військові журналісти України, співробітники редакцій з деокупованих і прифронтових територій, журналісти-переселенці з окупованих територій, правозахисники та громадські активісти, представники уряду, дипломати та представники міжнародних організацій.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко розповів про роботу спілки щодо підтримки українських журналістів, які перебувають у російських катівнях. Йшлося і про Владислава Єсипенка – фрілансера Радіо Свобода та Крим.Реалії. Томіленко зауважив, що у російських катівнях все ще перебувають 18 журналістів і громадських кореспондентів із Криму, а також українські журналісти інших тимчасово окупованих територій Ірина Левченко, Дмитро Хилюк, Сергій Цигіпа, Максим Буткевич, Вікторія Рощина, які позбавлені волі вже після початку широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну.
За його даними, в Україні у різних ситуаціях та під час виконання професійних обов'язків загинули 75 журналістів, у тому числі продюсерка та журналістка Радіо Свобода Віра Гирич. Голова НСЖУ закликав журналістів на знак солідарності з колегами, позбавленими волі, надіслати їм листи підтримки, розширити вимоги щодо їх звільнення шляхом звернень до міжнародних організацій.
Фото Віри Гирич на акції «Воєнні злочини проти журналістів не можуть залишатися безкарними». Київ, Україна, 1 листопада 2023 року
Правозахисниця, колишня політична ув'язнена Людмила Гусейнова розповіла учасникам «круглого столу» про умови полону та необхідність висловити підтримку колегам, які потрапили в полон до окупантів.
У дискусії взяли участь завідувачка відділу розслідувань сумської газети «Ворскла» Оксана Ковальова, представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в системі органів сектора безпеки та оборони Олександр Коваленко, директорка інформагентства «Вчасно» Марія Давиденко, начальник пресслужби Командування сухопутних військ Ілля Євлаш та інші співробітники інформаційної сфери України. Інформаційна служба НСЖУ повідомила, що за підсумками «круглого столу» за адресами журналістів, які перебувають у неволі, було зібрано та надіслано понад 100 листів підтримки.
Вже місяць у Національному музеї Другої світової війни діє організована НСЖУ виставка «Розстріляна свобода слова». На стендах виставлені пошкоджені вибухами, пожежами, уламками, стріляниною з автоматів редакційні комп'ютери, прострілені ноутбуки, наручники та ґрати, використані окупантами для арештів, тортур та ув'язнення журналістів. Тут щотижня проводяться пресконференції, «круглі столи», зустрічі з журналістами, перформенси, демонструються фільми про боротьбу журналістів за виживання, про заарештованих, засуджених, утримуваних за ґратами без суду та слідства журналістів України, роботу колективів з відновлення виходу газет у щойно деокупованих та прифронтових регіонах.
«Круглий стіл» солідарності «Воєнні злочини проти журналістів не можуть залишатися безкарними» у залі «Розстріляна свобода слова» Національного музею історії Другої світової війни. Україна, 1 листопада 2023 року
Голова НСЖУ Сергій Томіленко порушує питання про притягнення до відповідальності російських військових, поліцейських, суддів, які вчинили злочини проти журналістів, на міжнародному рівні. У жовтні 2023 року в Парижі та Брюсселі відбулися виставки фронтових фотографій українських журналістів «Україна: журналісти в зонах бойових дій», організаторами якої, крім НСЖУ, стали Міжнародна та Європейська федерації журналістів.
Виставка в Парижі присвячена реаліям російсько-української війни та роботі журналістів у небезпечних умовах. Тут представлено 26 фотографій, серед яких, зокрема, роботи лауреата Пулітцерівської премії та World Press Photo, українського фотографа Євгена Малолєтки, фотографа інформаційного агентства Associated Press в Україні Єфрема Лукацького, відомих українських військових фотографів Костянтина і Влади Ліберових та інших фоторепортерів.
Ця експозиція є частиною ініціативи НСЖУ щодо організації міжнародного трибуналу проти Росії за злочини проти журналістів та ЗМІ. Головне завдання виставки – привернути увагу світової громадськості до роботи журналістів під час війни та необхідності покарання за воєнні злочини.
«Наша виставка – данина пам'яті загиблим колегам, – сказав на відкритті експозиції в Парижі голова НСЖУ Сергій Томіленко. – З початку повномасштабного російського вторгнення в Україні під час виконання професійних обов'язків загинули 16 журналістів. Журналісти також гинули, стаючи воїнами у лавах ЗСУ, а також як цивільні жертви російської агресії. Журналісти на війні свідомо працюють у надзвичайних умовах. Тільки за останні кілька місяців відбулися три навмисні атаки на автомобілі журналістів, які готують матеріали у прифронтовій смузі. А якийсь час тому по харківському готелю, де жили журналісти з різних країн і представники міжнародних місій, було завдано удару російською ракетою».
Фотографії, представлені на виставці, відображають роботу журналістів у різних містах і регіонах України: Харківщина, Краматорськ, Оріхів, Запорізька область, Херсонщина, Буча, Бахмут, Умань, Бородянка, Чернігів, Дніпро, Ізюм, Донеччина, Маріуполь, Лиман.
Так, на одній із фотографій – жителі прифронтового Оріхова зустрічають редактора місцевої газети «Трудова слава» Світлану Карпенко, яка привезла їм свою газету. На прифронтових територіях, де часто немає електрики і мобільного зв'язку, друкована преса стає єдиним засобом інформування. За сприяння Національної спілки журналістам вдалося відновити вихід 29 прифронтових локальних газет, які призупинили вихід через війну.
У відкритті фотовиставки взяли участь представники французьких медіа, зокрема колеги вбитих в Україні французьких журналістів Фредеріка Леклерка-Імхоффа та Армана Солдіна, керівники французьких профспілок журналістів і члени виконкому Європейської федерації журналістів.
Гільєрме Канела, який очолює департамент ЮНЕСКО зі свободи висловлення поглядів та безпеки журналістів, розповів про участь цієї міжнародної організації у заходах щодо підтримки журналістів і медіа України. Він також зупинився на ролі ЮНЕСКО в боротьбі проти безкарності злочинів, скоєних щодо журналістів.
«Але з безкарністю неможливо боротися, якщо злочини не документовані. Тому нам потрібні зображення, точні документи, інформація від журналістів-розслідувачів, правоохоронців, судово-медичних експертів. Над цим нам сьогодні потрібно працювати», – додав Гільєрме Канела.
«Нам необхідні документальні свідчення про цю війну, ми маємо документувати воєнні злочини, і українські журналісти відіграють у цьому фундаментальну роль, – сказав генеральний секретар ЄФЖ Рікардо Гутьєррес. – Ми у Брюсселі мобілізуємо Європейський союз також підтримувати діяльність Центрів журналістської солідарності, Національної спілки журналістів України та фінансувати відновлення друку місцевих газет на деокупованих і прифронтових територіях. Євросоюз повідомив про виділення 28 мільйонів євро на підтримку українського уряду в стратегічних комунікаціях, але ми закликаємо також підтримувати журналістів на місцях…»
Війна триває – і ми закликаємо колег із різних країн світу продовжувати висвітлювати її у своїх медіаСергій Томіленко
«Ці фотографії – найкращий шлях дізнатися справжню історію про війну, українських людей, про нашу боротьбу. Адже Росія використовує у цій війні брехню як зброю», – сказав на відкритті виставки представник України в Європейському союзі Всеволод Ченцов.
«Ми в Україні свято вшановуємо пам'ять наших колег, які загинули, виконуючи свій обов'язок – професійний і громадянський, – сказав, виступаючи на відкритті виставки у Брюсселі, голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Водночас ми закликаємо не залишити їхніх вбивць безкарними. Національна спілка журналістів України підтримує ініціативу проведення трибуналу над путінським режимом загалом і над кожним окремим воєнним злочинцем зокрема. Зараз Росія хотіла б прибрати Україну та події в Україні зі стрічок міжнародних новин. Але війна триває – і ми закликаємо колег із різних країн світу продовжувати висвітлювати її у своїх медіа».
Про спільне бачення загроз і солідарності журналістів різних країн говорила голова департаменту кампаній та комунікацій Міжнародної федерації журналістів Памела Моріньєр.
«Найпотужніша кампанія солідарності, яка тільки була проведена Міжнародною та Європейською федерацією журналістів – це кампанія на підтримку українських журналістів, – сказала Памела Моріньєр. – Навіть найменші спілки журналістів із різних країн передавали або кошти, або захисне спорядження, техніку чи гуманітарну допомогу…»
«Генеральні секретарі федерацій Ентоні Беланжер (МФЖ) та Рікардо Гуттієрес (ЄФЖ) висловлюють повну солідарність з українськими журналістами, – каже Сергій Томіленко. – Саме завдяки потужній підтримці журналістських федерацій, до складу яких входить НСЖУ, в Україні ефективно працює мережа Центрів журналістської солідарності. Ця «гаряча лінія» з квітня минулого року допомогла тисячам журналістів і зараз підтримує колег у ці лихоліття».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна проти Росії у справі про геноцид. Про що діти з Маріуполя розповідали в Гаазі? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Створюють агентів впливу». Росія намагається дискредитувати українців у Європі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Це справді екзистенційна битва. Це боротьба за правду. Це боротьба за демократію» –Джанін Ді ДжованніМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.