Як журналісту в Росії стати «іноземним агентом»? Це дуже легко

Міністерство юстиції Росії вперше розповіло, як серед російських журналістів знаходять «іноземних агентів». Відразу потому журналісти та активісти виступили проти цього розмитого списку критеріїв, який дозволяє російській владі навісити цей ярлик на будь-кого.

Російська держава посилює репресії проти незалежної журналістики. Кілька видань, що займаються журналістськими розслідуваннями, оголошено «іноземними агентами». Журналісти, яких ця політика обмежує у професійній діяльності, не розуміють, чому одні ставали жертвами цих заходів, а інші – ні.

У грудні 2020 року 5 громадян Росії потрапили в одіозний список «іноземних агентів». Це 3 журналісти Російської редакції Радіо Свобода, громадська активістка і перформерка-феміністка з Санкт-Петербургу. Багато хто намагався зрозуміти, чому обрали саме цих осіб. Відтоді до цього списку додали ще кількох журналістів-розслідувачів, які досліджують державну корупцію.

Москва, 21 серпня 2021 року. Журналіст «Медіазони» Олександр Горохов, якого затримали силовики майже відразу після того, як він розгорнув свій плакат на одиночному пікеті

23 серпня міністр юстиції Росії нарешті назвав критерії, якими керується влада у визначенні «іноземних агентів». Цей ярлик – не стаття у Кримінальному кодексі, але «іноземний агент» стає жертвою бюрократичної тяганини. Рекламодавці, як правило, масово тікають від «іноземних агентів». Як виявилося, для того щоб стати «іноземним агентом», достатньо мати хоча б якийсь стосунок до іноземних юридичних осіб.

Міністерство юстиції, яке уповноважене додавати та видаляти осіб зі списку «іноземних агентів», постійно все більше і більше закликали пояснити логіку власних дій, адже, видається що в основі цих дій – потреба обмежувати роботу журналістів-розслідувачів, які привертають увагу до корупції та злочинів у владі.

Врешті-решт міністерство таки розповіло про критерії, щоправда перед дружньою до себе публікою. Кремлівська Рада прав людини – це зговірливий дорадчий орган. З 2019 року в нього слухняне керівництво – колишній ведучий телебачення. Рада організовувала круглий стіл щодо закону про іноземних агентів.

Членкиня органу Єва Меркачова повідомила про це на своїй сторінці у фейсбуці. Їй видалося, що чиновнику з міністерства Роману Циганову було незручно доводити громадським діячам та активістам необхідність репресій.

Згідно з постом Меркачової, Циганов пояснив, що для отримання статусу, достатньо поїхати у фінансовану з-за кордону подорож, отримати гроші для прибуття на міжнародну конференцію, отримати виграну нагороду чи навіть отримувати гроші від іноземних друзів та родичів. Більше того, державі не потрібно доводити, що журналіст чи видання «політично активні», хоч це офіційний критерії з російського закону про «іноземних агентів»

«Кепсько. Кожен журналіст – потенційний «іноземний агент», – написала Меркачова, підсумовуючи зустріч.

Меркачова – у минулому журналістка. Нині вона займається правами затриманих осіб. Вона пообіцяла просувати зміни до закону, які б включали систему застережень та штрафів. Вони мають сповіщати журналіста про можливе включення до списку «іноземних агентів». Втім, вона попередила, що такі зміни неможливо впровадити до жовтня.

Її обіцянку пом’якшити закон розкритикували інші користувачі фейсбуку, які вважають, що закон як такий – уже помилка.

«Цей закон жахливий. Його треба скасувати», – написала користувачка фейсбуку Соня Соколова у відповідь на пост Меркачової. «Ти намагаєшся торгуватися про те, як правильніше голову рубати – відразу чи по частинкам», – зауважує вона.

На зустрічі Циганов пояснив, що видання чи фізична особа може спробувати скасувати статус «іноземного агента». Для цього треба подати апеляцію у міністерство юстиції і довести припинення іноземного фінансування. Поки цього це нікому не вдавалося.

«Вже понад місяць я виконую ці дурнуваті вимоги закону про «іноземних агентів», – написала 24 серпня на своїй сторінці журналістка Радіо Свобода Єлизавета Маєтна. «Не можу отримати відповіді, за які гріхи мене у цей поважний список включили», – зазначає вона.

У своєму пості Меркачова дійшла висновку, що законний шлях визначений для скасування статусу «іноземного агента» «просто не працює».

Закон про «іноземних агентів» було запроваджено ще в 2012 році, чимало разів він зазнавав змін. Він вимагає, щоб неурядова організація, яка отримує іноземну допомогу і, на думку влади, є політично активною, була на обліку, визнавала себе «іноземним агентом» та надавала аудити. Пізніше в новому редагуванні закону вже йшлося про фінансовані медіа з-за кордону.

З 2017 року до цього списку потрапило й Радіо Свобода. Це стосується, зокрема, кількох радійних сайтів, які подають інформацію російською мовою, а також телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Human Rights Watch називала цей закон «обмежуючим» і спрямованим на «демонізацію незалежних груп».

Хоч російська журналістська спільнота бурхливо сприйняла закон, втім, загалом проти нього не протестували. 24 серпня Робоча група Європейського парламенту з питань медіа заявила про рішуче засудження того, як російська влада використовує цей закон.

Декількох журналістів затримали на вихідних за одиночні пікети проти закону. Союз журналістів подав запит на проведення запланованого на початок вересня протесту в центрі Москви.

У минулі вихідні в Росії відбулися одиночні пікети, в яких взяв участь і Денис Камалягін, редактор псковської газети. Він був серед перших п’яти осіб, які були визнані «іноземними агентами».

«Я вважаю, ми завжди маємо висловлювати свої думки і не замовкати, – заявив він «Север.Реалии», проєкту Радіо Свобода. – Наша робота – не мовчати».

(У тексті використаний репортаж журналісти Російського редакції Радіо Свобода Світлани Прокоп’євої)