#ЖіночаСправа: «Я можу купити собі сукню, не торгуючи мандатом» – депутатка з Херсона Юлія Єременко

#ЖіночаСправа – проєкт Радіо Свобода в рамках висвітлення місцевих виборів 2020 року. Він присвячений жінкам, які будують кар’єру в місцевій політиці власних громад. Героїня цього матеріалу – депутатка Херсонської міської ради Юлія Єременко. В розмові з Радіо Свобода вона розповіла, чому зайнялася громадською діяльністю (і, як наслідок – політикою), що можна встигнути зробити за кілька місяців у раді та як їй пропонували обміняти посаду на сукню.

Коротка довідка:

• Юлія Єременко народилася в Херсоні
• Закінчила Херсонський державний аграрний університет
• Балотувалася до Херсонської міської ради в 2015 році від «Радикальної партії Олега Ляшка»
• Пройшла до ради за списком у 2018 році, фактично отримала повноваження влітку 2020-го

У жовтні 2018 року Херсонська міська рада повідомила про смерть одного з депутатів, представника «Радикальної партії» Олександра Васильєва. За законом, його місце в раді мала зайняти наступна кандидатка за списком від партії – Юлія Єременко. Але на практиці все виявилося не так просто, і на момент розмови з Радіо Свободи Єременко обіймає свою посаду неповні чотири місяці.

У 2014 році місцева підприємиця Юлія Єременко вирішила приєднатися до загону швидкого реагування Червоного Хреста. Вона розповідає, що її спонукало бажання навчитися надавати першу допомогу, особливо зважаючи на місце проживання – у східній області, що межує з анексованим Кримом.

«Я вважала, що наша прикордонна область є небезпечною і мені хотілося брати участь у житті міста. Я бачила себе у діяльності Червоного Хреста як волонтерка, як людина, яка може надати першу допомогу, якщо якісь будуть небезпечні ситуації чи почнуться бойові дії в Херсонській області. І я хотіла мати знання, щоб навчити близьких людей, якомога більше людей надати собі першу медичну допомогу», – згадує вона.

Тоді ж молода жінка познайомилася з місцевими активістами, деякі з них потім пішли в політику. Сама Єременко балотувалася від «Радикальної партії». Пояснює вибір політичної сили тим, що для неї принциповою була проукраїнська направленість, а також пропозицією від представника місцевого осередку партії.

«Один із моїх знайомих брав активну участь у херсонському Майдані. Він на той час був в обласній організації, запропонував мені брати участь у виборах, я погодилася. Мені була небайдужа доля нашого міста, якщо я бачу, що зміни не відбуваються, наше місто є останнім за всіма показниками в рейтингу міст України не перший рік, вже п'ять років я це спостерігаю. Ця ситуація для мене небайдужа, тому що я тут народилася, я люблю це місто, в мене живуть тут мої діти, мені хотілося б, щоб у Херсоні було краще жити».

Щодо принаймні деяких рейтингів депутатка не перебільшує: Херсон посів останнє місце в індексі конкурентоспроможності міст України за 2019/2020 роки, а також в останньому рейтингу комфортності міст від журналу «Фокус» (у 2013-му місто було на 26 сходинці з 50 очками).

Сукня замість мандата

На виборах 2015 року до міської ради Херсона пройшли троє кандидатів від «Радикальної партії». Єременко, не потрапивши до органу самоврядування, продовжила займатися громадською діяльністю. Але в жовтні 2018 року помер один із чинних депутатів-«радикалів», 58-річний Олександр Васильєв.

Єременко отримала повідомлення про те, що, як наступна за чергою кандидатка від партії, проходить до ради. За її словами, зі свого боку, вона виконала всі необхідні процедури: у належний термін написала заяву про згоду бути депутаткою та надала потрібні документи. Далі Херсонська міська рада мала повідомити територіальну виборчу комісію. Але тут щось пішло не так.

«Територіальна комісія має право замінити (кандидата), ніщо їй не забороняє це робити, тобто це відбувається завжди таким чином. Але на той час мені запропонували відмовитися від депутатського мандату, одразу після того. Я не погодилася, тому що коли я йшла до виборців, до людей, розмовляла з ними, в мене не було на меті потім продаватися», – розповідає вона.

Єременко не називає імені того, хто пропонував їй відмовитися від мандату, але зазначає, що це – один із наступних за чергою кандидатів у депутати від її партії, який отримав би мандат в разі її відмови.

«Одна із зустрічей із наступним за черговістю кандидатом завершилася тим, що він мені запропонував відмовитися від мандату, взяти кошти і піти купити собі сукню. Вибачте, попри те, що я жінка, я виховую двох дітей сама, я в змозі купити собі сукню і ліпше нехай він собі купить мізки. В мене різка позиція з цього приводу, але це було дуже неприємно. Я, коли йшла на сесію, купила собі нову сукню, – згадує депутатка і після паузи додає: – Я маю змогу купити собі сукню, не торгуючи мандатом».

Як повідомляли херсонські медіа, місцева виборча комісія та міська рада відмовляли Єременко в мандаті, посилаючись на відсутність потрібних документів, що сама жінка заперечувала.

«Мені запропонували відмовитися від депутатського мандату»

Справа дійшла до суду, потім – до апеляції. Зрештою в червні 2020 року Херсонська міська виборча комісія затвердила постанову про визнання Єременко депутаткою.

«З того, що мені допомогло – напевно, підтримка моїх друзів, колег, різних громадських організацій, юридична підтримка, постійне заохочення і підбадьорювання… І депутати різних політичних партій, і різні громадські організації, абсолютно ніяк не пов'язані, ніяк зі мною не перетинаючись в громадській діяльності, в житті, але побачивши, що є якась несправедлива ситуація і людина чогось хоче, йдуть назустріч і допомагають. Це дивовижно, але дуже приємно», – каже новообрана депутатка.

Єременко визнає, що кілька місяців – це недовгий період для депутатської роботи. Головним здобутком вона вважає формування команди, з якою може працювати. Також перераховує напрямки, які вважає для себе пріоритетними: відкритість роботи ради, звітування комунальних підприємств, благоустрій.

«Міська рада упускає в тому, що вони не висвітлюють те позитивне, що роблять протягом цього часу. Дуже багато йде негативу з різних політичних партій, тобто це лише боротьба між політичними партіями або певними групами депутатів, які займаються суто політикою і зовсім не дбають про місто», – додає вона.

Згадує, що на самому початку роботи довелося зіткнутися з конфліктом між учасниками бойових дій і перевізниками громадського транспорту. Міська влада тимчасово скасувала пільгові перевезення для пенсіонерів на початку карантину, а перевізники відмовилися безкоштовно возити всіх пільговиків, у тому числі – ветеранів.

«На моє звернення в управління транспорту зібралися перевізники, я запросила учасників бойових дій, їхню активну частину, і ми провели бесіду, знайшли точки вирішення цієї ситуації. Вони між собою поспілкувалися, знайшли порозуміння».

Крім того, Єременко, яка долучилася до своїх колег фактично перед виборами, розповідає, що її вразила низька відвідуваність у раді: «Приходять люди в сесійну залу, вони плачуть, просять про допомогу, там згорів дах у будинку чи поламалися ліфти і люди не можуть місяцями піднятися на дев'ятий поверх, а депутати не приходять на сесію, витягають картки, зривають сесії просто тому що в них сьогодні немає їх питань на сесії».

Про Ляшка і кавуни

До політичної та громадської діяльності жінка працювала бухгалтеркою і займалася підприємництвом. Вона каже, що цей досвід дав уявлення про умови роботи малих підприємців у місті та виклики, особливо – в кризові часи. Позаяк робота депутатів не оплачується, зараз Єременко працює в громадському секторі.

Цього року вона також мала короткий досвід в журналістиці, але зауважує: суміщати роботу в медіа з політичною діяльністю не виходить навіть попри те, що її тексти були далекі від соціально-політичної тематики. Зате цей досвід, додає депутатка, показав їй брак незалежної журналістики, яка могла б висвітлювати бюджетні витрати в рідному місті.

«У підприємницькому секторі я стикалася з ситуацією, що жінку не ставлять на керівні ролі. Жінку не так сприймають в політиці, як чоловіка. Є певні ознаки сексизму, на жаль, у нашій країні так відбувається. Дехто з жінок відповідає мені: що ти таке говориш, цього немає, це все природньо, так має відбуватися. Але ні, так не має відбуватися. Для мене абсолютно рівні жінки і чоловіки. Але це правда, жінки певною мірою повинні зробити втричі більше, ніж чоловіки, щоб досягти певного успіху», – вважає Єременко.

Вона зізнається, що зробила такий висновок з власного досвіду, але не воліє вдаватися в деталі.

Зараз депутатка, попри те, що пройшла від «Радикальної партії», формально є позафракційною. За її словами, вирішила не вступати до фракції, аби залишатися незалежною в голосуваннях у сесійній залі. Попри це, Єременко публічно підтримує як власну політичну силу, так і її лідера Олега Ляшка, який в кінці жовтня боротиметься за повернення до Верховної Ради від 208-го виборчого округу. Вона каже, що особисто не помічала за очільником своєї партії сексистської риторики, в якій його неодноразово звинувачували.

Читайте також: Ексвіцеспікер, ексмер Маріуполя, дружина бізнес-партнера Портнова та напарниця Тищенка: хто хоче стати мером Києва? (частина 2)

Наприклад, у 2017 році, відповідаючи на виступ парламентарки від «Батьківщини» Альони Шкрум, Ляшко звернув увагу на її вік і зовнішність, за що зазнав критики. А в 2018 році його звинуватила в сексизмі тодішня віцеголова Верховної Ради Ірина Геращенко, яку голова «Радикальної партії» назвав «віцеголовихою».

«Він (Ляшко – ред.), на мою думку, дуже розумна і інтелігентна людина, і, якщо такі висловлювання були, я про них, наприклад, не чула. Може, я спеціально не шукала, але таких разючих сексистських висловлювань від Олега Валерійовича не чула», – каже Єременко.

Для депутатки каденція по суті майже одразу перейшла в передвиборчий період з усіма його подробицями. У вересні активісти руху «Чесно», який моніторить діяльність політиків, заявили про випадок «солодкого гречкосійства» у Херсоні – роздачу кавунів одним із депутатів виборцям. І, хоча йшлося про іншого депутата, на місці подій, за даними руху, була і Юлія Єременко.

На прохання прокоментувати цей інцидент вона згадує історію, що тягнеться вже два роки, з 2018-го – тоді в приміщенні міської ради побили журналістку Євгенію Вірлич, із якою Єременко знайома і публікувалася в одному локальному виданні «Кавун». Депутатка пояснює, що підтримує Вірлич і приходить на судові справи за її позовом проти нападниці.

«Чоловік цієї жінки, яка є нападницею в цій кримінальній справі, знімав на відео мою присутність і спеціально передав це відео, щоб висвітлили таким чином те, що відбувалося. Я багато часу приділяю спілкуванню з тими політичними діячами, нашими депутатами, яким довіряю і бачу, що їхня діяльність направлена на розвиток роботи міста», – каже вона і додає, що опинилася на заході, бо приїхала на запрошення.

«Чоловіки одне одного підтримують, а жінки – не завжди»

Українські виборці чомусь більше схильні довіряти чоловікам-«міцним господарникам», констатує Єременко. Натомість жінкам доводиться стикатися з порадами куховарити навіть на політичних посадах.

«Нещодавно було звернення до секретарки (Херсонської – ред.) міської ради: «Робиш добре пельмені, йди вари борщ». Попри своє ставлення до неї, я вважаю, що так не можна висловлюватися. Ну і в сесійній залі я постійно чую сексистські висловлювання. До чоловіків таких висловлювань немає. А до жінок – це стереотипні постійні якісь такі підкольчики… Напевно, якщо точково боротися саме з цією ситуацією, кожного дня доводити, що саме жінки будуть більше приділяти уваги вирішенню соціально важливих питань, то, може, ми поступово змінимо вже сталу думку херсонців чи в цілому українців, і вони звикнуть до того, що жінки розумні, як чоловіки, мають такі ж права», – припускає політикиня.

«Чомусь довіряють у нас у політиці більше чоловікам»

В цьому контексті вона позитивно відгукується про гендерні квоти, висловлюючи думку, що вони можуть допомогти зацікавленим жінкам потрапити до партійних списків, а відтак – і в органи самоврядування.

На питання про політичні амбіції Єременко відповідає, що сподівається на формування активної групи депутатів у Херсонській міській раді за результатами виборів.

«Я не збираюся нікуди їхати з цього міста, для мене результатом моєї політичної роботи будуть якісні зміни. Якщо я не зможу потрапити в міську раду після цих виборів, буду через громадську діяльність намагатися впроваджувати ті самі зміни».

Жінкам, які планують політичну кар’єру на місцевому рівні, Єременко радить «постійно навчатися» і підтримувати одна одну.

Кришки для консервації, троянди, морозиво і футбольний м’яч: на що ідуть політики заради перемоги на місцевих виборах? (частина 3)

«Дуже мало жінок знається на темі, скільки років жінки приділяють виборюванню кожного свого права: брати участь у виборах, працювати на роботі, особливо в деяких країнах не бути дискримінованими, стигматизованими. Століттями жінки виборюють свої права. Це потрібно розуміти і підтримувати жінок, котрі хочуть робити зміни і мають на це силу. Я вважаю, що жінок потрібно тільки підтримувати. Одна одну треба підтримувати. Бо чоловіки одне одного підтримують, а жінки – не завжди», – зауважує вона наостанок.

Інші матеріали проєкту #ЖіночаСправа:

• Олена Ніжельська – про скасування виборів у Сєвєродонецьку, почуття небезпеки та поради «варити борщ»
• Тетяна Вачиля – голова Холмка, яка три роки боролася за створення ОТГ на Закарпатті
• Ольга Матюшина – про «перевороти» в Коцюбинському, приєднання до Києва та закони фізики
• Ірина Ярмоленко: ексжурналістка, яка лобіювала Хартію гендерної рівності в Житомирі
• «Виборці оцінюють політиків не за статтю, а за діями» – Ірина Костенко
• Уляна Пак не раз чула від чоловіків, що політика не для жінки
• Лілія Леонідова говорить, що сексистський скандал і напад зробили її сильнішою

• Ольга Балицька – юристка, яка у Київраді протидіє забудовам (і не тільки)