«Без захисту»: зґвалтування неповнолітньої, умовний термін, реакція правозахисників та перегляд справи

Чи може бути за зґвалтування умовний термін? Чому суд ухвалив таке рішення? І на підставі чого прокуратура, після розголосу, як повідомив 27 березня Офіс генерального прокурора, готується оскаржити судовий вирок щодо сексуального насильства над неповнолітньою дівчиною? І чи буде покарання за поширення відео із сексуальним насиллям?

Рішення Воловецького райсуду Закарпатської області, який 16 березня 2023 року ухвалив вирок щодо трьох неповнолітніх, які вчинили сексуальне насильство щодо своєї неповнолітньої однокласниці, викликало гучний резонанс.

• Суд визнав підлітків винними за статтею про сексуальне насильство, вчинене групою осіб щодо неповнолітньої – ч. 3 ст. 153 ККУ, призначивши покарання – п'ять років позбавлення волі.
• Але і від цього покарання суд звільнив причетних до злочину, встановивши їм випробувальний термін на два роки та зобов’язавши кожного виплатити потерпілій по 60 тис. грн, задовільнивши позов про компенсацію моральної шкоди частково: потерпіла просила 450 тис. грн. Крім того, підлітки мають відшкодувати по 25,6 тис. грн за проведення експертиз.

Учинили насилля, зняли на відео і поширили

Причетні до злочину – двоє 15-річних та один 14-річний підліток – були однокласниками постраждалої. Інцидент стався ще 24 серпня 2021 року в одному із сіл Мукачівщини.

Дівчинка живе з бабусею, батьком, молодшими сестрою та братом, мама перебуває за кордоном.

«Будучи добре знайомими з потерпілою, хлопці запросили її до підвального приміщення у помешканні одного з них. Дівчина погодилася, однак потім, всупереч її волі, обвинувачені вчинили щодо неї дії сексуального характеру, знімаючи окремий епізод на відео», – коментує Радіо Свобода Катерина Хижняк, речниця Закарпатської обласної прокуратури.

Відео підлітки поширили у соцмережах, і тільки після того, як його передивилися однокласники, про наругу дізналася бабуся дівчинки. Вона написала заяву до поліції, але це вже було через три тижні після інциденту. Хлопців взяли під варту.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 152 ККУ (зґвалтування неповнолітньої групою осіб). За скоєне підліткам загрожувало до 12 років позбавлення волі.

За словами Катерини Хижняк, згодом слідчі отримали висновок судово-медичної експертизи, яким факт зґвалтування не підтвердили.

«Остаточно підтвердила це інформація, отримана від потерпілої вже під час розгляду справи по суті в суді. Натомість факт сексуального насильства, не пов’язаного з проникненням у тіло особи, таки мав місце, – каже речниця обласної прокуратури. – При цьому потерпіла висловила свою думку стосовно призначення покарання обвинуваченим, підтримавши суд щодо рішення про «умовну» міру покарання – ув’язнення зі встановленням іспитового строку. При ухваленні вироку суд зважив на те, що особи є неповнолітніми, раніше не судимими, повністю визнали вину та щиро розкаялись».

Як йдеться у рішенні Воловецького районного суду, ні класний керівник обвинувачених, ні шкільних психолог проблем з поведінкою не помічали, хлопці «володіли середнім рівнем успішності, брали участь у спортивних заходах школи». Місцева служба в справах дітей теж скарг не мала.

Окремого провадження щодо поширення відео відкрито не було.

Як пояснили у пресслужбі обласної прокуратури, створення дитячої порнографії це ст. 301-1 ККУ: «Хлопцям було по 14 років на той час, кримінальна відповідальність настає з 16 років. Є ряд винятків, (ці статті прописані в ст. 22 ККУ) однак ця стаття про розповсюдження порнографії в ці винятки не входить. Тобто особи в такому віці не є суб'єктами саме цього злочину».

Вже після розголосу Воловецький районний суд опублікував офіційне повідомлення, де повідомив: у ході судового процесу інтереси потерпілої були представлені законним представником- батьком та адвокатом. А представник служби в справах дітей був залучений судом за клопотанням самої потерпілої лише під час її допиту, оскільки вона не бажала давати покази в присутності законного представника – батька.

Інформація про вирок у справі швидко поширилася соцмережами, ще більшого розголосу надали не тільки правозахисниці, але блогери, військові, знаменитості. Найбільше обурила громадськість перекваліфікація статті і зменшення покарання, а також те, що ні школа, ні громада не підтримали постраждалу.

Чи має значення поведінка ґвалтівника у соціумі?

Що стосується насильства на сексуальному ґрунті, то звичайна поведінка особи, яка вчинила насильство, у соціумі не має ніякого значення, зазначають експерти.

«Я не бачила відео та не оглядала усіх матеріалів справи, проте з тексту судового рішення все таки видно, що мало місце проникнення як пальцями так і геніталіями, – коментує рішення суду Христина Кіт, голова ГО Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем», адвокатка. – Щодо встановлення умовного терміну відбування покарання у справах сексуального насильства. Так, Кримінально-процесуальний кодекс надає суду право встановлювати такий термін у таких категоріях злочинів. Чи справедливо це? Мабуть останні дискусії показали що ні».

Христина Кіт, голова ГО "Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем», адвокатка

Христина Кіт зауважує: суд може враховувати попередню поведінку обвинувачених при призначені міри покарання, але у справах сексуального насильства – це несправедливо.

«Бо навіть відмінники та надзвичайно тихі і зазвичай чемні у побуті люди можуть вчиняти сексуальне насильство. Це не має впливати на покарання, зважаючи на наслідки для потерпілих, які цей злочин несе», – додає правниця.

За її словами, у справах щодо сексуального насильства необхідно змінювати стандартний підхід до розслідування, зокрема, враховувати, що експертизи не можуть бути визначальними доказами, адже значна частина в силу різних причин, зокрема і фізіологічних, втрачається. І, як наслідок, справи закриваються.

У таких категоріях справ потрібно встановлювати більший строк давності притягнення до відповідальності, вважає експертка.

«Ми ще раз переконалися в тому, що потерпілі від сексуального насильства не одразу звертаються за допомогою і говорять про вчинений злочин.

Як наслідок, маємо ситуацію, коли експертизи не можуть нам показати ні тілесних ушкоджень, ні ушкоджень статевих органів, і часто ми втрачаємо інші докази, що є важливими. Тільки 50% справ про сексуальне насильство доходять до суду. За 6 місяців минулого року із 31 зареєстрованого кримінального правопорушення по ст. 153 КК сексуальне насильство, лише 16 дійшли до суду, це тенденції і попередніх років. Крім того, кримінальний процес у нас більше орієнтується на обвинуваченого, щоб процедура була стосовно нього дотримана, а не на потерпілого», – пояснює Христина Кіт.

Потерпіла не мала правової допомоги і підтримки

«Потерпіла не мала якісної правової допомоги», вважає Михайло Савчин, доктор юридичних наук, член науково-консультаційної ради при Голові ВР України.

«Крім того не враховано конфлікт інтересів, характеристики обвинуваченим даються із сільської ради, де працює мама одного із злочинців. Процедура порушується очевидно без балансу рівності сторін. Треба також виходити з того, що суддя зв'язана з тим, як прокуратура кваліфікувала злочин. Якщо брати алгоритм, як здійснювалося розслідування, то майже на кожному етапі ми бачимо дисбаланс. Тут має краще попрацювати прокуратура чи суддівство, хто недопрацював».

«Дорослі зробили все для того, щоб додатково травмувати вже травмовану дитину», – наголошує ґендерна експертка Маріанна Колодій Центру гендерної освіти УжНУ.

«Насильство є одним з найтяжчих видів злочинів і очевидно наше законодавство має передбачити норму, за якою умовне відбування покарання у таких видах злочинів буде неможливим, – переконана Маріанна Колодій – Реакція суспільства тому така бурхлива на цей вирок, бо показує: це несправедливо.

Чи можна в такій категорії справ розглядати медалі, відзнаки за успішність, марафон і так далі? Якби постраждала особа мала б, наприклад, незадовільні оцінки в школі, а кривдник – всі відмінні і якусь грамоту, то що?! Як це впливає? Адже з вироку видно, що хлопці визнали свою вину. І тут включилися батьки, педагогічні колективи з позитивними характеристиками.

Мені здається, використовувати такі методи у справах сексуального насильства недоречно, і це показує рівень професійних компетентностей педагогічних і соціальних працівників Воловеччини».

Маріанна Колодій, ґендерна експертка, Центру гендерної освіти УжНУ

Зі слів Маріанни Колодій, зазвичай, справи про зґвалтування – закриті, і розголос по них, має бути найменшим, щоб максимально захистити постраждалих, особливо, якщо вони неповнолітні.

«Дорослі люди наробили величезну кількість помилок і зробили все для того, щоб додатково травмувати вже травмовну дитину. Вони повинні нести дисциплінарне відповідальність.

Дівчинка не мала права суб'єктності на жодному етапів, завжди хтось представляв її інтереси, дорослі довели цю справу свідомо до до абсурду, – каже експертка. – Дитина не помилилася ніде, вона не приймала що до себе жодних рішень. Якщо правова система працює системно, злагоджено, то немає місця отаким ситуаціям кричущим перекваліфікації з однієї статті на іншу.

Мають нести відповідальність з одного боку кривдники, які вчинили злочин, з іншого – посадові особи органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів, які вели цей випадок і довели його до такого що суспільство максимально незадоволено вироком в такому складному злочині. Ми маємо справу з неповнолітньою дитиною, зараз дорослі люди зробили все для того, щоб вона ще раз пройшла через ці кола пекла. Через повторний перегляд цієї справи дівчинка буде ретравматизована».

Реакція влади

Через суспільний розголос на подію відреагувала обласна влада Закарпаття.

«У ... громаді працюють соцслужби, відповідні департаменти ОВА й Мукачівської РВА, вивчаються усі обставини, дії або можлива бездіяльність відповідальних посадових осіб ТГ, навчального закладу та інших», – написав на своїй офіційній сторінці у фейсбуці Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА.

Про контроль за цією справою заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, зауваживши, що «є сумніви щодо «неупередженості» та професійності представлення інтересів дівчинки».

«З метою встановлення обставин справи та встановлення позиції законних представників потерпілої, сьогодні представник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини здійснив візит безпосередньо за місцем проживання потерпілої, в ході якого поспілкувався з батьком та бабусею, які надали згоду щодо вжиття заходів направлених на відновлення прав дитини», – написав омбудсмен у телеграмі.

За словами Лубінця, секретаріат Уповноваженого ВРУ з прав людини ретельно проаналізує дії судді і прокуратури, направить листи відповідно до Вищої ради правосуддя, генпрокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Народна депутатка Інна Совсун також повідомила, що на розгляд парламенту подали законопроєкт змін до КПК.

«Ми з колегами подали законопроєкт №9093, що вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу в частині про укладення угоди про примирення та кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення», – заявила депутатка на офіційні сторінці у ФБ.

У разі, якщо законопроєкт стане законом, справи про зґвaлтyвання, ceкcyaльне насильство, домашнє насильство відкриватимуть без заяви потерпілої чи потерпілого, а примирення буде можливе виключно за ініціативою потерпілої. Зараз це положення діє лише щодо справ про домашнє насильство.

Відреагував і Офіс генерального прокурора, оприлюднивши заяву про те, що прокуратура готує оскарження судового вироку щодо сексуального насильства стосовно неповнолітньої на Воловеччині.

• У 2021 році Центр гідності дитини при УКУ ініціював проведення соціологічного опитування щодо сексуального насильства, пережитого в дитинстві. Соціологічна агенція «Фама» опитала 1600 жінок і чоловіків віком від 16 до 55 років із усіх українських регіонів. Близько 4% із опитаних заявили, що стали жертвами зґвалтування у дитинстві, а 23% ‒ про сексуальне насилля або домагання.
• Щодо поширення відео із відзнятим на ньому сексуальним насильством, то у цьому контексті правозахисники кажуть, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)14 вересня 2021 року виніс рішення у справі «Володіна проти Росії», яким визнав, що насильство в інтернеті є формою насильства щодо людини. Крім того, у справі Володіної суд визнав, що кібернасильство є тісно пов'язаним із офлайн насильством у житті.
• ЄСПЛ вказав на обов'язок держави захищати особу від кібернасильства. ЄСПЛ дав зрозуміти, що держава несе такі ж зобов'язання щодо актів онлайн насильства як і щодо офлайн насильства. А саме кожна держава зобов'язана ухвалити ефективні закони, запобігти насильству, провести ефективне розслідування випадків насильства щодо особи в інтернеті.