«Зернове яблуко розбрату» між Україною і Польщею: аргументи сторін

Чому українське зерно стало «яблуком розбрату» між Україною і Польщею, яка з перших днів повномасштабної війни Росії проти України є одним із найголовніших союзників і є країною, яка перша прийняла мільйони українських біженців? У чому суть проблеми? Та як її можна з користю для обох країн вирішити? Про це Радіо Свобода в ефірі програми Свобода. Ранок розпитало Тараса Качку, заступника міністра економіки України та Лукаша Адамського, заступника директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського.

• Із початку травня 2023 року Єврокомісія за наполяганням Польщі, Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії заборонила імпорт до цих країн українських пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику
• 15 вересня 2023 року Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме тимчасові обмеження щодо українського зерна, оскільки «Україна погодилася запровадити будь-які правові заходи (зокрема, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів,... щоб запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах».
• Польща, Угорщина та Словаччина заявили після цього, що одноосібно блокуватимуть імпорт української агропродукції до своїх країн. І припинили участь у Координаційній платформі, яка була створена під егідою Єврокомісії для розв'язання цього питання.
• 15 вересня міністр економічного розвитку і технологій Польщі Вальдемар Буда написав у твітері, що його країна «безстроково забороняє агроімпорт із України в односторонньому порядку».
• Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив 18 вересня, що уряд України пропонує ЄС та країнам-сусідам – Польщі, Угорщині, Словаччині – компроміс щодо української агропродукції, а у Міністерстві економіки України повідомили, що подали позов до Світової організації торгівлі проти цих країн.
• «Якщо Польща та Угорщина не погодяться на узгоджені з Єврокомісією заходи та не скасують односторонні заборони щодо наших товарів, ми ухвалимо рішення про заборону імпорту до України певних категорій товарів із зазначених країн», – написав голова українського уряду Шмигаль у Телеграм.
• Польща накладе ембарго на чергові українські агропродукти, якщо влада країни «підійматиме градус напруги у суперечці навколо збіжжя», заявив очільник польського уряду Матеуш Моравецький в ефірі Polsat News.

Тарас Качка, заступник міністра економіки України:

– Ми з самого початку вважаємо, що заборони, які запроваджувалися ще в квітні-місяці, вони абсолютно не потрібно і вони шкодять більше Польщі, ніж Україні.

Тому що польський ринок зерна для України не є принциповим, а принциповим є те, що не можна так абсолютно безпідставно, лише на думках, які висловлюються у публічному просторі, забороняти імпорт або експорт продукції. Тоді це б робила кожна компанія, яка б казала, що «а мені не подобаються дитячі іграшки, або сири, або автомобілі, давайте забороняти».

Таких заборон не повинно бути. Ні до кого. Ні до Польщі, ні до Німеччини, ні до кого.

Тому наше головне обурення полягає не в кількості, а полягає в тому, що робить Польща. І ця національна заборона, вона ще у квітні була неправильна. І ми домовилися з Європейською комісією працювати над тим, щоб знайти рішення з травня по 15 вересня. Ми його знайшли. Тому що ми з’ясували, що проблем немає. В тому сенсі, що об’єктивно ціна на зерно у Польщі є світовою ціною і ніяк Україна на цю ціну не впливає.

Тому наше рішення, яке ми досягли в п’ятницю (15 вересня) – це те, що Європейська Комісія усуває цю заборону як таку, що взагалі не влазить у жодні правила Світової організації торгівлі (СОТ).

Натомість Україна – плавно і дуже з обережністю поставившись до всіх застережень польських фермерів – буде узгоджувати потенційні постачання зерна в Польщу під правом сказати «ні» для будь-якої поставки з боку польського уряду.

Польський уряд вирішив, що їм не є цікаво слухати нас і запровадив національну заборону.

І питання з приводу наших обмежень (ймовірне обмеження на імпорт агропродукції з цих країн – ред.) – це останнє в черзі всіх цих подій, які відбувалися з квітня.

Ukraine -- Taras Kachka, an expert on international affairs, Kyiv, 13Dec2016

З квітня польська сторона чітко розуміє, що в них немає на внутрішньому ринку проблем, які б дозволяли вчиняти такі дії. І правових підстав для вчинення таких дій немає. І тому ми в принципі дуже довго наголошували, що нову заборону ми терпіти не будемо, тому що це дуже небезпечно для нашого експорту і у воєнний час, і в мирний час. І це так само небезпечно для всього експорту і Польщі, і Європейського Союзу.

Ми запропонували консенсус для Польщі. І ми наполягаємо далі, що цього консенсусу треба дотримуватися і скористатися з цього консенсусу.

Те, що запропонував український уряд, – це фактично врахування усіх без винятку побоювань польських фермерів. А те, що нас обурює, це те, що польський уряд думає, що є легші рішення, як, наприклад, заборона імпорту збіжжя. Лише в цьому є непорозуміння.

Ми хочемо ще раз і ще раз наголосити: те, що ми пропонуємо, те, що ми запропонували вже і в п’ятницю, і в понеділок, – це фактично врахування інтересів польських фермерів і для того, щоб зняти цю нікому не потрібну заборону, яка шкідлива, власне, для Польщі в першу чергу.

Ну, але на сьогоднішній день, я так розумію, польський уряд думає, а поки що ми ведемо дискусію у такому лише публічному форматі, на жаль. Хоча в нас є робочі механізми дискусії з Європейською комісією, і, як засвідчує, діалог з усіма іншими чотирма державами, в нас є конструктив. Навіть з тими державами, які ввели заборону.

Очевидно, що, якщо польська сторона, і далі буде наполягати на своєму праві, кожен раз як з рукава витягувати нові товари, які вона хоче заборонити – чи то борошно пшеничне, чи то ріпаковий шрот, як це вона зробила, то, очевидно, що ми не повинні це просто так залишати.

Ми в принципі не можемо собі дозволити, щоб з українським експортером так поводилися…

Я не хочу, але мушу діяти таким чином, щоб забороняти у відповідь польські продукти. Це буде найгірший сценарій, з усіх, які ми закладали.

Тому що знову ж таки базовий сценарій полягає в тому, що ми запропонували дуже дієвий механізм, який враховує інтереси польських аграріїв.

Виходить, що це ми дбаємо про інтереси польських аграріїв. А польський уряд фактично дає всьому світу приклад, що з польським фермером можна чинити так, як з українським.

В нас є робота Координаційної платформи з Європейським Союзом, в які входять всі п’ять членів. Ми і сьогодні продовжуємо дискусії. Польща може долучитися. Також ми відкриті на двосторонні консультації. На жаль, на сьогоднішній день в мене не заплановано ніяких двосторонніх консультацій з польською стороною.

Ми не будемо говорити мовою ультиматумів. Ми не повторюємо дії наших партнерів.

Лукаш Адамський, заступник директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського:

– Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія – це країни, які приймали до себе найбільшу частину української агропродукції і це дійсно призвело до великих проблем на внутрішньому ринку.

Можете порозмовляти з будь-яким польським фермером... У Польщі таких фермерів більше мільйона, і вони зазвичай, на відміну від України, мають по 10–15 гектарів. Це люди, які дуже залежать від кредитів, від цін. Всі кажуть, що такий необмежений імпорт в ситуації, коли в Україні є чорноземи, коли українські експортери не мусять виконувати певних фітосанітарних норм – це є поразка і великий клопіт для польського агроринку.

У Польщі це національний інтерес всіх партій, які зараз перебувають у стадії виборчих кампаній. Але тут усі кажуть одне, що не можемо допустити такого необмеженого імпорту українського збіжжя.

Тобто, йдеться саме про імпорт продукції з України, а не про його транспортування через країну.

Польща не блокуватиме транзит зерна, і не хоче блокувати. Польські політики розуміють, що це дуже важливо для України, щоб мати доходи до бюджету, щоб мати гроші і на соціальні виплати, і на армію.

Ніхто не хоче блокувати транзиту. Тут мова йде тільки про те, щоби ця продукція не потрапляла прямо до Польщі.

А після того, як Європейський Союз в такому жесті доброї волі чи привілеїв на початку війни скасував всі обмеження, то виявилося, що 40% української продукції, яка мала потрапляти десь до Африки, до Південної Америки, зупинялося в Польщі, в Угорщині, і в Словаччині.

І зараз Європейська комісія також під впливом Німеччини каже, що це європейська справа, що всі мають виконувати повноваження Європейського Союзу, це ж справа агроринку.

Але вони забувають сказати, що не може бути таких ситуацій, що саме ті країни, які сусіди України, непорівняно більше терплять від необмеженого імпорту, ніж країни Західної Європи.

Тому тут абсолютно не йде про заборону транзиту.

А риторика українського заступника міністра обурює польську громадську думку...

Виходить, що український міністр знає краще, що є польським національним інтересом, ніж польський уряд? Розумієте?!

Ця риторика дуже сильно зашкодила Україні.

І я, чесно, боюся того, що, зокрема, зараз, коли у Польщі йде виборча кампанія, цим можуть скористатися ті польські політичні сили, які вже дуже давно говорять, що польський уряд не вміє відстоювати польськи національних інтересів у відносинах з Україною.

І чому ця риторика – тут можна тільки спекулювати. Але у всякому разі це – шкідлива річ.

• Президент Польщі Анджей Дуда заявив 19 вересня в Нью-Йорку, що у справі українського зерна він та польський уряд твердо захищатимуть інтереси польських фермерів.
• Дуда сказав, що Польща хоче максимально допомогти Україні, але має відстоювати свої інтереси. Також він закликав Україну пам’ятати про допомогу, яку вона отримує від Польщі.
• Анджей Дуда також повідомив, що запланована зустріч із президентом Володимиром Зеленським не відбулася через перенесення часу його виступу на Асамблеї ООН і висловив сподівання, що розмова відбудеться пізніше.