Вступ до НАТО. Зеленський просить спланувати реформи в Україні?

Україна може отримати План дій щодо членства у НАТО, реалізації цього прагнення готові допомагати Литва та Польща, але все ж результат залежить від влади, очолюваної Володимиром Зеленським, від її здатності вчасно реалізовувати реформи, так оглядачі оцінюють перебіг міжнародної конференції у Литві.

Україна хоче отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дасть змогу перейти до наступного етапу інтеграції з НАТО. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час 4 Міжнародної конференції з питань реформ в Україні у Вільнюсі. За його словами, Україна прагне поглиблення військової взаємодії з альянсом, зокрема у статусі партнера з розширеними можливостями.

«Ми й надалі робитимемо все, щоб прискорити темп реформ, зокрема в рамках виконання річних національних програм під егідою комісії Україна-НАТО. Але вже сьогодні ми хотіли б отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дасть змогу перейти до наступного етапу нашої інтеграції з альянсом», – заявив Зеленський.

Президент Володимир Зеленський під час відкриття Четвертої Конференції з питань реформ в Україні на тему «Сильна Україна у сильній європейській та євроатлантичній родині». Вільнюс, 7 липня 2021 року

Володимир Зеленський уточнив, що говорить про узгоджені критерії, за якими оцінюватиметься успішність реформ та готовність України до членства в НАТО.

Втім, нині західні партнери не надто у захваті від темпів реформ в Україні, вважає політолог Євген Магда. За його словами, протягом двох років президенства Володимира Зеленського єдиною масштабною реформою став запуск ринку земель сільськогосподарського призначення.

«Бачимо продовження курсу на демонстрацію того, що «я вам нічого не винен». Разом з тим, він очікує, що наші західні партнери будуть більш чіткі у своїх діях. Це звучало вже неодноразово, що, мовляв, скажіть чітко, які ми маємо виконати реформи. З одного боку, в цьому є логіка, тому що дійсно перелік реформ – є потрібним для розуміння. Але, з іншого боку, замість того, щоб говорити: «Скажіть, які нам потрібні реформи», – треба ще щось зробити», – наголошує Магда.

Втім, план реформ та маркери їхньої успішності узгоджені зі західними партнерами – це вже перевірений досвідом спосіб привести Україну до чергового кроку інтеграції, нагадує політолог Володимир Фесенко. Крім того, на його думку, активізація діалогу про план щодо членства в НАТО для України – це вже крок отримання такого плану.

«Ефект вже є в тому сенсі, що це обговорюється – кілька років була пауза. Гадаю, що та сама модель, за якою вирішили питання з безвізом, тепер для України та Грузії буде застосована у питанні ПДЧ. Йдеться про виконання умов і зобов’язань для отримання ПДЧ. І дуже добре, що в Литві зараз сказали, що йдеться про конкретний план із конкретними датами. Це обговорюється саме тому, що Зеленський акцентував цю тему», – каже Фесенко.

Люблінський трикутник

Крім того, ще одним кроком до інтеграції стала декларація щодо підтримки членства України в ЄС та НАТО, підписана у Вільнюсі міністрами закордонних справ країн Люблінського трикутника – України, Литви та Польщі, вважає Володимир Фесенко.

«Люблінський трикутник – вже стала доволі геополітична конструкція. Вона достатньо ефективно працює з минулого року. Зараз у присутності керівника Європейської ради пана Мішеля була ухвалена ця декларація на підтримку євроатлантичних прагнень України. Це демонстрація партнерства з Україною, підтримки України з боку країн Європейського союзу. Для нас важливий процес розбудови активних партнерських відносин», – зауважує політолог.

Водночас і перебільшувати значення підписаної декларації не варто, радить Євген Магда. На його думку, західні партнери нині сприймають співпрацю з чинною владою України більш стримано, ніж про це йдеться в офіційних промовах.

«Добре, що пройшло засідання Люблінського трикутника. Це очікувано в такому контексті. Я би декларацію, підписану міністром закордонних справ, не перебільшував. Гадаю, те, що звучало з високої трибуни – це одне, а те, що звучало в кулуарах – це дещо інше», – каже Магда.

Справа наліво: міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, голова МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс і керівник МЗС Польщі Збігнєв Рау. Вільнюс, 7 липня 2021 року

В офіційній же заяві про підписання Люблінським трикутником документів глава МЗС України Дмитро Кулеба запевнив, що Литва і Польща не лише підтримують членство України в НАТО, а й докладатимуть зусиль до реалізації цього прагнення.

«Це декларація про спільну історичну спадщину та спільні цінності. В ньому ми констатуємо те, що об’єднує наші країни не лише в минулому, але і майбутньому. В майбутньому це, безумовно, єдина Європа. І Литва, і Польща у цій декларації підтверджують, що докладатимуть усіх зусиль, аби Україна стала членом НАТО та ЄС, підтримують Кримську платформу, засуджують російську агресію проти нашої держави», – зазначив Кулеба.

Міністр закордонних справ України також повідомив, що підписав зі своїми колегами з Польщі та Литви ще два документи: дорожню карта розвитку Люблінського трикутника, яка включає різні питання, від економіки до протидії гібридним загрозам; а також план заходів з протидії дезінформації.

Крім того, у Вільнюсі президент України Володимир Зеленський повідомив про свої очікування від співпраці зі Сполученими Штатами. Він сказав, що розраховує на допомогу США в завершенні війни на сході України завдяки їхньому приєднанню до переговорів у «нормандському форматі» або участі в будь-якому іншому паралельному форматі, а також наголосив, що очікує від зустрічі з президентом США Джо Байденом конкретики та співробітництва у сферах безпеки, оборони та економіки.