Президент України Володимир Зеленський погодиться на відновлення постачань російського аміаку трубопроводом через Україну лише в тому випадку, якщо Росія поверне військовополонених. Про це він сказав в інтерв’ю агентству Reuters. Аміак використовується для добрив.
«Я проти поставок аміаку з Росії через нашу територію. Я зробив би це тільки в обмін на наших полонених. Саме це я запропонував ООН», – сказав Зеленський.
Він додав, що Росія тримає під вартою більше українських солдатів, аніж Україна російських.
ООН закликає відновити роботу аміакопроводу Тольятті – Одеса, зупинену після російського вторгнення до України 24 лютого 2022 року. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш в інтерв’ю турецькому агентству Anadolu заявив, що ООН, Євросоюз та США «знову і знову повторюють», що західні санкції не поширюються на продукти харчування та добрива.
«Нам дуже потрібні російські добрива у момент, коли ми спостерігаємо кризу на ринку», – сказав Гутерріш. За його словами, у різних країнах люди перестали садити та сіяти, бо у них немає добрив.
Кремль відкинув умову Зеленського. «Хіба люди та аміак – це одне й те саме?» – відреагував на пропозицію України Дмитро Пєсков, прессекретар президента Росії Володимира Путіна.
Раніше Путін говорив, що Росія готова постачати на світовий ринок аміак, близько двох мільйонів тонн, «але є технічні питання, які потребують врегулювання».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Генсекретар ООН каже, що російські зерно та добрива мають потрапити на світові ринки ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Путін пригрозив припинити «постачання усього» і перемогти Україну: які реакції на новий шантаж Росії? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: США не погоджуються зі скаргами Росії щодо експорту харчів і добрив, але розглянуть їх – ДерждепМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.