Зеленський, Путін і «червоні лінії»: про що можуть говорити президенти України та Росії

Зустріч президентів України та Росії на Донбасі, в Москві або в Ватикані. Такими пропозиціями в останні два тижні обмінюються Володимир Зеленський та Володимир Путін. Частина експертів вважає таку зустріч малоймовірною, якщо Україна не йтиме на небезпечні поступки Кремлю. Відтак українські дипломати і представники опозиції закликають Зеленського не переходити «червоних ліній» щодо Донбасу, Криму та стратегічного прозахідного курсу України.

Що сказав Зеленський?

Президент України Володимир Зеленський запропонував президенту Росії Володимиру Путіну зустрітися і обговорити врегулювання українсько-російського збройного конфлікту на Донбасі. Про свою пропозицію український глава держави публічно згадував уже кілька разів.

• 20 квітня 2021 року Володимир Зеленський, підсумовуючи зустріч радників лідерів «нормандського формату», запропонував Путіну зустрітися в зоні бойових дій на сході України.

«Я щомісяця там буваю. Пане Путін! Я готовий піти ще далі та запропонувати вам зустрітися в будь-якій точці українського Донбасу, де триває війна», – заявив Зеленський.

• Напередодні, 16 квітня, за підсумками розмови з президентом Франції Емманюелем Макроном та з генеральною канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, Зеленський наголосив, що війна точиться між двома країнами (Україною та Росією):

«Мають бути виконані домовленості, досягнуті взимку 2019-го, коли країни – учасниці війни та країни, що допомагають з її закінченням, сиділи й говорили за одним столом. Обов’язково має бути припинено вогонь. Бо як інакше можна рухатися далі?» – озвучив український президент свою головну вимогу на переговорах про припинення війни на Донбасі.

• 26 квітня на брифінгу Зеленський заявив:

«Мені здається, що все йде до того, що ця зустріч відбудеться». Президент України визнав, що дав завдання керівнику свого офісу Андрію Єрмаку, щоб він зв'язався з адміністрацією президента Росії Володимира Путіна і щоб вони знайшли порозуміння про терміни та місце зустрічі.

«Головне – це суть, про що (говорити), а де, коли – це вже деталі», – вважає Зеленський.

Зеленський про зустріч із Путіним: неважливе місце, важливий зміст, а де – це вже деталі

• 28 квітня президент України в інтерв'ю італійському виданню La Repubblica не виключив, що зустріч може відбутися у Ватикані, а папа Римський Франциск виконуватиме роль посередника між Україною та Росією.

BBC повідомило з посиланням на свої джерела, що Ватикан попередньо погодився допомогти Зеленському в цих намірах.

Що сказав Путін?

Президент Росії Володимир Путін може обговорювати зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським питання двосторонніх відносин, але не ситуацію на Донбасі, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.

За його словами, у Кремлі схвалюють ініціативу президента України щодо проведення зустрічі з Путіним. При цьому Пєсков заявив, що Путін «чітко виклав» ставлення до змісту цього діалогу.

«Такий діалог може стосуватися лише проблематики двосторонніх відносин... Чесно кажучи, якщо ми правильно зрозуміли, президент України говорив саме про те, що Донбас треба обговорювати і для цього потрібна зустріч... Тому в будь-якому випадку має бути прояснено ще багато деталей», – сказав речник Путіна.

Сам російський президент 22 квітня заявив про готовність обговорити з українським колегою двосторонні відносини, але не бойові дії на Донбасі – у Москві «в будь-який зручний час».

Путін стверджує, що «останнім часом чинне керівництво України зробило дуже багато кроків, що руйнують російсько-українські відносини», але якщо президент Зеленський хоче розпочати відновлення таких відносин, Росія вітатиме це. Таку заяву Путін зробив під час переговорів із Олександром Лукашенком, цитують його російські державні інформагенції.

Що ж до зустрічі у Ватикані, то у Кремлі запевняють, що офіційної пропозиції про це ще не отримували.

Яка ймовірність зустрічі двох президентів?

За словами керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, він наразі не може озвучувати можливий час і місце майбутніх переговорів, але зустріч може стати «історичною», вважає він.

Українські експерти, опитані Радіо Свобода, оцінюють імовірність двосторонньої зустрічі Зеленського та Путіна по-різному.

Політолог Олеся Яхно вважає її малоймовірною, при цьому вона визнає, що своїми заявами про готовність зустрітися Путін і Зеленський переслідують власні політичні цілі.

Український дипломат, колишній міністр закордонних справ ​Володимир Огризко наголошує, що реальна зустріч глав двох держав у третій країні завжди передбачає ретельну підготовку, якої наразі немає.

Російський президент буде готовий зустрітися з українським лише за умови, що Україна відступить і відмовиться від своїх «червоних ліній», пояснює Володимир Огризко в коментарі Радіо Свобода.

«Теоретично Путін би погодився на таку зустріч – у випадку, якби Зеленський приїхав з «листом покаяння» і підписав всі вимоги Кремля: це інфільтрація «ЛДНР» в Україну на його умовах, проведення виборів до того, як російські війська залишать окупований Донбас, зміна Конституції та інші речі», – пояснює дипломат.

Два роки тому, пригадує він, Зеленський спробував погодитися на частину цих моментів, але отримав «чітку відповідь від громадянського суспільства» і зробив висновки. А отже, вважає Огризко, така зустріч з Путіним навряд чи можлива.

Зі свого боку політолог Володимир Фесенко назвав «сильним ходом» заклик Зеленського зустрітися – це публічний виклик Путіну, на який той буде змушений відповісти.

Що ж до часу самої зустрічі, то все залежатиме від графіків Зеленського і Путіна, а також від того, коли відбудеться очікувана зустріч господаря Кремля з президентом США Джозефом Байденом, зауважив експерт в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Українські «червоні лінії»

Після заяви Володимира Зеленського про те, що його зустріч із Путіним таки може відбутися, представники опозиції, експерти й дипломати почали публічно нагадувати йому про «червоні лінії»: українські переговорні позиції, від яких у жодному разі не можна відмовлятися.

Так, попередній президент України Петро Порошенко наводить п'ять «червоних ліній»:

• «Неприпустимість будь-якої ревізії конституційно закріпленого європейського та євроатлантичного курсу України», – закликав Порошенко.
• Ще одна «червона лінія», за його словами, – це неприпустимість поступок «у питанні національної ідентичності, а саме української мови і української церкви».
• Жодних виборів на непідконтрольних Києву територіях Донбасу, «до повноцінного і чіткого, всеохопного гарантування безпеки, деокупації і відновлення контролю над кордоном», вважає Порошенко.
• Неприйнятними є будь-які компроміси в питанні Криму, зокрема і щодо постачання води, «аж поки півострів не повернеться під суверенітет України», наголошує п'ятий президент України.
• «Ніяких пробачень Путіну за його агресію. Судові позови і справи для притягнення до відповідальності Кремля мають і далі бути в пріоритеті», – окреслив Порошенко п'яту «червону лінію».

В цілому ці тези збігаються з нинішньою офіційною позицією України.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наступного ж дня запевнив, що Україна не вестиме переговорів з бойовиками угруповань «Л/ДНР».

Що ж до відновлення постачання води для окупованого Криму, то колишній прем'єр Автономної Республіки Крим і радник Офісу президента Сергій Куніцин припускає, що Київ міг би розглянути таке прохання, якщо президент Росії Володимир Путін офіційно звернеться з проханням подати дніпровську воду в Крим.

«Ми маємо змусити Путіна просити воду в України, для нього це принизливо», – пояснює Куніцин в ефірі Радіо Крим.Реалії. ​

Його співрозмовник, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков вважає це неприпустимим – до повернення Криму під український контроль.

«Поїти російських солдатів, які здійснюють окупацію ‒ це все одно що продавати їм патрони, якими вони завтра будуть нас вбивати», – переконує посадовець.

Втім, останні події в Україні свідчать, що влада вже переходить «червоні лінії», ставлячи під загрозу реформи та партнерство із Заходом, стверджує український дипломат, колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян. На його думку, це виглядає саме як підготовка до зустрічі Зеленського із Путіним.

«Нинішні гучні звільнення та анонсовані гучні призначення в Україні мені чітко нагадують часи Віктора Януковича, а також пізнього Леоніда Кучми, коли будь-яким контактам з російськими чиновниками передували такі речі. Тобто, звільняють «неугодних» людей і вибудовують вертикаль, комфортну для Москви. А зараз вбивають «двох зайців»: звільняється команда «Нафтогазу» і водночас забивається черговий клин між Україною та Заходом», – вважає дипломат.

Теми для розмови, «підводні камені» й контекст

На думку Володимира Огризка, Зеленський та Путін мають теми для розмови (зокрема, Донбас та Крим), однак сама розмова навряд чи відбудеться через те, що російський президент має інші наміри.

«Путін вважає, що проводити двосторонню зустріч з Зеленським – не його рівень. Він готовий говорити з «сильними світу цього», зокрема з Джозефом Байденом. Те, що робить Україна – виглядає як дитяча спроба порозумітися, попри те, що для цього немає жодних підстав», – стверджує ексміністр закордонних справ України.

Ймовірна двостороння зустріч є вкрай ризикованою, оскільки не має тих запобіжників, які передбачає «нормандський формат» переговорів, пояснює український дипломат, колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Путін не хоче піднімати питання Донбасу (переадресовує на рівень нижче), не хоче обговорювати Криму. Натомість він готовий обговорювати двосторонні відносини, питання мови та церкви в Україні. А ці речі є «червоними лініями», обговорювати їх неприпустимо. Тому я не знаю, навіщо ця зустріч, окрім як через маніакальне бажання Зеленського зустрітися з Путіним», – наголошує дипломат і експосадовець.

З іншого боку, додає він, двосторонній формат переговорів дає змогу кожній стороні трактувати домовленості по-своєму і відкриває простір для російських маніпуляцій. І саме для того, щоб їх не було, і започаткували чотиристоронній «нормандський формат», пояснює Омелян.

І Володимир Зеленський, і Володимир Путін використовують заяви про готовність зустрітися передовсім як спосіб заявити свої позиції як всередині України та Росії, так і на міжнародній арені, пояснює мотиви обох глав держав політолог Олеся Яхно. Причому вона закликає сприймати заяви Зеленського і Путіна в контексті інших важливих міжнародних подій, які плануються.

«На мою думку, в близькій перспективі такої зустрічі не буде з імовірністю 99%. Мета – внутрішньополітичний піар обох сторін, а також це нагода зафіксувати свою позицію на зовнішньополітичному рівні, – пояснює експертка. – Ці посили робляться з огляду на кілька значущих міжнародних подій. Це саміт «Групи семи» 11-13 червня (де можуть обговорюватися українсько-російські теми), це саміт НАТО 14 червня та червневий саміт США-ЄС, а також можлива зустріч Путіна і Байдена та ймовірний візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Києва».

Олеся Яхно попереджає, що заява про готовність зустрітися з опонентом і обговорити припинення бойових дій має одноразовий політичний ефект – якщо ця зустріч малоймовірна. Тоді як повторні заклики зустрітися, ідеї щодо нових локацій просто доводитимуть ситуацію до абсурду, каже вона.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».