Наприкінці березня виповниться рівно два роки від історичних виборів президента України, на яких із великою різницею переміг Володимир Зеленський. За ці два роки від нього та його пресслужби часто можна було почути словосполучення «особистий контроль». Хтось його вже використовує у політичних жартах, хтось вимагає саме такого контролю від президента, хтось вдячний, бо отримав результат, але є люди, які досі чекають на розв’язання проблеми, бо глава держави пообіцяв.
Радіо Свобода у програмі «Коротка пам’ять» аналізує деякі з проблем, які Володимир Зеленський взяв на «особистий контроль».
Щонайменше 20 разів він використовував це словосполучення у різних проблемних ситуаціях. Чимало таких випадків припали на літо та початок осені 2020-го.
Контроль над картоплярством
«Зеленський пообіцяв взяти під особистий контроль розвиток вітчизняного картоплярства» – такі заголовки новин можна було побачити влітку 2020-го.
Картоплярі поскаржилися президенту, що без державної підтримки галузь занепадає і українці все більше споживають російської та білоруської картоплі, бо вона дешевша.
Більше того, в картоплярів був план розвитку галузі, але у владних кабінетах їх до того, як втрутився президент, не слухали, розповідають в Українській асоціації виробників картоплі.
Основне завдання нашої концепції – це забезпечити Україну власною картоплею, щоб ми не імпортували їїСергій Рибалко
Взимку 2021 року картоплярі отримали фінансування на підтримку галузі у сумі 60 мільйонів гривень, а до того уряд затвердив концепцію розвитку картоплярства.
«Основне завдання нашої концепції – це забезпечити Україну власною картоплею, щоб ми не імпортували її. Програма розрахована на 5 років і на те, щоб збільшити виробництво промислової картоплі на 500-700 тисяч тонн. Для цього потрібно будувати сховища. Наступне питання – переробка: планується побудувати заводи з переробки картоплі. Два заводи з переробки на картоплю-фрі і два заводи для переробки картоплі на пластівці. Пластівці – це суха картопля. Вся наша армія на 50% харчується з сухої картоплі, але закуповуємо ми зараз ці сухпайки в Росії», – розповів в коментарі Радіо Свобода віцепрезидент Української асоціації виробників картоплі Сергій Рибалко.
60 мільйонів гривень – це лише 0,5% від суми, необхідної для розвитку галузі, і 35% від того, що просили картоплярі. Але вони вдячні та раді і такому початку.
Контроль вакцинації
25 липня 2020 року президент Володимир Зеленський заявив, що контролює, аби Україна була серед перших країн, які матимуть змогу придбати вакцину проти коронавірусу, коли її винайдуть.
Втім, вакцинація в Україні розпочалася лише у лютому 2021 року, коли більшість країн вже кілька місяців щеплювали своїх громадян. Випередили Україну в цьому питанні і такі країни, як Гвінея, Чилі, Єгипет, Зімбабве.
Вакцинація в Одесі, березень 2021 року
Контроль на сході
«Президент Володимир Зеленський тримає під особистим контролем ситуацію з убивством військового медика та пораненням бійців під час евакуації тіла загиблого військовослужбовця в районі Зайцевого Донецької області», – про це йшлося офіційному повідомленні 14 липня 2020 року
Одним із загиблих тоді виявився сержант Ярослав Журавель, саме та людина, яка на оприлюдненому відео з коптера надає собі допомогу. Він був живим, але помер, так і не евакуйований з поля бою.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Загинув від поранень, бо не дали евакуювати. Історія третього загиблого під Зайцевим – Ярослава ЖуравляБатько загиблого на сході України військовослужбовця Сергій Журавель подав заяву до Державного бюро розслідувань та Генпрокуратури, де звинувачує президента Володимира Зеленського у смерті свого сина й вимагає відкрити проти нього справу.
Печерський суд зобов’язав ДБР відкрити провадження.
Сергій Журавель, батько Ярослава Журавля, який загинув під Зайцевим на Донбасі, намагаючись забрати із «сірої зони» тіло свого загиблого командира
«Міграція» сміття річкою до Угорщини
Володимир Зеленський також брав під контроль проблему сплаву закарпатського сміття до Угорщини річкою Тиса.
«Після листа угорського президента щодо сміття, яке щоразу паводок несе із України в сусідню країну, Володимир Зеленський узяв вирішення цієї проблеми під особистий контроль», – так на офіційному сайті про це заявив голова Закарпатської ОДА.
За перші два місяці 2021 року в річку Тиса потрапило 1500 метрів кубічних відходів українського та румунського походженняІштван Ійдярто
Радіо Свобода звернулося до посольства Угорщини в Україні, аби дізнатися, чи покращилася ситуація. Надзвичайний і повноважний посол Угорщини Іштван Ійдярто відповів, що ситуація не те, що не покращилася, а навіть погіршилася.
«За перші два місяці 2021 року в річку Тиса потрапило 1500 метрів кубічних відходів українського та румунського походження, тоді як раніше така кількість сміття фіксувалася протягом року. Відходи українського походження потрапляють в річку двома шляхами: з одного боку, безпосередньо з України в річку Тиса, а з іншого боку, через річки Латориця та Борог з боку Словаччини. Через високий рівень води компетентні угорські водні органи змогли виловити лише 70% сміття, решта продовжила свій рух річкою», – відповів посол Угорщини.
5 лютого від міста Рахів, на угорській стороні кордону біля населеного пункту Тисабеч, 30-40 одиниць плаваючих неорганічних відходів, а по річці Сомеш зі сторони Румунії біля угорського населеного пункту Ченгер – 60-80 одиниць. Через велику кількість комунальних відходів Верхнє-Тисайська водна дирекція Угорщини була змушена оголосити третій рівень готовності до санації води. Санаційний поплавковий парк спрямували до мосту міста Вашарошнамень, де встановили частковий річковий бар’єр, йдеться у відповіді на запит.
«Наприкінці січня громадська організація «Кубок ПЕТ» через забруднення річки Латориця звернулася до голови Закарпатської ОДА з проханням допомогти у ліквідації бар’єру відходів, втім, відповіді не отримали», – зазначив посол Угорщини.
Частковий річковий бар’єр для сміття. Місто Вашарошнамень, Угорщина, лютий 2021 року. Фото: посольство Угорщини в Україні
Допомога постраждалим від вибуху на Позняках
В червні 2020 року в Києві через вибух газу у дев’ятиповерхівці на Позняках загинули п’ятеро людей і без житла залишилися 40 сімей. Володимир Зеленський заявив, що тримає на особистому контролі питання швидкої закупівлі квартир для всіх, хто постраждав унаслідок цієї надзвичайної ситуації.Наприкінці червня Володимир Зеленський вручив постраждалим перші сертифікати на квартири.
«Перші 12 сертифікатів віддамо, а всім іншим – впродовж місяця. Це – нове житло, добудується, і все впродовж місяця віддамо», – сказав тоді президент.
Та як виявилося, отримати право власності на квартири складніше, ніж сертифікати.
І от під Новий рік на сайті Офісу президента з’явилося повідомлення, що глава держави «вкотре виконує свою обіцянку» і всі 40 родин отримують «омріяне житло» – йшлося в заяві із посиланням на депутатку від «Слуги народу» Лесю Забуранну.
Відтоді минуло ще понад 2 місяці, і в коментарі Радіо Свобода координаторка ініціативної групи Марина Писаненко розповіла про стан справ.
«На сьогоднішній день право власності мають 24 родини, це остання інформація, яку я маю. Тобто 16 родин продовжують чекати права власності, з них 6 родин, в яких будинок навіть недобудований, тобто вони отримають право власності взагалі невідомо коли», – розповіла координаторка, яка сама є постраждалою.
Наразі лише одна родина заселилася в нове житло, адже в квартирах ще не проведені всі комунікації.
Обіцянка, за оцінкою координаторки ініціативної групи, виконана частково.
Пожежі на Луганщині
Під особистий контроль Володимир Зеленський брав і допомогу постраждалим від пожеж на Луганщині. Уряд оперативно виділив кошти: тим, хто втратив житло, призначили 300 тисяч гривень допомоги, за пошкоджений будинок – 50 тисяч гривень на ремонт.
Втім, не всі змогли отримати ці гроші, до організації «Восток SOS» за допомогою зверталося чимало людей, продовжують звертатися і досі.
Проблема полягає в документальному оформленні, адже у селах люди не завжди оформлювали спадщину належним чином, пояснює юрист організації «Восток SOS» Сергій Шпилєвой.
За його словами, втручання президента допомогло вирішити ці моменти на урядовому рівні. Втім, на місцевому рівні оформлення документів продовжують виникати перешкоди для постраждалих, які допомагають подолати в громадській організації, наскільки це можливо.
Your browser doesn’t support HTML5
«Якби мене не підібрала машина, я б згоріла» – очевидиця про пожежі на Луганщині
Місія: повернути дівчину із собачкою з Уханю
Володимир Зеленський взяв під особистий контроль повернення з Уханю українки Анастасії Зінченко, яка відмовилась евакуйовуватись без свого собаки.
21 лютого 2020 року президент подзвонив українці в Ухань і пообіцяв її доставити додому, але врешті дівчина діставалася своїми силами через три місяці після дзвінка.
Українка розповіла на своїй сторінці в Instagram, що самостійно прилетіла літаком з Китаю до Білорусі, а звідти приїхала автівкою в Україну.
Вона додала, що Білорусь ніякого стосунку до її повернення не має, просто ця країна не закривала кордони і продовжувала приймати рейси з Китаю. Собаку Анастасія вивезла по тому ж паспорту, який подавала на евакуацію в лютому.
Президент брав під особистий контроль ситуацію зі зловмисником в Луцьку, який захопив заручників в автобусі і погрожував зброєю та вибухівкою. Володимир Зеленський виконав вимогу чоловіка і сказав публічно фразу, яку він просив, після чого той здався і відпустив заручників.
Також президент заявляв про «особистий контроль» питання дотримання карантинних обмежень під час Великодніх богослужінь та закупівлю захисних засобів для медиків.
У 2019 році Зеленський обіцяв, що замовники нападу на Катерину Гандзюк будуть знайдені і покарані. Однак на лаві підсудних опинилися лише виконавці убивства з особливою жорстокістю. А під час обміну колишніх «беркутівців» президент запевнив, що до кінця будуть доведені і справи Майдану.
Радіо Свобода звернулося до Офісу президента із запитом і проханням надати свою позицію по питаннях, які президент тримав на «особистому контролі». Відтоді минуло більше від двох тижнів і, попри намагання отримати будь-яку зворотну комунікацію, відповіді ми не отримали.