Наскільки ймовірний в Україні «державний переворот», про підготовку якого згадав під час пресмарафону президент України Володимир Зеленський? Хто зацікавлений у поваленні влади, і чому в цьому контексті згадали Ріната Ахметова? І зрештою, якого ефекту хотіли досягти заявою про ризик перевороту президент і його офіс? На ці та інші запитання Радіо Свобода відповіли експерти та представники безпекового комітету Верховної Ради.
Заява президента України Володимира Зеленського про «підготовку спроби державного перевороту» в Україні стала чи не найбільш резонансною частиною його великої пресконференції 26 листопада.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський про державний переворот і Ахметова, «вагнерівців» та Єрмака, ЄС і Росію. Стисло про пресмарафон президентаЗеленський уточнив, що, за його даними, спробу перевороту за участю «представників Росії» планували в перших числах грудня цього року. І додав, що в неї нібито «втягували» бізнесмена Ріната Ахметова.
Що означає ця заява глави держави та наскільки ймовірним є зараз державний переворот в Україні, зокрема й за участі великого бізнесу?
Спроба державного перевороту: хто зацікавлений
В політичній кризі та в дестабілізації України, а також у сценарії «державного перевороту» найбільше зацікавлений Кремль, таку думку висловив у коментарі Радіо Свобода голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Дестабілізація може стати підставою для втручання РосіїВолодимир Фесенко
«Ризик (політичної кризи та дестабілізації) – безумовно є. Провокації під час масових протестних акцій ми бачили й раніше: причому і при (Петрі) Порошенку, і при (Володимирі) Зеленському. Такий ризик зберігається і зараз. А те, що Росія зацікавлена у провокуванні гострої політичної кризи – в цьому переконані багато спостерігачів і в Україні, і за її межами. Саме це може стати підставою для втручання Росії у внутрішні справи України, як це вже було на початку 2014 року», – зазначає Фесенко.
Також він згадує повідомлення CNN про те, що США попередили Україну про ведення ФСБ Росії дестабілізуючої діяльності всередині України, зокрема для того, щоб розбурхати суспільство проти чинного президента.
Про «руку Кремля» у можливій спробі державного перевороту згадує також член «безпекового» парламентського комітету, депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський, який також є представником президента в Конституційному суді.
«Як депутат профільного комітету я отримую інформацію (зокрема її надає нам розвідувальне співтовариство) про те, що такий варіант розвитку подій дуже хотіла б бачити Російська Федерація. І вона все для цього робить», – каже депутат монобільшості.
Він уточнює, що подібне бачення ситуації мають як українські розвідники, так і розвідслужби деяких західних держав.
Заяви про «підготовку державного перевороту» виглядають непереконливо, а це – ризик втрати довіри західних партнерів в умовах реальної російської загрози, говорить керівник Інституту світової політики Євген Магда.
Мені дуже не хочеться, щоб було як із хлопчиком, що кричав «Вовки!»Євген Магда
«Скептично ставлюся до заяви Зеленського, тому що хотілося б почути докази. І побачити кроки з протидії можливому заколоту в юридичній площині, затримання, нейтралізацію заколотників. А цих дій – немає. Мені дуже не хочеться, щоб було як із хлопчиком, що кричав «Вовки!». А потім опинився сам на сам з сірою зграєю. А в України ця сіра зграя - вже стоїть на кордонах», – наголошує експерт.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Важливі докази, де вони? Західні оглядачі про заяву Зеленського щодо держперевороту
Чи може бути зацікавлений у «державному перевороті» бізнесмен Рінат Ахметов, про якого в цьому контексті згадував Зеленський?
Євген Магда вважає, що представнику великого бізнесу це просто непотрібно.
«Найбагатший український громадянин, в бізнесі якого – все добре. Переворот – це завжди гра ва-банк. А навіщо йти ва-банк тому, хто вже має все? В останні роки Ахметов намагається робити бізнес за західними стандартами. Чи потрібно йому це все руйнувати і робити переворот?» – запитує експерт.
Між тим, Володимир Фесенко нагадує слова Зеленського про те, що Ахметова саме «намагаються втягнути» в це, а отже, він не є рушійною силою. Заколотників, проте, можуть цікавити його фінансовий та медійний вплив, зауважує політолог. Також він не виключає, що до можливої дестабілізації можуть залучати певні опозиційні політичні сили. Наразі ризик участі Ріната Ахметова у спробі перевороту – невеликий, зауважує Федір Веніславський.
«Рінат Ахметов – достатньо розумна людина, і після заяви Зеленського ризики втягування його в це все істотно зменшилися», – підсумовує провладний депутат.
Ахметов назвав заяви про втягування його в «переворот» «суцільною брехнею»
Рінат Ахметов у коментарі Радіо Свобода заперечив інформацію про свою причетність до підготовки держперевороту.
«Інформація, оприлюднена Володимиром Зеленським про нібито втягування мене в якийсь держпереворот, є суцільною брехнею. Мене обурює поширення цієї брехні, незалежно від того, якими мотивами керується Президент», – зазначив Ахметов у письмовому коментарі Радіо Свобода.
Він також наголосив, що його позиція – «незалежна демократична та цілісна Україна з Кримом та моїм рідним Донбасом» – залишається незмінною, і що він її підтверджує своїми діями.
Експерти: державний переворот – малоймовірний. Ідеться скоріше про політичну кризу та дестабілізацію
«Державний переворот» у класичному розумінні в Україні – малоймовірний, до того ж, Зеленський вжив цю фразу в іншому значенні, стверджує Володимир Фесенко.
«Термін «переворот» – занадто сильний і має неоднозначні конотації: російська пропаганда вживає його на позначення Революції гідності, – каже Фесенко. – В заяві президента слово «переворот» вживається в публіцистичному значенні. Скоріше йдеться про ризики провокацій, які можуть спричинити гостру політичну кризу та дестабілізацію».
Федір Веніславський визнає, що Росія зацікавлена в державному перевороті в Україні, однак вважає, що наразі втілення цього задуму в життя є малоймовірним.
Чи готові українці до масових протестів, які можуть бути використані як один з інструментів державного перевороту? Соціологи стверджують, що більшість українських громадян наразі не налаштовані виходити на масовий протест.
Олексій Ляшенко, аналітик компанії Research & Branding Group, не бачить нині істотного збільшення протестних настроїв в Україні. Проте він вказує на можливість дуже швидкої зміни ситуації.
«Протестні настрої в Україні не дуже збільшилися, якщо порівнювати з попередніми місяцями або з початком року. Більшість українців наразі не готова взяти участь у масовому протесті. Але ситуація мінлива. Такі явища, як Майдан, виникають раптово, коли з'являються відповідні обставини», – наводить експерт аналогії з Революцією гідності, відповідаючи Радіо Свобода.
Нині, як і раніше, лише близько 10% українців готові брати участь у масових протестних акціях, підсумовує Ляшенко.
Інші соціологи наводять відмінні цифри, але також вважають, що протестні настрої українців ще не стали критичними.
Київський міжнародний інститут соціології повідомляє, що у протестах з вимогою дострокових виборів президента України готові взяти участь 23,1% респондентів, з вимогою дострокових виборів до Верховної Ради – 24,1%.
Українці мають право протестувати проти чинної влади, мають право змінювати її достроково через вибори або імпічмент, а якщо влада виявилася негідною – то навіть шляхом повстання, як це сталося з вигнанням Віктора Януковича під час Революції гідності, наголошує політтехнолог Сергій Гайдай. Тому він вважає фразу Зеленського на пресконференції «не можна воювати проти... президента, обраного народом України» – «дивною» та «слабкою». Українці й зараз готові протестувати проти дій влади, але нині протести не сягнуть масштабів Революції гідності, відповів Сергій Гайдай Радіо Свобода.
Такий Майдан, як у 2013–14 роках, навряд чи будеСергій Гайдай
«Президент отримає протести від різних політичних сил та вимоги імпічменту, особливо після того, як він не просто мав суперечки з журналістами на пресконференції, а навіть вдався до тиску на них. Я маю на увазі справу проти Юрія Бутусова. Але такий Майдан, як у 2013–14 роках, навряд чи буде. Бо українці зрозуміли, що, на жаль, наслідки таких дій для країни можуть бути небезпечними», – пояснює політтехнолог, говорячи про ймовірність нової російської ескалації саме під час масових заворушень.
Натомість, на думку Сергія Гайдая, українці налаштовані дочекатися наступних виборів (планових чи дострокових), де Володимир Зеленський «вже не отримає такої підтримки, як у 2019 році».
Навіщо Зеленський заговорив про «переворот» публічно?
Сергій Гайдай не виключає, що згадка на пресконференції Зеленського про «переворот» і про Ріната Ахметова є спробою «змусити його до діалогу» в умовах «війни», яка триває поміж великим бізнесменом і главою держави.
Проте, додає політтехнолог, Зеленський при цьому припустився помилок.
«Треба було робити таку заяву на розширеній пресконференції, спільній з СБУ. З доказами і затриманням тих, хто замислює заколот... Якщо Зеленський не надасть підтверджень – він програє війну з Ахметовим», – уточнює Гайдай, згадуючи про те, що Рінат Ахметов швидко відповів на заяву Зеленського, назвавши її «брехнею».
Без доказів про «підготовку перевороту» і «втягування в це Ахметова» влада отримає подібні наслідки, які були після «вагнергейту», нагадує експерт.
Президент України Володимир Зеленський під час пресмарафону «30 запитань президенту України». Київ, 26 листопада 2021 року
Володимир Фесенко, між тим, вважає згадку про Ахметова в контексті «перевороту» закономірним наслідком «агресивної інформаційної війни, яку цей бізнесмен, на думку Фесенка, веде особисто проти Зеленського.
Заяви Зеленського про державний переворот можуть мати на меті як обґрунтування кадрових змін в силових структурах, так і демонстрацію того, що президент нікого і нічого не боїться, припускає Євген Магда. Але, додає він, це виглядає непереконливо.
«Ця заява – як фільм, в якому бракує дубля з переслідуванням заколотників, затриманнями та іншими «кіношними» ефектами. Проте команда Зеленського звикла знімати не шпигунські детективи чи бойовики, а комедійні серіали», – іронізує політолог.
При цьому Магда визнає, що Банкова змогла донести свою позицію до Заходу, зокрема дипломатичними каналами. І згадує заяву президента США Джозефа Байдена про ризик перевороту в Україні.
27 листопада президент США Джо Байден заявив, що «цілком можливо» проведе розмови з президентами України і Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним на тлі заяв про нарощування Москвою сил біля українського кордону і слів Зеленського про можливу підготовку перевороту за підтримки російських сил.
«Я занепокоєний. Дивіться, ми підтримуємо територіальну цілісність України, ми підтримуємо їхню здатність управляти своєю державою. І ми виступаємо проти того, що навіть віддалено наближається до того, про що говорили», – сказав Байден, відповідаючи 26 листопада на запитання про те, чи занепокоєний він ситуацією в Україні і розмовами про можливий переворот.
Днем раніше, 26 листопада в Києві президент України Володимир Зеленський заявив, що має інформацію про підготовку на 1-2 грудня за участю «представників Росії» спроби державного перевороту в Україні.
«Є великі виклики всередині нашої держави, які вже фіксують розвідки інших країн. Наприклад, отримали інформацію, що першого числа в нашій державі буде державний переворот. Мені здається, що це важлива інформація. 1-2 грудня», – сказав Зеленський під час спілкування з журналістами на своїй великій пресконференції.
Щодо того, хто є ініціатором цього перевороту, то, за словами Зеленського, він не може оприлюднювати цю інформацію.
«Я не можу ділитися тією інформацією, яку я не маю права оприлюднювати, поки що. Але можу сказати, що в нас є не тільки агентурна інформація, в нас є навіть звукова інформація, де представники з України, скажімо так, з представниками з Росії обговорюють участь Ріната Ахметова у державному перевороті в Україні, що буде залучено мільярд доларів, тощо», – сказав Зеленський.
Водночас президент наголосив, що бізнесмена Ріната Ахметова «підставляють» і що його оточення «його втягує в цю війну», і це «велика помилка».
Рінат Ахметов спростував те, що його можуть втягувати в переворот, назвавши заяву Зеленського «суцільною брехнею».
Росія зосередила понад 92 тисячі військовослужбовців біля кордонів України і готується до нападу наприкінці січня або початку лютого 2022 року, а оцінки термінів цієї атаки у розвідок США і України майже збігаються, повідомив голова Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Кирило Буданов.
Він уточнив, що ці зусилля включають організовані Росією протести супротивників вакцинації від коронавірусу. Також Росія спробує розпалити заворушення, пов’язані з економікою, енергопостачанням і справою про зрив захоплення найманців ПВК «Вагнера», додав очільник ГУР.
Російські психологічні операції використовуються, щоб показати: українська влада нібито «зрадила народ», сказав Буданов.
«Вони хочуть зробити ситуацію всередині країни все більш небезпечною, важкою та створити ситуацію, за якої ми повинні змінити уряд», – заявив Буданов.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Кулеба: Київ надасть партнерам дані щодо підготовки потенційного перевороту в Україні