Радіо Свобода зібрало думки досвідчених дипломатів та експертів-міжнародників про підсумки зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі – президента України Володимира Зеленського, президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Анґели Меркель і президента Росії Володимира Путіна. Зокрема, про небезпеки для України, які можна побачити з огляду на результати саміту.
Павло Клімкін
Павло Клімкін, міністр закордонних справ України 2014–2019 років:
«Найбільшу небезпеку для України, на мій погляд, становлять системні спроби Російської Федерації дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні», – зазначив Клімкін в коментарі для Радіо Свобода.
Під час обговорення підсумків зустрічі «нормандської четвірки» в ефірі «4 каналу» Клімкін сказав:
У французів є бажання вирішити проблему Донбасу частково за рахунок УкраїниПавло Клімкін
– Дуже відрізняється не так зміст, як тон того, що говорили Меркель і Макрон. Я був у Парижі, я багато з ким розмовляв, і я вважаю, що у французів є бажання вирішити проблему Донбасу частково за рахунок України. Не буду казати, що повністю, але частково за наш рахунок. Це мене турбує, бо це дуже небезпечна історія.
Я сподіваюся, що наступний саміт буде у Берліні. Думаю, що наступна зустріч вже не обійдеться без серйозного обговорення політичних питань.
У Парижі з політичних питань «з’їхали». «Формулу Штайнмаєра» начебто погодили, але «формули Штайнмаєра» окремо не існує. Це маразм сказати, що «формула Штайнмаєра» може працювати окремо.
Тому, хоч з політичних питань всі 9 грудня свідомо «з’їхали», але далі це робити не вдасться. Можна, звісно, довго «дрейфувати», але рано чи пізно доведеться у цих переговорах повернутися до політичних питань.
Росія організовуватиме провокації з обох сторін лінії розмежування. Це буде свідомо вибудована система провокацій – під умовною назвою «Донбасс не любят»
Я думаю, що в Росії є логіка кроків – яким чином на наступному саміті, чи на кількох наступних самітах, використати переговори у своїх інтересах, щоб повернутися до партнерства з Європою.
Тому, звісно, позиція Франції мене турбує, але у Франції є багато політиків і не тільки політиків, які не хочуть іти цим шляхом. Так що Франція – це Макрон і не тільки Макрон.
А небезпека!? Якщо прогрес на переговорах буде – поки я не впевнений, що він буде, – але якщо він буде, то Росія організовуватиме провокації з обох сторін лінії розмежування. Це класична поведінка Кремля у таких ситуаціях. Це буде свідомо вибудована система провокацій – під умовною назвою «Донбасс не любят», які будуть розкручуватися як ураган.
На мою думку, це одна із найбільш головних проблем на шляху до припинення бойових дій.
Головна логіка Кремля – розділити Україну. І українська влада повинна мати стратегію, як цьому запобігти. Поки, як мені здається, такої стратегії не розробили.
Володимир Зеленський
Володимир Огризко, міністр закордонних справ України 2007–2009 років:
Добре, що президент Зеленський дослухався до думки громадськості і озвучив її на саміті
– Дуже добре, що президент Зеленський дослухався до думки громадськості і озвучив її на саміті. Ми це побачили, коли президент України публічно – у присутності Макрона, Меркель, Путіна і міжнародних ЗМІ – назвав ті «червоні лінії», через які не переступить.
Позитивним є те, що Зеленський кілька разів вжив словосполучення «окуповані території», тобто опосередковано вказав на того, хто є винуватцем такого стану речей. Звичайно, що можна було висловитися чіткіше, однак не треба забувати, що у Володимира Зеленського мало досвіду у міжнародних переговорах.
Дужу добре, що президент України в присутності трьох лідерів країн і закордонної преси чітко заявив, що «і Донбас, і Крим – це Україна».
Путін промовчав, бо йому, на мою думку, не хотілося вступати у дискусію і акцентувати увагу на цьому. Путін розуміє, що ні Макрон, ні Меркель не можуть публічно визнати законною окупацію Криму. Тому, швидше за все, Путін вирішив зробити вигляд, що він того не почув.
Якби Захід зайняв жорстку позицію і продемонстрував політичну волю зупинити Путіна – Росія б змінила свою політику
Хоча Путін все одно відчуває, що йому багато дозволено. Якби країни, які мають реальний вплив, зайняли жорстку позицію і продемонстрували політичну волю зупинити Путіна – Росія би змінила свою політику.
Ви звернули увагу на особливість стилю спільного комюніке? Воно ніжніше ніжного.
Якби була політична воля зупинити Путіна, то не було б ні придністровського конфлікту, ні абхазького, ні нападу на Грузію, ні окупації частини України. А поки такої політичної волі немає – Путін вдало використовує усі можливості і робить що хоче.
Із небезпек – «нормандська зустріч» показала, що в позиції президента Росії Путіна нічого не змінилося. І це означає, що будуть мінятися форми і методи впливу на президента України. А вони можуть бути дуже різними: це може бути і зміна тактики, і перехід від лобової атаки до більш витончених методів впливу. Про такі методи можуть добре розповісти досвідчені співробітники спецслужб, які знаються на «практиках КДБ».
Михайло Гончар
Михайло Гончар, директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» :
– Висловлювання Зеленського, особливо в кулуарах після пресконференції, показують, що він допустився в Парижі кількох стратегічних промахів:
- Питання звільнення «всіх на всіх», виявляється, стосується лише полонених на Донбасі. 113 громадян України, бранців Кремля в Криму та Росії винесли за дужки.
- Питання Криму Зеленський, як і Порошенко, не зміг поставити в порядок денний саміту.
- Зате питання газу Зеленський обговорив із Путіним, і тут, на відміну від Порошенка, уподібнився Януковичу. Зеленський практично легалізував двосторонній формат по газу, що дає можливість Росії нехтувати тристороннім форматом за участі Єврокомісії. А далі «Газпром» діятиме за шаблоном 2009 року, нав'язуючи свій алгоритм – купівля газу в обмін на 3-річний транзитний контракт.
- Зеленський практично легалізував статус Росії як посередника, подібно Німеччині та Франції, що має вплив на сепаратистів.
Павло Жовніренко
Павло Жовніренко, експерт Центру стратегічних досліджень:
– Щодо обміну, причина в тому, що переговори з обміну ведуться в рамках контактної групи. Її офіційна назва (зрозуміло, що з подачі і в інтересах Росії) «Контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України» – виключно на сході України. Тому Москва «легітимно», бо ж «мандатом не прєдусмотрено» одразу відмела включення до списків обміну кримських татар та інших кримчан.
Вадим Пристайко
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко написав 10 грудня у Twitter про основні підсумки зустрічі лідерів країн «нормандської четвірки» у Парижі:
- Повне безстрокове припинення вогню до кінця 2019 року. Контроль Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ із розширеним мандатом. Очікуємо її роботи 24/7.
- Взаємне звільнення утримуваних осіб у форматі «всіх встановлених на всіх встановлених» до 31 грудня. Для цього домовились про допуск Червоного Хреста та інших гуманітарних організацій.
- Розведення військ ще на трьох ділянках.
- Місцеві вибори на Донбасі можливі лише за українським законодавством та згідно зі стандартами ОБСЄ.
- Робота над імплементацією «формули Штайнмаєра» триватиме, жодної федералізації України не буде. Україна – унітарна країна. Донбас і Крим – це Україна.
- Наша позиція щодо контролю над кордоном незмінна. Поступово рухатимемося в цей бік.
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко нагадав, що наступна зустріч лідерів країн «нормандської четвірки» відбудеться за 4 місяці.
Читайте:
Саміт в Парижі відкидає кримських політичних в’язнів з обміну – Чубаров
«У пана Суркова здали нерви» – Аваков про помічника Путіна на «нормандському саміті»
«Замість Путіна приїхала невдала версія двійника»: соцмережі про зустріч «нормандської четвірки»