Під час візиту президента Володимира Зеленського до Туреччини обговорюються питання військово-технічного співробітництва, тема анексованого Росією Криму, а також сторони хочуть наблизитись до режиму вільної торгівлі. Зеленський провів переговори з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом. Також обговорено і загострення в нагірному Карабасі між Вірменією й Азербайджаном.
Анонси і реалії: військове співробітництво і обмін думками з усіх питань
Затверджена президентом у вересні 2020 року Стратегія національної безпеки України визначає Турецьку Республіку однією з країн, із якою Україна буде розвивати стратегічне партнерство для захисту інтересів і зміцнення регіональної безпеки.
За день до візиту президента Володимира Зеленського турецька газета «Дейлі Сабах» розповсюдила інформацію уряду України про заплановане під час візиту підписання двосторонньої угоди про військову співпрацю. Видання підкреслило, що «угода буде відображати гарантії безпеки і миру в Чорноморському регіоні».
«Співробітництво у сфері оборони між двома країнами швидко розвивається, при цьому військово-технічне співробітництво між Україною та оборонною промисловістю Туреччини має різні взаємні вигоди. На початку липня 2020 року міністр оборони України Андрій Таран на зустрічі зі своїм турецьким колегою Хулусі Акаром у Києві виявив інтерес до безпілотників турецького виробництва. Східноєвропейська країна придбала безпілотні літальні апарати (БПЛА) Bayraktar Tactical Block 2 (TB2) в Туреччині в 2019 році в рамках підписаної між двома країнами угоди, яка дозволяє закупівлю загалом 12 БПЛА. Угода була підписана між компанією «Укрспецекспорт», яка є частиною українського «Укрборонпрому», і турецькою компанією Baykar Makina, провідним розробником безпілотників у цій країні. Поряд із БПЛА Туреччина також надала три системи наземних станцій управління і різне обладнання», – написала впливова «Дейлі Сабах».
Ударний безпілотник Bayraktar, прийнятий на озброєння Збройних сил України, під час представлення, Хмельницька область, 20 березня 2019 року
Відтак загалом Україна може закупити до півсотні турецьких безпілотників. Говорять також про можливість виробництва Bаyraktar’ів в Україні за ліцензією (щоправда, Київ тоді не зможе продавати ці дрони на ті ринки, куди їх активно поставляє Туреччина – тому ж Азербайджанові, який активно використовує безпілотники нині в конфлікті в нагірному Карабасі).
«…У нас із Туреччиною існує глибоке стратегічне партнерство, в тому числі і у військово-технічній сфері. Ми так само закуповуємо безпілотники, беремо участь в їхньому виробництві, це дуже перспективні проєкти, і ми плануємо їх розвивати активно і виходити на нові проєкти, тому що союз Туреччини і України дуже багато користі може принести обом країнам і регіонові в цілому. Україна і Туреччина в перспективі можуть побудувати щось більше, ніж стратегічне партнерство, принаймні ми зацікавлені в цій розмові, поглибленні взаємодії між нашими країнами», – заявив на початку жовтня 2020 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю «ВВС Україна».
Від військового співробітництва – до гуманітарного і «кримської платформи»
Також під час візиту Зеленського обговорено можливе приєднання Туреччини до майбутньої міжнародної переговорної платформи щодо деокупації Криму. Туреччина підтримує активно кримських татар, але не завше дотримується міжнародних санкцій щодо Криму. Скажімо, неодноразово фіксувався захід турецьких суден до портів анексованого півострова.
«На жаль, після 2014 року не було створено жодної інституції, яка могла б стати майданчиком для вирішення проблем Криму і, перш за все, для розвитку механізмів, які можуть припинити окупацію. Саме тому ми й створюємо Кримську платформу. Передбачаємо, що це допоможе консолідувати зусилля всіх цивілізованих країн і громадських сил як в Україні, так і за кордоном для роботи на благо Криму. А значить, і на благо кримськотатарського народу», – заявив Володимир Зеленський турецькому інформаційному агентству Demirören. І турецький, і український тексти інтерв’ю українського президента з’явилися практично синхронно.
«Ми дуже сподіваємося на те, що представники Меджлісу приєднаються до цієї роботи. Нашим спільним завданням має бути напрацювання рішень для якнайшвидшого повернення Криму під контроль Української держави. І ми сподіваємося на серйозну роль Туреччини в цьому питанні. Адже хіба можна щось вирішити без Туреччини в нашому регіоні? Звичайно, ні», – додав Зеленський.
Володимир Зеленський (л) і Реджеп Тайїп Ердоган (п) під час зустрічі в Стамбулі, 16 жовтня 2020 року
Про перспективи участі Туреччини в «кримській платформі» Радіо Свобода і Крим.Реалії запитали у директора Центру близькосхідних досліджень (Київ) Ігоря Семиволоса.
Ігор Семиволос
«Найімовірніше, Туреччина відразу не дасть однозначну відповідь, але і не буде проти такої платформи. Крім того, Анкара може використовувати механізми цієї платформи для реалізації власних інтересів у Росії. Є підстави вважати, що в перспективі Туреччина, яку критикують і в Європі, і в США, буде діяти на зовнішній арені все більш самостійно і без огляду на своїх старших партнерів на Заході. Кримські татари залишаться найважливішим компонентом у політиці Туреччини – президент Ердоган відчуває сентиментальні почуття до цієї проблеми. Для Туреччини важливим є те, що в сучасних умовах Анкара хоче, щоб про неї говорили як про надійного партнера. Українсько-турецьке співробітництво має взаємовигідні і широкі перспективи, перш за все, у військово-технічній і оборонній сфері», – сказав Ігор Семиволос в інтерв’ю.
Настороженість Москви і «шахові партії» в регіоні Чорного моря
Співпраця і стратегічне партнерство між Україною й Туреччиною викликає певне занепокоєння в Росії, яка також є ключовим гравцем у Чорноморському регіоні.
«Відносини Туреччини і України продовжують зміцнюватися: найближчим часом сторони мають намір підписати двосторонню військову угоду. Поглиблення співпраці двох країн створює цілу низку загроз для Росії, починаючи з можливого загострення на Донбасі з використанням новітнього турецького озброєння і закінчуючи прямими викликами Москві в акваторії Чорного моря», – вважає автор російської «Газети.RU» Георгій Березовський.
А президент Зеленський звернув увагу, що для України співпраця з Туреччиною важлива й із огляду на те, що та країна є членом НАТО.
«Ми вдячні Туреччині за послідовну й абсолютно щиру підтримку України, за допомогу у відстоюванні територіальної цілісності нашої держави. Це не забудеться всіма поколіннями українців. Крім того, розвиваючи нашу співпрацю, ми працюємо й над інтеграцією в НАТО. Збройні сили вашої країни – серед лідерів за майстерністю та бойовою міццю у світі. І у зв’язку з цим хотів би звернути вашу увагу на те, що велика кількість українських військових проходить підготовку у навчальних центрах Турецької Республіки, отримуючи найсучасніші знання і досвід роботи з найкращими представниками сил НАТО. Цей підхід також виявився важливим і в отриманні нашою країною статусу особливого партнера альянсу», – сказав Зеленський в інтерв’ю турецькій агенції.
Андрій Клименко
На те, що співпраця Києва й Анкари виходить за рамки суто двосторонніх відносин і впливає також на безпеку цілого регіону, сказав в інтерв’ю і головний редактор українського видання BlackSeaNews Андрій Клименко.
«Сучасна геополітична ситуація в Чорноморсько-Середземноморському регіоні дуже складна. Туреччина і Росія, а також інші країни намагаються розігрувати ризиковані шахові партії на кількох дошках одночасно. Тому рамковий договір із Туреччиною про військове співробітництво – ще один елемент складної роботи для стримування військової експансії Росії як проти України з Чорного моря, так і в регіоні в цілому», – каже Клименко.
Михайло Самусь
Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (Київ) Михайло Самусь вважає, що рамкова угода між Туреччиною і Україною охоплює досить широку оборонну сферу, куди входять не тільки питання військово-технічного співробітництва, а й оборонної кооперації. До речі, як Україні цікаві турецькі безпілотники, так і турецькій стороні, як писали ЗМІ, цікаві українські літаки Ан-178.
«Ця (військо-технічна) угода – найцінніший документ і для Туреччини, і для України. Крім співпраці військово-промислових комплексів, вона охоплює і співпрацю штабів, що працюють за стандартами НАТО. Туреччина отримала досвід у Сирії і в ході загострення ситуації в Нагірному Карабасі. Тому для України важливі і стандарти, і досвід турецької армії», – каже Самусь.
«Росія перетворилася на регіонального гравця. Турецька Республіка, налагоджуючи тісну співпрацю з Україною, в тому числі й у військовій сфері, стрімко заповнює ті ніші в регіонах, які традиційно вважалися сферами впливу Росії. Для України це – нова геополітика, новий рівень взаємодії… Україна відновлює свою суб’єктність у Чорноморському регіоні – це факт. Якою буде ця суб’єктність, залежить від кроків і України, і її партнерів», – пояснює в інтерв’ю Самусь.
Новий формат діалогу
У перебігу візиту Зеленський і Ердоган ухвалили рішення створити новий формат українсько-турецького діалогу з політико-безпекових питань – щорічні зустрічі міністрів закордонних справ і міністрів оборони за формулою «два плюс два» («квадрига»).
Вони також висловили задоволення динамікою розвитку двосторонньої співпраці, зокрема, в оборонній сфері і в галузі військово-технічного співробітництва, і відзначили «важливість якнайскорішого завершення переговорів» щодо Угоди про вільну торгівлю між Україною й Туреччиною.
Крім того, як повідомив про цю домовленість сайт Банкової, Туреччина підтримує перспективу членства України в НАТО. «Турецька Республіка продовжить сприяти Україні в досягненні критеріїв членства в альянсі, а також взаємосумісності Збройних сил і НАТО, у тому числі шляхом проведення відповідних спільних військових навчань. Відзначаємо важливість об’єднання зусиль для зміцнення миру, безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні в рамках регіональних механізмів та НАТО», – мовиться в заяві двох президентів.
Володимир Зеленський (л) і Реджеп Тайїп Ердоган (п) під час зустрічі в Стамбулі, 16 жовтня 2020 року
Крім того, Туреччина підтвердила «свою беззастережну підтримку» суверенітету й територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах і привітала співробітництво у рамках Кримської платформи, ініційованої Україною.
«Ми погоджуємося продовжити докладати зусилля, спрямовані на деокупацію Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, а також відновлення контролю України над окремими районами Донецької і Луганської областей України. Продовжуватимемо координувати спільні зусилля для забезпечення захисту прав людини у тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, а також для звільнення всіх незаконно ув’язнених громадян України», – мовиться в спільній заяві президентів.
Візит патріарха
Свій візит до Стамбула Володимир Зеленський почав із відвідин резиденції Вселенського патріарха Варфоломія І, де архієреї Константинополя в патріаршій церкві Святого Георгія провели молебень, а президентське подружжя разом із українцями Туреччини виконали патріотичний марш Миколи Вороного «За Україну, за її волю!». Відео опублікував фейсбук-канал Фанара.
Володимир Зеленський (л) і Варфоломій I (п) під час зустрічі в Стамбулі, 16 жовтня 2020 року
Константинополь/Стамбул, 16 жовтня 2020 року
У перебігу діалогу зі Вселенським патріархом обговорювалася ситуація в Донбасі і питання звільнення ув’язнених у Криму і Росії, а також була підтверджена принципова домовленість про скорий візит Варфоломія I в Україну.
Одна з можливих дат – 30-а річниця Незалежності у 2021 році.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Екзарха Вселенського патріархату в Україні підвищили до статусу єпископа. Що це означає для Києва?